Постанова суду № 344/11084/21 від 25.10.2023 про витребування майна з чужого незаконного володіння

Постанова

Іменем України

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 344/11084/21

провадження № 61-5579св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савчука Василя Романовича на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 06 березня 2023 рокуу складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який згідно заповіту від 11 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу

Павлінським В. Д., на випадок своєї смерті з належної йому земельної ділянки площею 0,0646 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, що належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ №15/2-001358 від 23 червня 1994 року, виданого Івано-Франківською міською радою, 1/4 частку заповів позивачці, а решту свого майна, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося, а також все те, крім вищевказаного, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом буде мати право, - своїй сестрі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 червня

2015 року, яке набрало законної сили 10 листопада 2015 року, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 і 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0646 га за даною адресою в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2017 року по справі №344/4380/17 визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та 3/8 частини земельної ділянки площею 0,0646 га за даною адресою після смерті ОСОБА_5 .

Згідно з відповідю приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу №77/02-14 від 19 лютого 2019 року, наданою

ОСОБА_1, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена за №34/2014. Згідно поданих заяв спадкоємцями за заповітом до майна

ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є: ОСОБА_1 та

ОСОБА_6 .

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2018 року по справі №344/9506/18 задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні. Вирішено припинити право власності ОСОБА_1 на 1/8 частину земельної ділянки площею 0,0646 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395 по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 та за ОСОБА_6 право власності по 1/16 частині вказаної земельної ділянки.

07 березня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як продавцями та ОСОБА_8 як покупцем укладено два договори купівлі-продажу, відповідно до яких продавці передали, а покупець прийняв у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:08:007:0395, площа - 0,0635 га.

15 березня 2019 року ОСОБА_8 відчужив вказане майно на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20 березня 2019 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2018 року по справі №344/9506/18 скасовано.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 вважала, що після скасування заочного рішення від 18 грудня 2018 року вона є власником 1/8 частини земельної ділянки площею 0,0646 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395, а у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не було правових підстав для оформлення права власності на 1/8 частину вказаної земельної ділянки та відчуження її на корсить ОСОБА_2 .

Вказувала, що оскільки спірна земельна ділянка вибула з права власності позивача поза її волею на підставі договору купівлі-продажу, укладеного особою, яка не мала права її відчужувати, вона має право на витребування вказаної земельної ділянки (земельних ділянок) у добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_2 .

Просила витребувати з володіння ОСОБА_2 на її користь належну їй на праві спадкування 1/8 частку земельної ділянки, яка входить до складу земельних ділянок площею 0,0318 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0487, та площею 0,0317 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0488, що знаходяться по АДРЕСА_1 (до поділу площа 0,0646 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395).

Ухвалами Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2022 року у складі судді Шамотайла О. В. позов задоволено.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належну їй на праві спадкування 1/8 частки земельної ділянки, яка входить до складу земельних ділянок площею 0,0318 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0487, та площею 0,0317 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0488, що знаходяться по АДРЕСА_1 (до поділу площа 0,0646 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки судовий акт про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/8 частину земельної ділянки площею 0,0646 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395 по АДРЕСА_1 та визнання права власності по 1/16 частині вказаної земельної ділянки за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 скасовано й з моменту його ухвалення він не породжує жодних правових наслідків, то законним власником цієї частини земельної ділянки є ОСОБА_1 . При цьому суд вважав, що не може бути перешкодою для захисту прав позивача те, що станом на момент розгляду справи в суді такого об`єкта прав як земельна ділянка площею 0,0646 га кадастровий номер 2610100000:08:007:0395 по АДРЕСА_1 не існує, а сформовано дві окремі земельні ділянки площею 0,0318 га кадастровий номер 2610100000:08:007:0487 і площею 0,0317 га кадастровий номер 2610100000:08:007:0488. Виходячи з принципу розумності та справедливості вважав за можливе витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належну їй на праві спадкування 1/8 частки земельної ділянки, яка входить до складу земельних ділянок площею 0,0318 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0487, та площею 0,0317 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0488.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що витребувати можна індивідуально визначену річ, а не частку в праві спільної часткової власності, проте 1/8 частка земельної ділянки не виділялась позивачу в натурі, право власності на таку не реєструвалось.

