ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 320/8135/20
адміністративне провадження № К/9901/19580/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 (суддя Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2021 (колегія у складі суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В.)
у справі № 320/8135/20
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання протиправним дій.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2019, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн відшкодування моральної шкоди.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 01.11.1963 по 01.03.1990 ОСОБА_1 проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, в період з 28.07.1981 по 13.06.1983 брав участь у бойових діях в Афганістані у складі цих же військ.
3. В період проходження служби, 22.04.1983 в результаті автомобільної аварії при виконанні обов`язків військової служби, позивач отримав закритий перелом тім`яної кістки, забій головного мозку легкого ступеню; закритий перелом ІІІ-VІ ребер справа та VІІІ-ХІ ребер зліва; закритий гемопневматоракс справа з підшкірною емфіземою грудної клітки (згідно виписки з історії хвороби від 06.07.1983 № 2006). Після отримання вищевказаних травм проходив лікування за місцем служби.
4. Після звільнення з військової служби позивач прибув на постійне місце проживання до м. Біла Церква, Київської області та у 1994 році став на військовий облік як офіцер запасу.
5. З метою встановлення причинного зв`язку між захворюванням та пораненням, отриманим під час проходження військової служби, ОСОБА_1 звернувся до Центральної військово-лікарської комісії при Міністерстві оборони України.
6. Вказана комісія листом від 15.12.2016 № 7157 повідомила позивача про можливість встановлення причинного зв`язку травм, поранень та захворювань з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, у зв`язку з чим перенаправила документи до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі - ЦВЛК ДПС України).
7. В свою чергу, ЦВЛК ДПС України, розглянувши документи позивача щодо встановлення причинного зв`язку між захворюванням та пораненням, отриманим під час проходження військової служби, листом від 22.12.2016 № 33/С-8696 повідомила, що жодним нормативно-правовим актом України не встановлено, що Державна прикордонна служба України є правонаступником Східного прикордонного округу КДБ СРСР. У зв`язку із відсутністю нормативних приписів, які зобов`язують або надають повноваження ЦВЛК ДПС України встановити причинний зв`язок військовослужбовцям колишніх прикордонних військ КДБ СРСР, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, позивачеві було запропоновано звернутися до Центральної військово-лікарської комісії Служби безпеки України.
8. Звернувшись із відповідним листом до Служби безпеки України, позивач отримав відповідь від 27.01.2017 № 20/С-2/13/17, з якої вбачається, що оскільки він за обліком Пенсійного фонду України перебуває як пенсіонер Державної прикордонної служби України, відсутні правові підстави щодо встановлення Службою безпеки України причинного зв`язку його захворювань та поранень з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. З огляду на викладене, Служба безпеки України повідомила, що порушене позивачем питання відноситься до компетенції Державної прикордонної служби України.
9. Однак, Адміністрація Державної Прикордонної служби України листом від 09.06.2017 № 0.33-5119/0/6-17 повторно повідомила позивача про відсутність у ЦВЛК ДПС України повноважень щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, травм, контузій).
10. З матеріалів справи вбачається, що аналогічні за змістом відповіді від Адміністрації Державної Прикордонної служби України, як від 09.06.2017 № 0.33-5119/0/6-17, позивач отримав за результатами розгляду його попередніх звернень до Президента України та Верховної Ради України. Крім того, Комітетом у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Верховної Ради України було розглянуто звернення позивача з проханням надати допомогу у встановленні причинного зв`язку його захворювання з пораненням (контузією, каліцтвом) та листом від 11.12.2017 №04-35/17-932 за належністю направлено до Адміністрації Державної Прикордонної служби України.
11. За результатами первинного огляду Медико-соціальною експертною комісією встановлено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності з 11.09.2017 - довічно. Причина інвалідності - загальне захворювання.
12. Після неодноразових письмових звернень позивача до військово-медичних підрозділів Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України із заявами про проведення медичного огляду на предмет встановлення причинного зв`язку наявного у нього захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, позивачеві у задоволенні вказаного клопотання відмовлено через неврегульованість на законодавчому рівні питання щодо військового формування, яке за законодавством зобов`язано провести такий медичний огляд позивача.
13. Враховуючи зазначені обставини, позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, Адміністрації Державної Прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
14. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі № 810/1/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Адміністрації Державної Прикордонної служби України щодо відмови у розгляді заяви про встановлення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983;
- зобов`язано Адміністрацію Державної Прикордонної служби України прийняти до розгляду заяву щодо встановлення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби під час перебування на території Демократичної Республіки Афганістан у складі Прикордонних військ КДБ СРСР у період з 28.07.1981 по 13.06.1983.
15. На виконання вимог вищезазначеного судового рішення Центральною Військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України було проведено засідання по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень та травм у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 за результатами якого встановлено, що травма пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (витяг із протоколу засідання ЦВ ЛК ДПСУ від 04.10.2019 № 30).
16. 11.11.2019 під час повторного огляду ОСОБА_1 медико-соціальною експертною комісією, йому встановлено другу групу інвалідності з 06.11.2019 довічно, а причиною інвалідності вказано травму, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
17. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
18. Однак, рішенням відповідача від 12.06.2020 № 79 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні такої допомоги, оскільки зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін з дня первинного встановлення інвалідності.
19. Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
20. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що твердження відповідача про відсутність правових підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі спливом дворічного строку після встановлення йому ІІІ групи інвалідності не може бути підставою для позбавлення його законного права на її отримання, оскільки термін встановлення груп інвалідності залежав від вчасного реагування відповідача на його заяви, який, в свою чергу, починаючи з 2016 року, не погоджувався розглядати його заяви про встановлення причинного зв`язку травми з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
21. Адміністрація Державної прикордонної служби України заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу під час первинного огляду було встановлено ІІІ групу інвалідності з 11.09.2017, а 11.11.2019, тобто за спливом дворічного строку, під час повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності, що позбавляє позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги.
- зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, в зв`язку із отриманою інвалідності ІІ-ї групи.
- стягнуто з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.
23. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 06.11.2019 ІІ групи інвалідності, оскільки з матеріалів справи та оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем перевірялась та з`ясовувалась наявність підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, надавалась оцінка документам, поданим позивачем на підтвердження наявності обставин для здійснення такої виплати.
Суд першої інстанції зважив на протиправність дій відповідача та неодноразові звернення позивача із заявами про проведення медичного огляду на предмет встановлення причинного зв`язку його травми з виконанням обов`язків військової служби.