ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 2340/4811/18
адміністративне провадження № К/990/6631/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Коваленко Н.В., Рибачук А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 (суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 (колегія суддів: Безименна Н.В., Бєлова Л.В. та Кучма А.Ю.) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці в Черкаській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №ЧК-937/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-604 від 13.11.2018 про накладення штрафу у розмірі 223 380,00 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 та постановою Верховного Суду від 19.05.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. 10.06.2021 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 у справі, в якій, як на нововиявлену обставину посилався на прийняття Верховною Радою України Закону України від 12.12.2019 № 378-ІХ "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" (далі - Закон № 378-ІХ), яким внесено зміни до статті 265 КЗпП України, якими пом`якшено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (стягнення у вигляді штрафу, замінено на більш м`який вид стягнення - попередження).
4. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022, в задоволенні заяви відмовлено.
5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2022 відкрито касаційне провадження.
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, залишити судові рішення без змін.
8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що викладені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні КАС України.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами невірно застосовано норми процесуального права та не визнано наведені позивачем обставини як нововиявлені. Решта доводів касаційної скарги зводяться до викладу підстав обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
12. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
13. Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
14. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
15. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
16. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
17. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
18. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.