ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 200/4232/22
провадження № К/990/21359/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (головуючий суддя Геращенко І.В., судді Блохін А.А., Казначеєв Е.Г.)
у справі №200/4232/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність з невиплати пенсії у сумі 15 547,10 грн, нарахованої за період з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року;
- зобов`язати здійснити виплату пенсії у сумі 15 547,10 грн, нарахованої за зазначений період.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року позов задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року у сумі 15547,10 грн; зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 у сумі 15547,10 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року скасовано, провадження у справі №200/4232/22 закрито.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її у касаційному порядку.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується витягом з електронної пенсійної справи та не заперечується відповідачем.
6. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №200/7266/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 23 березня 2021 року №156/04-16 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до заяви від 15 березня 2021 року №2474; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 15 березня 2021 року №2474 та зарахувати до її страхового стажу період роботи на заводі "Буддеталь" фірми "Громадянбуд" (мовою оригіналу - "Завод "Стройдеталь" фирмы "Гражданстрой") з 21 січня 1991 року по 11 січня 1997 року.
7. Згідно з пенсійною справою позивача з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року пенсійні виплати у розмірі 15547,10 грн. нараховані, але не виплачені позивачу в повному обсязі, що не оспорюється відповідачем.
8. З 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплату пенсії позивачу фактично не здійснювало, що підтверджується листом відповідача від 13 липня 2022 року вих.№10888-9563/П-15/8-0500/22.
9. З 01 грудня 2021 року відповідач здійснює поточну виплату пенсії позивачу, проте, пенсія за період з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не виплачується по теперішній час.
10. Інших доказів в обґрунтування законності підстав не виплати пенсії позивачу з 15 березня 2021 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 15547,10 грн. відповідачем суду не надано.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій, відсутність відповідних бюджетних призначень, не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
12. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, закриваючи провадження у справі, керувався тим, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не враховано, що предметом позову у справі № 200/7266/21 було зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи та призначення пенсії, а не стягнення заборгованості, однак суд апеляційної інстанції, помилково вбачає в позові про стягнення заборгованості з виплати пенсії виконання рішення, яке стосується саме зарахування періодів роботи та призначення пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
15. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
16. За приписами статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.