ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 523/9425/19
провадження № 61-1583св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Мельник Тетяна Іванівна комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг", ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Одеська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Самодурова Наталія Валеріївна, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси,
у складі судді Дяченко В. Г., від 14 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Дришлюка А. І.,
Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., від 19 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, державного реєстратора Мельник Т. І. комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" про визнання незаконним та скасування рішення.
2. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 липня
2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 і приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Фролову Р. В. та прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
3. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня
2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Одеську міську раду.
4. Позовна заява, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
5. Житловий будинок АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 є одним і тим же об`єктом нерухомості, розташованим на перетині
АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора незаконно оформила право приватної власності на 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1, які належали померлим співвласникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, виділивши вказані 2/5 частини в окремий, нібито нею збудований, об`єкт нерухомого майна за адресою: будинок АДРЕСА_2 .
7. Позивач вважає рішення державного реєстратора протиправним та таким, що грубо порушує її право на здійснення спільної часткової власності, оскільки вона позбавлена права на виділ в натурі в законний спосіб належної їй частини будинку, позбавлена права на одержання грошової або іншої матеріальної компенсації вартості належної їй частини будинку. Рішення державного реєстратора унеможливило існування співвласника 2/5 частин будинку АДРЕСА_1, що робить неможливим отримання згоди співвласника у будь-яких правовідносинах щодо спільного майна.
8. Також їй стало відомо, що ОСОБА_2, після подання позову у розглядуваній справі,відчужила житловий будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_3, уклавши 20 червня 2019 року два договори купівлі-продажу.
9. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46716634
від 03 травня 2019 року 14:33:45, державного реєстратора Мельник Т. І. комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг", Одеської області;
- визнати недійсними два договори купівлі-продажу від 20 червня
2019 року, реєстраційні номери 1146 та 1147, посвідчені приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Фроловою Р. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
11. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Мельник Т. І. комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг", Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу), індексний номер: 46716634 від 03 травня 2019 року 14:33:45.
12. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 20 червня 2019 року, реєстраційні номери 1146 та 1147, посвідчені приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Фроловою Р. В., укладені між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
13. Суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 у відсутність необхідних документів для здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а тому це рішення є незаконним, таким, що суперечить актам цивільного законодавства України і порушує цивільні права позивача.
14. З огляду на незаконність рішення державного реєстратора є недійсними договори купівлі продажу будинку, які укладені всупереч вимогам статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, а крім того в них відсутні істотні умови, такі як розмір та кадастровий номер земельної ділянки.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
15. Постановою Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, апеляційну скаргу
ОСОБА_2 задоволено частково, рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивування (доповнено), в іншій частині рішення залишено без змін.
16. Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, додатково вказала, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на будинок здійснена за відсутності відповідних правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат
Самодурова Н. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. 17 січня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат
Самодурова Н. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року в справі № 523/9425/19.
19. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
20. У квітня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
21. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 1540/3952/18, від 01 липня 2021 року у справі № 678/40/19, від 07 липня 2021 року у справі № 369/14294/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 361/3659/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
23. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 5 частини першої, пунктами 1, 4
частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. Зауважує, що державному реєстратору було надано технічний паспорт на окремий об`єкт нерухомого майна та довідку, якими засвідчується факт його існування та будівництва до 05 серпня 1992 року.
25. Звертає увагу, що у розглядуваній справі не призначалась будівельно-технічна експертиза та судами попередніх інстанцій належним чином не досліджувалось питання існування житлового будинку
АДРЕСА_2 як окремого об`єкту нерухомого майна.
26. Стверджує, що позивачем не доведено порушення її прав на здійснення спільної часткової власності та помилково визначено відповідачами державного реєстратора і приватного нотаріуса. При цьому КП "Агенція реєстраційних послуг" було припинено 28 липня 2020 року.
27. Вважає, що скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є неефективним способом захисту прав.
28. Вказує, що спір фактично стосується прав дітей ОСОБА_3, які проживали у зазначеному будинку, і тому обов`язковою є участь у справі органу опіки та піклування.
29. Наголошує, що ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 19 грудня 2022 року,
внаслідок чого апеляційний суд розглянув справу без її участі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
31. Вказує, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду на які посилався заявник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
32. Зауважує, що ОСОБА_3 не надавались докази щодо проживання дітей у спірному житловому будинку. Більш того, ні сама ОСОБА_3, ні її діти в ньому не проживають.
Фактичні обставини справи встановлені судами
33. ОСОБА_1 є власником 3/5 частин житлового будинку
АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 жовтня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Швидкою М. Г.
34. Державний реєстратор Мельник Т. І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46716634 від 03 травня 2019 року 14:33:45, на підставі довідки № 3030119, виданої 22 квітня 2019 року, видавник: ТОВ "АБТІ", технічного паспорту, виданого 22 квітня 2019 року, видавник: ТОВ "АБТІ". Відповідно до вказаного рішення за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 зі складовими частинами - вбиральні літ. Г та літ. Л, сарай літ. З, літня кухня літ. И, погріб літ. К, огорожа № 1-3, мостіння І.
35. Вказане рішення прийнято державним реєстратором за відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок, документів, що посвідчують право на земельну ділянку, присвоєння адреси тощо.
36. Суди встановили, що житловий будинок з поштовою адресою:
АДРЕСА_1 та житловий будинок з поштовою адресою: АДРЕСА_4, право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Мельник Т. І., індексний номер: 46716634 від 03 травня 2019 року фактично є одним будинком.
37. 20 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договори купівлі-продажу будинку, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В., реєстраційні номери: 1146 та 1147, згідно яких ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила по
1/2 частці житлового будинку АДРЕСА_2 .
38. Судами також встановлено, що 2/5 частини спірного житлового будинку належали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Будь-яких доказів на підтвердження того, що вказані 2/5 частини житлового будинку перейшли у власність ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, свідоцтво про право на спадщину тощо) матеріали справи не містять та сторонами суду не надані.
39. У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває справа № 523/4981/20 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_5 та визнання права власності на нерухоме майно.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
40. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
41. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
42. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
43. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
44. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
45. Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1, вказала, що їй належить 3/5 частин житлового будинку
АДРЕСА_1, а інші 2/5 частини цього будинку було протиправно зареєстровано за
ОСОБА_2 як окремий об`єкт нерухомості з поштовою адресою: будинок АДРЕСА_2, чим порушено її права співвласника житлового будинку.
АДРЕСА_5 . Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.