ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 459/3713/21
провадження № 61-7204 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
Шеремети Н. О. від 13 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, ОСОБА_2, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету
від 16 грудня 2003 року № 461 "Про узаконення / посмертно /самовільно збудованих чи переобладнаних будівель /приміщень/ на присадибних земельних ділянках
у м. Червонограді" у частині узаконення за ОСОБА_3 (посмертно) самовільно збудовану добудову до житлового будинку на присадибній земельній ділянці
по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18 листопада 2000 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 10 серпня 2021 року розірвано рішенням Червоноградського міського суд Львівської області. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 нею було подано позов про поділ майна. У процесі розгляду справи № 459/1418/21 про поділ майна, з долученого відповідачем ОСОБА_2 відзиву, вона дізналася, що 16 грудня 2003 року рішенням виконавчого комітету за
ОСОБА_3 - бабусею її колишнього чоловіка, відповідача ОСОБА_2, посмертно, узаконено самовільно збудовану добудову до житлового будинку розміром 9,20*3,68м, переобладнання кухні площею 10,7м2 в житлову кімнату, при чому житлова площа будинку збільшилася на 10,7 м2, збудовані гараж розміром
5,40*4,25 м, літню кухню розміром 4,50 *3,00 м, сарай розміром 4,50*2,90м, на присадибній ділянці на АДРЕСА_1 .
Позивач вважала вказане рішення виконавчого комітету незаконним, так як всі зазначені приміщення та добудови було збудовано нею з ОСОБА_2 разом, після реєстрації шлюбу. Також зазначала, що оскаржуване нею рішення виконавчого комітету було винесене на підставі заяви ОСОБА_2 про узаконення за його покійною бабусею ОСОБА_3 самовільно збудованих будівель та переобладнання нежитлового приміщення в житлове в індивідуальному житловому будинку на присадибній земельній ділянці по
АДРЕСА_1 . Згідно з відповіді на адвокатський запит від 18 жовтня 2021 року № 293, Червоноградська міська рада листом від 22 жовтня 2021 року
№ 3/22-9851/І-І повідомила, що рішення виконавчого комітету приймалося на підставі листа ЧМБТІ, яким нібито зафіксовані вищенаведені добудови та перебудови. Зазначала, що виконавчий комітет не мав права виносити будь-які рішення, які стосуються померлої особи ОСОБА_3, оскільки правоздатність цієї особи припинилася.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просили судїї позов задовольнити.
Короткий рішення суду першої інстанції
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня
2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області від 16 грудня 2003 року № 461 у частині узаконення за ОСОБА_3 (посмертно) самовільно збудованої добудови до житлового будинку на присадибній ділянці на АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення виконавчого комітету порушує майнові права ОСОБА_1 на будинок,
що знаходиться по АДРЕСА_1, оскільки більшу половину будинку позивачем збудовано з її чоловіком за час шлюбу і тому такий будинок підлягає поділу, як спільне сумісне майно подружжя, а оскаржуване рішення може стати перешкодою у цьому. Узаконення чи реєстрація будь-якого майна після смерті особи за нею посмертно суперечить діючим нормам. На розгляді у Червоноградському міському суді знаходиться позов про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (які є сторонами і у даній справі), оскаржуване рішення зачіпає майнові інтереси позивачки щодо спірного будинковолодіння і в подальшому може вплинути на прийняття рішення у справі про поділ майна подружжя.
Щодо клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності, то районний суд зазначив, що жодних документів та будь-яких інших доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 знала про таке рішення з моменту його винесення, матеріали справи не містять. Суд вказав, що позивачка дізналася про таке рішення лише коли отримала відзив на свою позовну заяву у справі про поділ майна подружжя, яка перебуває на розгляді в Червоноградському міському суді Львівської області, а саме 25червня 2021 року, тому вона об`єктивно не могла знати про таке рішення виконавчого комітету, оскільки не брала участі у оформленні права власності на вказане домоволодіння, відповідачами протилежного суду не доведено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кравчука П. І. задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня
2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування за своїм змістом та характеристиками є актом індивідуальної дії, оскільки передбачає конкретні приписи, які застосовуються одноразово, і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (більше не створюватимуть будь-яких правових наслідків. Тому правовий акт індивідуальної дії, який адресований іншим, аніж позивач, особам та не передбачає виникнення у позивача будь-яких прав та обов`язків, не може бути нею оскаржений.
При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що з`ясування матеріально правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується, а відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскаржуваного рішення, тому висновки суду щодо правомірності оскаржуваного рішення не мають самостійного правового значення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року скасувати, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2022 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 19 травня 2023 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслала матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу
№ 459/3713/21 з Червоноградського міського суду Львівської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
27 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що постанова апеляційного суду є незаконною, необґрунтованою та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасування, так як ні вона, ні її представник Огорілко Ю. В. не були повідомлені про судове засідання, участі у розгляді справи 13 березня 2023 року не брали.
Також зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішення виконавчого комітету є актом індивідуальної дії та не порушує її права та інтереси, є помилковим, так як вказане рішення виконавчого комітету порушує її майнові права на спірне будинковолодіння, в якому їй належить частка.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
2) Апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) Апеляційним судом розглянуто справу за відсутності заявника та представника заявника, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2000 року, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1, виданому Червоноградським
MB ГУМВС України у Львівській області 10 вересня 2007 року (т. 1, а. с. 5).
Первинна реєстрація права власності на будинок
АДРЕСА_1 була проведена 11 липня 1979 року за
ОСОБА_5 (дідусь ОСОБА_2 ) на підставі договору про надання в безтермінове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку, посвідченого Сокальською держнотконторою 19 листопада 1958 року за реєстровим № 3044 і акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 06 лютого 1964 року.
20 лютого 1992 року вищезгаданий будинок зареєстровано в Червоноградському МБТІ за ОСОБА_3 (бабуся ОСОБА_2 ) на підставі: свідоцтва про право власності від 29 січня 1992 року (реєстраційний номер № 2-300) та свідоцтва про право на спадщину від 29 січня 1992 року (за реєстраційним № 2-302)
1/2 даного будинку ОСОБА_3 успадкувала від свого чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 50-51).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, а спадщину за нею прийняв її онук - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02 серпня 1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1529 (т. 1, а. с. 23).