Постанова
Іменем України
23 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 683/1024/17
провадження № 61-45св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах Міністерства оборони України,
квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький,
відповідачі: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: концерн "Військторгсервіс", фізична особа-підприємець ОСОБА_5, фізична особа-підприємець ОСОБА_6, товариство обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна", приватний нотаріус Старокостянтинівського районного округу Лавута Тетяна Олександрівна, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватне підприємство "Голдентур",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури
у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року в складі судді Андрощука Є. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У квітні 2017 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах Міністерства оборони України,
квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (далі -
КЕВ міста Хмельницький) звернулася до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: концерн "Військторгсервіс", фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, товариство обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" (далі - ТОВ "ДЦ Україна"), приватний нотаріус Старокостянтинівського районного округу Лавута Т. О., Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватне підприємство "Голдентур", про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договору оренди та договорів купівлі-продажу, зобов`язання звільнити земельну ділянку та привести її у первісний стан.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Старокостянтинівська міська рада та ОСОБА_7 на підставі рішення сесії міської ради від 25 квітня 2014 року № 30 уклали договір оренди від 05 травня 2014 року, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6810800000:03:005:0012, площею 0,0258 га, що розташована на
АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2015 року ОСОБА_7 набула право власності на зазначену земельну ділянку, де збудувала прибудову до торгівельного центру, що перебуває на балансі Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс". Земельна ділянка, на якій розташований торгівельний центр та добудова до нього, належить до державної власності, відноситься до земель оборони, яка відповідно до державного акта на право
постійного землекористування від 1980 року № 041671 надана
у постійне користування Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині району (далі - Хмельницька КЕЧ району), правонаступником якої
є КЕВ міста Хмельницький, на підставі рішення Старокостянтинівського районного виконавчого комітету від 10 червня 1980 року № 109.
Прокурор вказував, що рішенням управління Державної
архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (далі - управління ДАБІ України у Хмельницькій області) від 08 серпня 2016 року у зв`язку з подачею ОСОБА_7 недостовірних даних, а також будівництва добудови магазину без належного проекту скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, вказаний об`єкт визнано самочинним будівництвом. Водночас на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомості, який знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_7 та ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу частки у праві власності на земельну ділянку та про спільну часткову власність на земельну ділянку від 14 липня 2016 року.
На підставі викладеного Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах Міністерства оборони України,
квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати незаконним та скасувати пункт 8 рішення Старокостянтинівської міської ради від 25 квітня 2014 року № 30, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер якої 6810800000:03:005:0012, та надання її в оренду ОСОБА_7 ; визнати незаконним та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради від 29 грудня 2014 року № 13 про продаж вказаної земельної ділянки ОСОБА_7 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 травня 2014 року, укладений між Старокостянтинівською міською радою та ОСОБА_7, та договір
купівлі-продажу земельної ділянки від 02 лютого 2015 року, укладений між Старокостянтинівською міською радою та ОСОБА_7 ; зобов`язати ОСОБА_7 звільнити зазначену земельну ділянку та привести її у первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі; визнати недійсним
і скасувати договір купівлі-продажу частки у праві власності на земельну ділянку та про спільну часткову власність на земельну ділянку, укладений 14 липня 2016 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав доказів на підтвердження приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони та наявності у держави права власності на це майно. Не доведено належними і допустимими доказами порушення норм матеріального права під час передачі в оренду та під час відчуження вказаної земельної ділянки (її частини). Право комунальної власності міської ради (територіальної громади) на спірну земельну ділянку зареєстровано 07 травня 2014 року та орган місцевого самоврядування в межах наданих повноважень розпорядився цим майном.
Суд першої інстанції врахував обставини, встановлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 2240/2662/18, яке набрало законної сили, зокрема, що спірний об`єкт "добудова магазину промислових товарів до торгівельного центру на АДРЕСА_2" не має ознак самочинного будівництва, тому дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку та привести її в первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону залишено без задоволення. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що саме лише посилання прокурора на норми матеріального права за відсутності належних та допустимих доказів не доводять факт накладення спірної земельної ділянки площею 0,0258 га, кадастровий номер якої 6810800000:03:005:0012, на земельну ділянку площею 408 га, яка надана виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради народних депутатів 1980 року Хмельницькій КЕЧ району на підставі державного акта на право користування землею серії Б № 041671.
