ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 347/222/21
провадження № 51-5145км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, постановлені в кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком і за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2022 року, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців.
Відповідно до ст. 72 КК зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання за цим вироком, строк відбування покарання призначеного за попереднім вироком від 29 квітня 2022 року.
Вирішено питання щодо судових витрат і долі речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин 02 січня 2021 року у вечірню пору доби, перебуваючи на подвір`ї біля вхідних дверей до житлового будинку ОСОБА_8, що в с. Уторопи присілок Гора Косівського району Івано-Франківської області, скориставшись тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зайшли до будинку, залишивши ОСОБА_6 на подвір`ї, останній зайшов до приміщення коридору житлового будинку, де діючи повторно, таємно викрав із гаманця, який знаходився у кишені куртки ОСОБА_8, гроші в сумі 1150 гривень, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 27 квітня 2021 року, приблизно о 19.00 год, ОСОБА_6, перебуваючи у будинку за місцем проживання ОСОБА_11, за адресою АДРЕСА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_11 заснув, діючи повторно, таємно викрав зі столу, належний потерпілому мобільний телефон марки "Nokia" моделі "Asha 200", із сім картою мобільного оператора "Київстар", спричинивши тим самим ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 258 грн.
Також, 28 квітня 2021 року, приблизно о 02.00 год., ОСОБА_6, покинувши будинок ОСОБА_11, рухався в сторону центру м. Косів і на узбіччі дороги по вул. Анни Павлик, побачив автомобіль Nissan Sunny (державний номерний знак НОМЕР_1 ), в якому камнем, розбив скло у водійських дверях, після чого, повторно, таємно викрав із салону автомобіля автомагнітолу марки "Pioneer" моделі "8506ВТ", заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 362 грн.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 23 травня 2023 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без змін.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному проваджені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог, захисник зазначає, що судовий розгляд проведено без участі потерпілого ОСОБА_12, якого, на думку адвоката, не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду кримінального провадження, і як наслідок не допитано у судовому засіданні.
Вказує, що після постановлення ухвали про об`єднання кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 в одне провадження, вони не були передані в канцелярію суду для об`єднання, що свідчить про те, що ці провадження не були об`єднанні в одне провадження і протоколу такої дії в матеріалах справи не міститься, а тому, на його думку, судом постановлено вирок у необ`єднаній справі.
Також захисник стверджує, що суди обґрунтували свої висновки недопустимими доказами, а саме він вважає недопустимими:
- протокол огляду місця події від 28 квітня 2021 року (яким оглянутий автомобіль ОСОБА_13 і виявлена автомагнітола), оскільки фототаблиці до цього протоколу не засвідченні підписами понятих і слідчого, а в самому протоколі слідчої дії не зазначено, що фототаблиці є додатком до цього протоколу;
- висновки експертів, оскільки вони є похідними від зазначеного протоколу огляду місця події;
- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_6, оскільки ця слідча дія проведена без участі захисника і до протоколу не додано оригіналу технічного носія інформації, на якому зафіксовано слідчу дію, а додано лише копію відеозапису на диску. Також на час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 фактично був затриманий, однак протоколу про його затримання складено не було, як і не роз`яснено йому його процесуальних прав. Наведене, на думку захисника, є істотним порушення вимог процесуального закону і ставить під сумнів законність слідчого експерименту.
Заперечень на касаційну скаргу захисника до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважав, оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими і вмотивованими.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
За ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Разом із тим, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.
При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевими та апеляційними судами.
При цьому касаційний суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
В свою чергу за ст. 94 КПК, оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи касаційної скарги захисника щодо неповноти судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вони не відноситься до предмета касаційної перевірки.
За результатами касаційного перегляду матеріалів кримінального провадження, в межах доводів касаційної скарги, не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, постановляючи вирок, місцевий суд врахував позицію засудженого, який за епізодами викрадення майна потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_11 вину визнав повністю та заперечив свою причетність до викрадення майна потерпілого ОСОБА_12 . Разом з тим, суд дійшов висновку, що його винуватість підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме показаннями свідків, протоколами складеними за результатами слідчих дій, висновками експертів та іншими доказами, детальний зміст яких наведено у вироку.
Установивши фактичні обставини кримінального провадження, оцінивши всі зібрані докази відповідно до ст. 94 КПК з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, місцевий суд, здійснивши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна вчиненому повторно (за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_11 ), а також у таємному викраденні чужого майна вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше сховище (за епізодом щодо ОСОБА_12 ) і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185 і ч. 3 ст. 185 КК, відповідно.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, визнав ці висновки місцевого суду обґрунтованими та вмотивованими, навівши достатні аргументи й підстави для прийняття такого рішення.
Підстав сумніватися в таких висновках судів попередніх інстанцій Верховний Суд не знаходить, а доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга захисника не містить.
Щодо повідомлення потерпілого і проведення судового розгляду за його відсутності
Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про розгляд справи в суді першої інстанції без участі потерпілого та не повідомлення останнього належним чином про час та дату судового розгляду з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції, потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду.
Участь потерпілого у кримінальному провадженні пов`язана з реалізацією наданих йому прав і виконання покладених на нього обов`язків. Ціль участі потерпілого у кримінальному провадженні пов`язана з необхідністю відновити порушені права або компенсувати завдану злочином шкоду (або одночасно перше і друге) (див. наприклад постанову Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 207/3801/19, провадження № 51-6147км21).
З матеріалів справи слідує, що потерпілий ОСОБА_12 неодноразово повідомлявся судом про час і місце судового розгляду кримінального провадження. 05 жовтня 2022 року потерпілий ОСОБА_12 через свою дружину ОСОБА_14 подав до суду першої інстанції заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі. Також зазначив, що цивільний позов ним не заявлявся та висловив свою думку щодо призначення покарання.
Верховний Суд зауважує, що захисник, стверджуючи про ці порушення, вказує, що вони порушили права потерпілого, разом з тим не обґрунтовує, на яких підставах він обстоює права потерпілого. При цьому сам потерпілий ОСОБА_12 не звертався до суду апеляційної чи касаційної інстанції зі скаргами щодо перегляду судових рішень у даній справі у зв`язку з порушенням його права на доступ до правосуддя.
Водночас, суди попередніх інстанцій дослідили сукупність доказів, представлених в ході змагальної процедури, які з урахуванням обставин цієї справи дозволили з`ясувати усі передбачені ст. 91 КПК обставини і встановити винуватість засудженого в інкримінованих йому злочинів, без показань потерпілого ОСОБА_12 .