ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 915/1552/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Миколаївської області
(суддя - Олейняш Е.М.)
від 19.12.2022
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Таран С.В., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
від 07.06.2023
у справі № 915/1552/21
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до Садівничого товариства "Бірюза" (далі - СТ "Бірюза")
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 )
про визнання недійсним рішення,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з`явився,
третьої особи 1 - не з`явився,
третьої особи 2 - не з`явився.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТ "Бірюза", в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просив визнати недійсним рішення зборів членів СТ "Бірюза", яке оформлено текстом під назвою "Протокол від 02 вересня 2018 року, с. Лупареве, засідання правління садівничого товариства".
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що заява останнього про його добровільний вихід з членів СТ "Бірюза" не була розглянута відповідно до вимог чинного законодавства та статуту відповідача, а оскаржуване позивачем рішення є незаконним, оскільки прийнято за участю неуповноважених осіб та за відсутності кворуму. Крім того, ОСОБА_1 зауважує на тому, що він не отримав від відповідача письмову відповідь на запити (товариство відмовилося надати інформацію про вартість послуг охорони території СТ "Бірюза", користування дорогами, водою, електроенергією; кошторис на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю; розрахунок заборгованості на підтвердження зобов`язань щодо сплати членських внесків; розрахунок податку на землю; вартість послуг; відомості про заходи впливу до боржників), а також не одержав інформацію про розгляд його заяви щодо виходу з товариства і про прийняте стосовно цієї заяви рішення, не повідомлявся про проведення/скликання засідання правління і про його порядок денний.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, у справі №915/1552/21 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №915/1552/21, а справу направити на новий розгляд.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 та пункт 8 частини першої, пункт четвертий частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №910/1442/22, від 04.06.2018 у справі №914/271/17, від 30.06.2022 у справі №904/4718/21, від 08.05.2018 у справі №910/1873/17, від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г.
Скаржник відзначає, що суд першої інстанції без участі третіх осіб прийняв рішення стосовно них та встановив обставини, які не відповідають дійсності, про нібито розгляд правлінням СТ "Бірюза" 02.09.2018 заяв громадян (у тому числі ОСОБА_1 ). У свою чергу, суд апеляційної інстанції проігнорував питання встановлення наявності чи відсутності порушення рішенням суду у справі №915/1552/21 прав, інтересів та (або) обов`язків не залучених судом першої інстанції до участі осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 ), які звернулись до суду апеляційної інстанції з вимогою про скасування рішення суду першої інстанції від 19.12.2022 та не надав правової оцінки їхнім доводам.
Тобто, ОСОБА_4 вказує, що судові рішення у справі прийняті про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі в розгляді справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.
Крім того, скаржник відзначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення на підставі недопустимих доказів, що також є обов`язковою умовою для скасування оскаржуваних судових рішень у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
Разом з тим, ОСОБА_4, посилаючись на постанову суду апеляційної інстанції у справі №915/481/21 (де задоволено позов ОСОБА_1 до СТ "Бірюза" та визнано недійсним рішення зборів СТ "Бірюза", оформлене протоколом від 30.04.2019 №1, про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства), вказує, що ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій не надали правової оцінки наведеним фактам та обставинам наявності недостовірної інформації в тексті під назвою "Протокол від 02 вересня 2018 року, с. Лупареве, засідання правління садівничого товариства".
3.2. Відзиви на касаційну скаргу до Суду не надходили.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень
4.1. Державну реєстрацію СТ "Бірюза" проведено 17.06.2004, яке за своєю організаційно-правовою формою є садівничим кооперативом.
4.2. Згідно з пунктом 1.1 статуту СТ "Бірюза", затвердженого рішенням загальних зборів членів, оформленим протоколом від 25.08.2017 №2 (далі - статут), дане товариство є громадською організацією добровільно об`єднаних громадян, які мають земельні ділянки, розташовані на території с. Лупареве Жовтневого району, загальною площею 40,9 га, що виділені у постійне користування товариству згідно з рішенням Жовтневої районної ради депутатів працівників від 24.09.1988 за №196, із метою задоволення загальних інтересів у вирощувані фруктів, ягід та овочів, робіт по поліпшенню добробуту та інших робіт, а також обробці землі та агротехнічному обслуговуванню. Даний статут є основним документом, який визначає економічні, організаційні, правові умови діяльності товариства.