Усі матеріали справи, зокрема і надані прокурором письмові докази, були надані для проведення судової земельно-технічної експертизи, проте експерт направив на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку з підстав відсутності у наданих на дослідження матеріалах справи усіх необхідних документів, а саме: технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка була надана Хмельницькій КЕЧ району згідно з державним актом на право користування землею серії Б № 041671 площею 408 га; правовстановлюючих документів та матеріалів технічної інвентаризації на будівлю, що знаходиться на АДРЕСА_1, а також практичної неможливості відновлення меж земельної ділянки Хмельницької КЕЧ району на основі тільки даних державного акта та результатів проведеного натурного огляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
30 грудня 2022 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 19 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури
у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15; Верховного Суду
від 29 листопада 2018 року у справі № 924/1025/14, від 24 квітня 2019 року у справі № 5017/3706/2012, від 24 квітня 2018 року у справі № 902/538/14, від 22 березня 2018 року у справі № 5017/2972/2012, від 29 листопада
2018 року у справі № 902/538/14, від 29 листопада 2018 року у справі
№ 916/1900/16, від 29 листопада 2018 року у справі № 916/821/13,
від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20, від 20 лютого 2018 року у справі № 917/553/17, від 16 червня 2022 року у справі № 822/1137/18,
від 27 травня 2020 року у справі № 654/2693/16-ц, від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17, від 06 липня 2022 року у справі № 501/2443/15-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 320/7224/15-ц та від 26 травня
2021 року у справі № 202/2543/16. Крім того, суди не дослідили зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги як належні та допустимі докази, що містять інформацію щодо предмета доказування та вказують на місце розташування спірної земельної ділянки та її законного володільця, а саме: план землекористування земельних ділянок № 1, 8, 9, 10; скриншоти Публічної кадастрової карти України міста Старокостянтинів Хмельницької області; акт звірки та уточнення площ земельних ділянок Міністерства оборони України, що розташовані в межах Старокостянтинівської міської ради з додатками; карти - схеми; викопіювання із земель міста Старокостянтинів Хмельницької області та військового гарнізону; інвентаризації земель, які знаходяться у користуванні Міністерства оборони України. Висновки судів щодо недоведеності позивачами факту приналежності спірної земельної ділянки до державної форми власності не відповідають дійсним обставинам справи та зроблені за неправильного застосування норм матеріального права.
Спірна земельна ділянка перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України та на балансі КЕВ міста Хмельницький, зазначене майно у встановленому законом порядку не вилучалось та до органів місцевого самоврядування не передавалось. Суди мали можливість встановити місцезнаходження спірної земельної ділянки, виходячи із наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачами. У свою чергу висновок експерта не має наперед встановленого значення, йому не надається перевага перед іншими доказами.
Позиції інших учасників
ОСОБА_3 надіслав до Верховного Суду відзив, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначав, що позов подано з пропуском позовної давності. Заявлені у справі вимоги не доведені належними та допустимими доказами. Судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, встановлено законність будівництва нерухомого майна на спірній земельній ділянці. Суди неодноразово задовольняли клопотання про призначення експертизи, які не були проведені з вини позивачів. Відповідачі є добросовісними набувачами спірного манна.
ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу,
в якому вказував на правильність та обґрунтованість висновків судів за результатом вирішення спору, тому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначав, що спірна земельна ділянка перебувала
у комунальній власності міста, на підставі рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_7 . Отримавши відповідні згоди та погодження, ОСОБА_7 здійснила спірну добудову на вказаній земельній ділянці, ввела
в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт, зареєструвала на нього право власності. У результаті укладення у подальшому договорів
купівлі-продажу власниками спірного майна стали ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 . Позивач не довів як факт накладення земельної ділянки відповідачів на земельні ділянку, визначену державним актом на право користування землею серії Б № 041671, так і необхідності непропорційного втручання органів державної влади з покладенням надмірного тягаря на фізичних осіб - власників нерухомого майна.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що земельна ділянка на
АДРЕСА_1 площею 0,0258 га, кадастровий номер якої 6810800000:03:005:0012, вид використання ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, форма власності - комунальна, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 27 лютого 2014 року.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 травня 2014 року № 21388742 земельна ділянка на АДРЕСА_1 площею 0,0258 га, кадастровий номер якої 6810800000:03:005:0012, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, перебувала у комунальній власності Старокостянтинівської міської ради на підставі Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Пунктом 8 рішення Старокостянтинівської міської ради від 25 квітня 2014 року № 30 затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої на АДРЕСА_1 земельної ділянки, площею 0,0258 га, для
будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 6810800000:03:005:0012, надано зазначену земельну ділянку ОСОБА_7 на умовах оренди терміном до 01 березня 2015 року.
Відповідно до договору оренди від 05 травня 2014 року Старокостянтинівська міська рада передала в оренду ОСОБА_7 спірну земельну ділянку строком до 01 березня 2015 року. Право оренди ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку зареєстровано 07 травня 2014 року.
Старокостянтинівська міська рада та ОСОБА_7 05 травня 2014 року підписали акт про передачу та приймання земельної ділянки в натурі.
