Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 127/23356/22
провадження № 61-11874св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2023 року і додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2023 року в складі судді Шаміної Ю. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року в складі колегії суддів: Сопруна В. В., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 07 вересня 2013 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, у якому народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2020 року шлюб між сторонами розірвано.
За час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі, сторонами набуто наступне майно:
- квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- транспортний засіб марки "Renault Logan", 2011 року випуску, VIN кузов НОМЕР_1 (далі - автомобіль Renault Logan), який був зареєстрований за відповідачем та вибув з його володіння без згоди позивача 26 вересня 2019 року;
- транспортний засіб марки "Dacia Logan", 2008 року випуску, VIN кузова НОМЕР_2 (далі - автомобіль Dacia Logan), який був зареєстрований за відповідачем та вибув з його володіння без згоди позивача 02 жовтня 2020 року.
Позивач зазначала, що спірні автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, однак відповідач без її письмової згоди розпорядився ними на власний розсуд, у зв`язку з чим вона має право на 1/2 грошової компенсації вартості спірних транспортних засобів. Крім того, враховуючи те, що дочка сторін постійно проживає з позивачем, яка утримує та забезпечує її всім необхідним, позивач вважала, що в цьому випадку існують обставини, які мають істотне значення при вирішення питання поділу нерухомого майна сторін, та підстави для відступу від засад рівності часток майна.
З огляду на викладене, позивач просила суд:
- визнати об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, що придбано ними під час шлюбу, а саме: квартиру; автомобіль "Renault Logan"; автомобіль "Dacia Logan";
- здійснити поділ спільного майна сторін, а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 квартири;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 198 132,00 грн, що складає 60 % ринкової вартості належних сторонам транспортних засобів "Renault Logan" та "Dacia Logan" в рахунок компенсації від їх продажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 04 травня 2023 року позов задовольнив частково.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири в порядку поділу майна.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири в порядку поділу майна.
Визнав об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб марки "Renault Logan" та транспортний засіб марки "Dacia Logan".
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки "Dacia Logan" в розмірі 75 515,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 544,25 грн витрат зі сплати судового збору.
Вінницький міський суд Вінницької області додатковим рішенням від 18 травня 2023 року стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 32 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, а тому вимога про визнання спірної квартири об`єктом спільної сумісної власності задоволенню не підлягає. Однак суд не вбачав підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири, оскільки квартира набута під час перебування сторін у шлюбі, є спільним майном подружжя, а тому підлягає поділу у рівних частках.
Визнаючи об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортні засоби марки "Renault Logan" та "Dacia Logan", суд виходив з того, що таке майно набуте під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю сторін, однак було відчужене відповідачем.
Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки "Dacia Logan" в розмірі 75 515,00 грн, суд виходив з того, що відповідач після припинення подружніх відносин відчужив спірний автомобіль, який є спільним майном подружжя, без згоди позивача, а тому повинен компенсувати позивачу 1/2 вартість належної їй частки. Суд не вбачав підстав для відступу від рівності часток, оскільки позивач не довела існування обставин, за наявності яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірного майна.
Відмовляючи в частині стягнення компенсації за частку автомобіля "Renault Logan", суд першої інстанції виходив з того, що цей автомобіль був проданий у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Доказів того, що вказаний автомобіль був проданий без відома позивача ОСОБА_1 суду не надано, тому суд дійшов висновку, що отримані від продажу автомобіля грошові кошти були витрачені спільно сторонами в інтересах сім`ї.
Додаткова постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн. Оскільки її вимоги задоволено частково, то вона має право на компенсацію вказаних витрат у розмірі 34 000,00 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.
ОСОБА_2 поніс витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, тому він має право на компенсацію вказаних витрат у розмірі 1 500,00 грн, пропорційно до незадоволених вимог.
Витрати понесені сторонами у справі є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, є неминучими, розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, клопотань про їх неспівмірність сторонами заявлено не було, а тому суд вважав за можливе розподілити їх між сторонами.
Врахувавши положення частини десятої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці витрат на правничу допомогу у розмірі 32 500,00 грн (34 000,00 - 1 500,00).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за 1/2 частку автомобіля "Renault Logan", а також в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 17 500,00 грн, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Також апеляційну скаргу подав ОСОБА_2 на додаткове рішення суду першої інстанції у зв`язку із не згодою з висновком суду щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, просив суд змінити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, зменшивши їх розмір з 32 500,00 грн до 8 500,00 грн.
