ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 420/3406/20
провадження № К/9901/1466/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.)
у справі №420/3406/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства Оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п.10 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи з 23 грудня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності II групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою:
- визнано протиправним та скасовано п.10 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю II групи з 23 грудня 2019 року внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;
- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності II групи у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги.
4. Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 28.01.2015 по 18.02.2015, позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2015 року №116/206.
6. 18.02.2015 внаслідок перекидання автомобіля УРАЛ-4320 МШ отримав травму (діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій правого колінного суглобу, посттравматичний гемартроз), що підтверджується витягом з наказу Керівника сектору "С" МОУ від 28.02.2015 №18.
7. За результатами проведеного медичного огляду центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв за протоколом від 19.05.2015 №1795 травма: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, застарілий розрив (18.02.2015 задньої хрестоподібної зв`язки, синовій правого колінного суглобу, нестійка комбінована згинально-розгинальна контрактура правого колінного суглобу визнана пов`язаною з захистом Батьківщини.
8. Згідно з довідкою МОЗ України Серії 10 ААА №013851 від 08.06.2015 позивачу встановлено 15% втрати працездатності без встановлення інвалідності.
9. 10.09.2015 наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №399 позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 12 789,00 грн.
10. 21.12.2019 позивач проходив огляд обласною медико-соціальною експертною комісією в м. Одесі та за результатами первинного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності із зазначенням, що травма пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ від 21.12.2019 №718509.
11. 09.01.2020 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини.
12. Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.02.2020 №28, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що заявнику групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
13. Приймаючи зазначене рішення, відповідач посилався на п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975), зі змісту яких вбачається, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Водночас, зміна групи інвалідності у позивача відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
14. Не погодившись з цим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що аналіз норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975 у редакції, чинній на час первинного встановлення позивачу ступеню втрати працездатності, свідчить про те, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має, а тому відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду II групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, оскільки з дня первинного встановлення ступеню втрати працездатності (08.06.2015) до дня встановлення групи інвалідності (21.12.2019) минуло 4 роки 6 місяців і 13 днів, тобто понад два роки.
16. Задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що до спірних правовідносин не застосовується абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги поширюється винятково на випадки, коли під час повторного огляду у понад дворічний строк змінилася група інвалідності після первинного встановлення інвалідності, або змінився відсоток ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності. Вказані випадки є самостійними та не можуть поєднуватися (інакше кажучи, вони поширюються лише на випадки або зміни групи інвалідності, або зміни відсотка ступеня втрати працездатності). Суд першої інстанції помилково не звернув уваги на те, що у даній справі мова йдеться не про виплату допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, а про її призначення вперше і виплату саме у зв`язку із встановленням позивачу групи інвалідності, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками, навіть після встановлення відсотку втрати працездатності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанцій. На думку скаржника чинне законодавство дійсно допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, але при цьому право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу встановлено інвалідність у понад дворічний термін після встановлення йому відсотку втрати працездатності, а тому він не має права на доплату грошової допомоги, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
18. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з мотивів, покладених апеляційним судом в основу власного рішення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
20. В цій справі ключовим правовим питання є те, чи розповсюджується на спірні правовідносини дія пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).