Рішенням Старокостянтинівської міської ради від 19 грудня 2014 року № 13 (пункт 5) погоджено звіт про експертну грошову оцінку розташованої на АДРЕСА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0258 га, наданої в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (кадастровий номер 6810800000:03:005:0012), та вирішено продати ОСОБА_7 зазначену земельну ділянку.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 лютого 2015 року Старокостянтинівська міська рада продала, а ОСОБА_7 купила земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1, площею 0,0258 га, кадастровий номер якої 6810800000:03:005:0012. Право приватної власності ОСОБА_7 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 02 лютого 2015 року.
Згідно з договором купівлі-продажу від 14 липня 2016 року ОСОБА_7 продала ОСОБА_2 5395/10000 часток у праві власності на спірну земельну ділянку. Право приватної власності ОСОБА_2 на
зазначену частку земельної ділянки на
АДРЕСА_1 зареєстровано 14 липня 2016 року.
Суди також встановили, що 28 березня 2013 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на магазин загальною площею 700,1 кв. м на АДРЕСА_1 .
19 травня 2016 року зареєстровано право оренди ТОВ "ДЦ Україна"
на частину магазину площею 134 кв. м на
АДРЕСА_1 .
На підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21 березня 2017 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на офісне приміщення № 9 на третьому поверсі загальною площею 45,8 кв. м, на офісне приміщення № 5 на третьому поверсі загальною площею 39,4 кв. м, на приміщення магазину на другому поверсі об`єкта житлової нерухомості площею 200,8 кв. м, розташованого на
АДРЕСА_1 .
За ОСОБА_3 04 квітня 2017 року зареєстровано право власності на офісне приміщення № 7 на третьому поверсі площею 62,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 04 квітня 2017 року.
За ОСОБА_4 28 квітня 2017 зареєстровано право власності на офісне приміщення № 8 на третьому поверсі площею 31,8 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 2017 року.
За ОСОБА_2 21 березня 2017 року зареєстровано право власності на: офісне приміщення № 6 на третьому поверсі, на приміщення магазину на другому поверсі площею 200,2 кв. м, на приміщення загальною
площею 74,5 кв. м об`єкта нежитлової нерухомості, розташованого на АДРЕСА_1, на підставі договору про поділ нерухомого майна в натурі від 21 березня
2017 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 2240/2662/18, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ управління ДАБІ України у Хмельницькій області від 08 серпня 2016 року № 69-д та рішення вказаного управління від 08 серпня 2016 року № 69-д про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкті "добудова магазину промислових товарів до торгівельного центру на АДРЕСА_1".
Вказаним судовим рішенням у справі № 2240/2662/18 встановлено, що ОСОБА_7 мала усі законні підстави здійснювати будівництво на
підставі чинного архітектурно-планувального завдання, технічних умов та дозволу на виконання будівельних робіт, тому спірний об`єкт нерухомості (добудова магазину промислових товарів до торгівельного центру на АДРЕСА_1 ) не має ознак самочинного будівництва.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2019 року за клопотанням КЕВ міста Хмельницький, яке було підтримане прокурором, призначено у цій справі судову
земельно-технічну експертизу.
28 грудня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання матеріалів інвентаризації, технічну документацію та провести оплату експертизи.
Копію листа судового експерта та копію рахунку на оплату отримано стороною позивача 13 січня 2020 року.
27 травня 2020 року на адресу суду надійшов лист судового експерта щодо невиконання ухвали суду від 18 листопада 2019 року у зв`язку з несплатою вартості експертизи.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання КЕВ міста Хмельницький про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи з підстав зловживання стороною позивача процесуальними правами.
Крім того, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня
2021 року задоволено клопотання КЕВ міста Хмельницький та призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.
На виконання клопотання експерта від 29 грудня 2021 року судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам право на надання відповідних матеріалів.
Усі матеріали справи, в тому числі і зазначені письмові позивачем докази були скеровані експерту для проведення судової земельно-технічної експертизи, проте експерт направив на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку від 31 серпня 2022 року № 932/021 з підстав відсутності в наданих на дослідження матеріалах справи усіх необхідних документів, а саме: технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, яка була надана Хмельницькій КЕЧ району згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 041671 площею 408 га; правовстановлюючих документів та матеріалів технічної інвентаризації на будівлю, що знаходиться на
АДРЕСА_1, а також практичної неможливості відновлення меж земельної ділянки Хмельницької КЕЧ на основі тільки даних державного акта та результатів проведеного натурного огляду.
04 жовтня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника КЕВ міста Хмельницький про повторне призначення земельно-технічної експертизи, яке ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 листопада 2022 року залишено без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні касаційної скарги, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.