ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 873/334/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: Постульга В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (суддя Владимиренко С.В.)
у справі №873/334/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі № 54/23 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
та заявою Полонського фермерського господарства "Колос"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30.06.2023 у третейській справі № 54/23 (третейський суддя Мамченко Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-партнер"
до Полонського фермерського господарства "Колос"
про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст рішення третейського суду та заяв про видачу виконавчого документу і скасування рішення третейського суду
1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) від 30.06.2023 у третейській справі №54/23 (далі - Рішення) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (далі - Позивач) до Полонського фермерського господарства "Колос" (далі - Відповідач) задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача 176737,08 грн за Договором поставки товару №9/22/СЛ від 25.11.2021 (далі - Договір поставки), а також третейський збір у сумі 2167,37 грн.
2. Позивач 27.07.2023 подав заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення (далі - Заява-1), посилаючись на невиконання його Відповідачем у добровільному порядку.
3. Відповідач 07.08.2023 подав заяву про скасування Рішення (далі - Заява-2) на підставі пункту 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність складу третейського суду, який ухвалив Рішення, вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди".
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено Договір поставки, яким визначено умови поставки товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння, та/або сільськогосподарської техніки, устаткування і запасних частин до них).
5. У пункті 9.2 Договору поставки сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при його виконанні, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) відповідно до регламенту відповідного третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду. При цьому сторони Договору поставки підтверджують, що вони ознайомленні з регламентом Третейського суду та добре розуміють положення цього регламенту. Умови Договору поставки, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і меті укладення Договору поставки.
6. Регламент Третейського суду затверджено рішеннями Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005, протокол №2, зі змінами затвердженими рішенням Ради Асоціації українських банків від 19.10.2007, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків від 08.02.2008, протокол №1, рішенням Ради Асоціації українських банків від 25.07.2008, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків від 31.10.2008, протокол №6, рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.07.2010, протокол №2, рішенням Ради Асоціації українських банків від 17.11.2010, протокол №3, рішенням Ради Асоціації українських банків від 31.10.2018 (далі - Регламент).
7. 14.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (цедент/первісний кредитор) та Позивачем (цесіонарій/новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №14-02-2023/5 (далі - Договір відступлення), за умовами якого первісний кредитор відступив Відповідачу як новому кредитору всі права вимоги за Договором поставки на дату відступлення прав вимоги, включно всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу та інші можливі нарахування відповідно до вимог, норм та положень чинного законодавства України.
8. Для розгляду справи за позовом Позивача до Відповідача про стягнення нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та своєчасним здійсненням виконання зобов`язань за розпорядженням Голови Третейського суду Жукова А.М. від 07.04.2023 №54/23 призначено суддю Мамченко Ю.В.
9. У процесі розгляду третейської справи 15.06.2023 Відповідач заявив відвід судді Мамченко Ю.В. (далі - Заява про відвід), мотивований тим, що суддя Мамченко Ю.В. за даними з сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень розглядає всі справи за позовом ТОВ "Агрохім-Партнер" та ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" (Позивач), які мають одного бенефіціарного власника та одного й того ж керівника. Крім того, згідно з інформацією, яка міститься у списку третейських суддів, суддя Мамченко Ю.В. є адвокатом, а в Єдиному реєстрі адвокатів України Націаональної асоціації адвокатури України інформація про Мамченко Ю.В. відсутня. Вказані обставини, на думку Відповідача, свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Мамченко Ю.В.
10. Матеріали третейської справи №54/23 містять письмові заперечення Позивача проти заяви про відвід судді Мамченко Ю.В., подані до Третейського суду 15.06.2023 (далі - Заперечення).
11. Ухвалою голови Третейського суду спільно із третейським суддею Мамченко Ю.В. від 15.06.2023 у справі №54/23 відмовлено у задоволенні заяви представника Відповідача про відвід третейського судді Мамченко Ю.В.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції
12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 Заяву-2 задоволено, Рішення скасовано, відмовлено в задоволенні Заяви-1.
13. Ухвала мотивована наявністю підстав для скасування Рішення, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суді".
14. За висновком суду першої інстанції, відповідно до статті 20 Закону України "Про третейські суди" третейський суддя, який ухвалив Рішення, є відведеним з дня подання Відповідачем Заяви про відвід, оскільки Заперечення Позивач подав до Третейського суду, а не голові Третейського суду, тобто з порушенням порядку, визначеного Законом і Регламентом.
15. Зважаючи на скасування Рішення, суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Заяви-1 про видачу наказу на його примусове виконання.
Стислий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника
16. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, Рішення залишити без змін, відмовити у задоволенні Заяви-2, задовольнити Заяву-1, видати відповідні накази на примусове виконання Рішення.
17. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги форму та зміст Заперечень представника Позивача, адресування яких Третейському суду, а не голові Третейського суду жодним чином не порушує Регламенту.
18. На думку Позивача, суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно вдався до "правового пуризму", не врахувавши висновку, наведеного в постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16 та рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2009 у справі "Сутяжник проти Росії".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. Відповідач у встановлений судом термін відзив на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду
20. Відповідно до положень частини 2 статті 24, частини 2 статті 25 і частини 2 статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, ухвалені апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції.
21. З огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
22. Предметом розгляду в цій справі є заява про скасування рішення третейського суду та заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
23. Відповідно до частин 1, 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
24. Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статтею 51 Закону України "Про третейські суди", згідно з пунктом 4 частини 3 якої рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, з такої підстави: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.
25. Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі №870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
26. Згідно з положеннями статті 351 Господарського процесуального кодексу України питання видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
27. Порядок розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду визначений статтею 354 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
28. Відповідно до статті 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
29. Аналогічні положення щодо підстав відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа передбачені частиною 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".
30. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
31. Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.
32. Положеннями пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України серед способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів передбачено, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, присудження до виконання обов`язку в натурі.
33. Відповідно до частини 1 статті 5, частин 1, 2, 9 статті 12, частини 1 статті 13 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід`ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
34. Сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про третейські суди"). Згідно з наданим у статті 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").
35. В постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про третейські суди").