У Х В А Л А
26 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/388/21
Провадження № 11-9заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України (далі - ВРУ), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність Президента України, ВРУ, ВРП щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на його заяву від 27 серпня 2021 року про вжиття заходів по підновленню його прав на захист державою від скоєних щодо нього злочинів та його запит на інформацію від 24 липня 2021 року, зобов`язати відповідачів розглянути ці заяву та запит на інформацію, надавши обґрунтовану відповідь;
- визнати неправомірною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду його заяви від 29 серпня 2021 року про відновлення його на посаді судді, зобов`язати Президента України розглянути цю заяву та надати обґрунтовану відповідь;
-зобов`язати ВРП та Президента України вжити заходи для поновлення його на посаді судді.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 8 грудня 2022 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 червня 2023 року рішення суду першої інстанції:
- щодо відмови в задоволенні позову про визнання неправомірною бездіяльності ВРУ стосовно неналежного розгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року та зобов`язання ВРУ розглянути цю заяву та надати обґрунтовану відповідь змінила, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови, а в іншій частині щодо зазначеної вимоги залишила без змін;
- щодо відмови в задоволенні позову про зобов`язання ВРП вжити заходи стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді судді скасувала. Ухвалила в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову: зобов`язала ВРП у межах визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя" повноважень щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вжити заходи, спрямовані на вирішення питання щодо можливості поновлення позивача на посаді судді.
В іншій частині рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року залишила без змін.
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з клопотанням про здійснення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2023 року, оскільки, як зазначено у клопотанні, це судове рішення не виконано, питання щодо його переведення на посаду судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду згідно з його заявою до ВРП від 28 липня 2023 року не вирішено.
ВРП надіслала суду заперечення на згадане клопотання, у яких просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на добровільне виконання цим органом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2023 року. Так, ВРП зазначила, що згідно з ухваленим нею 13 липня 2023 року рішенням № 711/15-23 вона в межах повноважень, визначених Законом України "Про Вищу раду правосуддя", щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно вжиття заходів, спрямованих на вирішення питання щодо можливості переведення ОСОБА_1 на посаду судді до іншого суду того самого рівня.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням постанови та заперечення представника ВРП, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Відповідно до частин першої, другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), яка визначає порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, суд, який ухвалив судове рішення в такій справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.