Апеляційний суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статей 387, 388 ЦК України, а скасування державної реєстрації права власності відповідача, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, є ефективним способом захисту права позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката

Савчука В. Р. на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 06 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Савчук В. Р., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 332/3796/19, провадження № 61-10896св21, від 03 серпня 2021 року у справі № 295/6177/19-ц, провадження № 61-5270св21, від 30 листопада

2022 року у справі № 522/14900/19, провадження № 61-10361св22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що у спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном.

Позивачка, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, стала власником 1/8 частини спірної земельної ділянки, тому має право володіти та користуватися цим майном, проте воно вибуло з її власності поза її волею, а тому вона має право витребувати 1/8 частини спірної земельної ділянки у добросовісного набувача, а саме у ОСОБА_2 .

Вважає, що апеляційний суд не звернув уваги, що в даному випадку подання позову про витребування майна з чужого незаконного володіння є належним способом захисту її порушених прав.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Легіна В. Б. на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи позивачки висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис №808, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1

від 24 травня 2014 року.

Згідно копії Заповіту від 11 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу

Павлінським В. Д., ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: з належної йому земельної ділянки площею 0,0646 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, що належить йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ №15/2-001358, виданого

23 червня 1994 року Івано-Франківською міською радою, 1/4 частку вищевказаної земельної ділянки заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, а все решта його майно, крім вищевказаного, де б воно не знаходилося, і з чого б воно не складалося, а також все те, крім вищевказаного, що буде належати йому на день його смерті і на що за законом буде мати право, - своїй сестрі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ 15/2-001358 від 23 червня 1994 року, ОСОБА_5 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0646 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться на території м. Івано-Франківська Івано-Франківської області.

Пізніше площу вказаної земельної ділянки було уточнено - 0,0635 га та присвоєно кадастровий номер 2610100000:08:007:0395, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

від 24 травня 2014 року.

За змістом наданої приватним нотаріусом Павлінським В. Д. 19 лютого

2019 року Довідки №77/02-14, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена за №34/2014. Згідно поданих заяв по спадковій справі спадкоємцями за заповітом до майна ОСОБА_5, померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2017 року по справі №344/4380/17 визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом право власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 та 3/8 частини земельної ділянки площею 0,0646 га по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаному рішенні судом встановлено, що іншу 1/8 частину вищезазначеної земельної ділянки успадковує ОСОБА_1 . Також встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду

від 17 червня 2015 року, яке набрало законної сили, визнано за

ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння та 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 .

На підставі вказаних рішень суду ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували право спільної часткової власності на дану земельну ділянку кадастровий номер 2610100000:08:007:0395 по

АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,0635 га.

Того ж дня за ОСОБА_8 зареєстровано право приватної власності на дану земельну ділянку.

15 березня 2019 року між ОСОБА_8 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено два договори купівлі-продажу, відповідно до яких продавець передав у власність, а покупець прийняв від продавця житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2610100000:08:007:0395, площа - 0,0635 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №265501156 від 12 липня 2021 року, №255729083 від 07 травня 2021 року, №255730186 від 07 травня 2021 року, №255515572 від 06 травня 2021 року,

15 березня 2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на дану земельну ділянку площею 0,0635 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0395, а 18 квітня 2020 року здійснено її поділ на земельну ділянку площею 0,0317 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0488 та площею 0,0318 га, кадастровий номер 2610100000:08:007:0487 та зареєстровано відповідні зміни.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09 січня 2021 року.

Згідно з копією повідомлення Першої івано-Франківської державної нотаріальної контори №2673/01-16 від 29 жовтня 2021 року, копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18 грудня 1965 року спадкоємцем майна ОСОБА_6 є її син ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8, про що свідчить копія перекладу з турецької Свідоцтва про смерть №331 від 02 червня 2022 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

................

Перейти до повного тексту