Вінницький апеляційний суд постановою від 12 липня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортних засобі марки "Renault Logan" та "Dacia Logan" скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.
В іншій частині рішення суду залишив без змін.
Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2023 року змінив, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу з 32 500,00 грн до 30 000,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 транспортних засобів марки "Renault Logan" та "Dacia Logan" та відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні транспортні засоби, які були об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відчужені відповідачем без згоди позивача, проте остання не оспорює правочини щодо відчуження цих транспортних засобів, а просить врахувати їх вартість при поділі спільного майна подружжя, тому суд першої інстанції зробив помилкові висновки про задоволення вимог щодо визнання вказаного майна об`єктом спільної сумісної власності. Встановлення належності вказаного спірного майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя є обставиною, яка потребує встановленню для вирішення заявленого спору, виходячи з його підстав, та не є самостійною вимогою та способом захисту, який потребує вирішення та вказівки у резолютивній частині судового рішення.
Однак апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частки вартості автомобіля марки "Renault Logan", а також зазначив, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки зазначений транспортний засіб був відчужений відповідачем 26 вересня 2019 року в період перебування сторін у шлюбних відносинах (за рік до припинення ведення спільного господарства, що встановлено рішенням суду про розірвання шлюбу). Позивач не надала доказів, а судом не встановлено, що кошти, отримані від продажу транспортного засобу, не були використані в інтересах сім`ї.
Зменшуючи розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив з того, що оскільки суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання об`єктами права спільної сумісної власності сторін транспортних засобів, то підлягає і зміні додаткове рішення суду в частині стягнутих витрат на професійну правничу допомогу шляхом їх зменшення з 32 500,00 грн до 30 000,00 грн, що буде відповідати співмірності з фактично наданим послугам адвоката.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
08 серпня 2023 року ОСОБА_1, через представника ОСОБА_3, за допомогою системи "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 травня 2023 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за частку автомобіля марки "Renault Logan" та у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн, та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 березня 2023 року в справі № 359/10855/19, від 23 лютого 2022 року в справі № 200/5013/17, від 08 грудня 2021 року в справі № 643/3963/19, від 30 січня 2019 року в справі № 158/2229/16, від 10 червня 2022 року в справі № 544/856/20, від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15, від 15 жовтня 2020 року в справі № 483/812/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для стягнення компенсації за частку автомобіля "Renault Logan" у зв`язку з тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що отримані внаслідок відчуження вказаного автомобіля кошти були використані відповідачем не на потреби сім`ї. Зазначає, що суди не врахували, що факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя. Тобто суди попередніх інстанцій помилково переклали обов`язок доказування факту спрямованості отриманих відповідачем коштів від реалізації спірного рухомого майна на позивача, чим порушили норми процесуального права. Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що отримані від реалізації спірного рухомого майна кошти були витрачені в інтересах сім`ї, такі докази відповідач не надав. Тому позивач має право на компенсацію вартості 1/2 частки спірного автомобіля "Renault Logan".
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Вінницького міського суду Вінницької області.
Справа надійшла до Верховного Суду у серпні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів в оскаржуваній частині - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 07 вересня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб.
У шлюбі народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2020 року в справі № 127/22374/20 стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 7).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2020 року в справі № 127/22370/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а. с. 6).
Вказаним рішенням суду встановлено, що сторони не проживали разом та не вели спільного господарства з вересня 2020 року.
Згідно з листом Територіального сервісного центру МВС № 0541 у Вінницькій області від 25 квітня 2022 року № 31/2-Л-37/аз за відповідачем ОСОБА_2 були зареєстровані спірні автомобілі: "Renault Logan" в період з 19 квітня 2017 року до 26 вересня 2019 року; "Dacia Logan" в період з 19 квітня 2019 року до 02 жовтня 2020 року (а. с. 13).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судові рішення оскаржуються ОСОБА_1 лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за частку автомобіля "Renault Logan" та у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн, а в іншій частині не оскаржуються, а тому в неоскарженій частині в касаційному порядку не переглядається.