У пункті 1.3 статуту зазначено, що діяльність товариства базується на принципах добровільності, індивідуального та колективного членства, сполученні особистих, колективних і державних інтересів, соціальної справедливості, безпосередньої участі членів товариства в управлінні його справами на основі демократії та законності. Всі роботи проводяться особистою працею членів товариства або членів їх сімей, за винятком робіт, виконання яких вимагає залучення спеціалістів. Благоустрій садових ділянок і території колективного саду проводиться за рахунок коштів товариства.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статуту членом товариства може бути кожний громадянин, що досягнув 18-річного віку та виявив бажання приймати участь у здійсненні мети та завдань товариства. Прийом громадян у члени товариства проводиться за письмовою заявою вступаючого та за наявності документа, що підтверджує його право власності на землю, що знаходиться на території товариства. Рішення про прийом у члени товариства приймається правлінням. Правління товариства протягом місяця від дня прийому у члени товариства видає кожному садоводу членську книжку, в яку вносяться дані про площу земельної ділянки, розмір внесків та інші відомості.
В силу пункту 3.4 статуту члени товариства мають, зокрема, право добровільно за письмовою заявою вийти із членів товариства, а також отримувати від посадових осіб товариства інформацію з будь-яких питань, пов`язаних з діяльністю товариства.
Положеннями пункту 3.5 статуту передбачено, що члени товариства зобов`язані, зокрема, виконувати вимоги земельного законодавства, статуту товариства, правила внутрішнього розпорядку, рішення правління, зборів уповноважених членів товариства, а також своєчасно оплачувати вступні, цільові та членські внески у розмірах та в строки, встановлені зборами уповноважених членів товариства.
У пункті 3.6 статуту зазначено заходи впливу, які можуть застосовуватися до членів товариства, за невиконання вимог статуту, серед яких, виключення з членів товариства відповідно до пункту 3.7 статуту товариства.
Виключення з членів товариства може здійснюватись, зокрема, у випадку систематичного невнесення земельного податку у встановлені законодавством України строки; систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку, невиконання рішень правління та зборів, якщо за вказані порушення до члена товариства застосовувались заходи впливу; виявлення обставин, що виключають можливість бути членом товариства (пункт 3.7 статуту).
Згідно з пунктом 3.8 статуту рішення про виключення із числа членів товариства виноситься правлінням і затверджується зборами уповноважених членів товариства.
Відповідно до пункту 4.1 статуту управління товариством здійснюється на основі самоуправління, відкритості, активної участі його членів у вирішенні питань діяльності товариства.
В силу пунктів 4.2, 4.4 статуту вищим органом управління товариства є збори уповноважених членів товариства, які для керування поточними справами у період між зборами обирають правління товариства. Загальні збори товариства, зокрема, встановлюють розміри вступних, членських та цільових внесків, порядок та строки їх сплати, а також затверджують рішення про прийом у члени товариства, виключення з нього.
Рішення зборів уповноважених членів товариства приймають простою більшістю голосів відкритим голосуванням. Збори мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менше половини всіх членів товариства. У випадку ускладнень із скликанням загальних зборів, можуть проводитися збори уповноважених. Норми представництва та порядок обрання уповноважених членів встановлюються правлінням товариства. Збори уповноважених мають право вирішувати питання, якщо на них присутні не менше половини всіх делегатів (пункти 4.5, 4.7 статуту).
Пунктами 4.12, 4.13 статуту визначено, що в період між зборами керівництво діяльністю товариства здійснює правління. Правління товариства є виконавчим органом товариства, підзвітним у своїй роботі зборам уповноважених членів товариства. Правління товариства, зокрема, розглядає скарги та заяви членів товариства протягом 30 днів з моменту їх подання до правління товариства; здійснює контроль за виконанням членами товариства вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку, рішень загальних зборів, правління та міської ради з питань колективного садівництва, а також за своєчасним внесенням членами товариства усіх внесків, плати, передбаченої чинним законодавством України, кошторисом товариства та статутом.
4.3. ОСОБА_1 був членом СТ "Бірюза" та є власником земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,04 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №641329 від 20.06.2011 та членською книжкою садовода СТ "Бірюза", в якій зазначено, що позивач прийнятий в члени даного товариства 05.05.2007 (садова ділянка № НОМЕР_1 розміром 400 кв.м).
4.4. Головою правління СТ "Бірюза" - ОСОБА_5 01.09.2018 прийнято письмову заяву ОСОБА_1 від 01.09.2018 б/н, в якій останній просив виключити його з членів товариства відповідача (ділянка №155), а також прийнято запит на отримання інформації від 01.09.2018 б/н, де ОСОБА_1 просив засобами поштового зв`язку надіслати йому копію статуту СТ "Бірюза", копії протоколів загальних зборів СТ "Бірюза" за 2013-2018 роки та поштову адресу товариства.
4.5. На засіданні правління СТ "Бірюза" 02.09.2018 прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 02.09.2018 б/н, про:
- задовольнити подані заяви при виключення осіб зі складу членів даного товариства (у тому числі заяву ОСОБА_1 - ділянка №155) та направити до суду позов про стягнення заборгованості з боржників на користь товариства згідно зі статутом останнього;
- відмовити ОСОБА_1 у наданні протоколів загальних зборів, статуту товариства та поштової адреси СТ "Бірюза", оскільки позивач з 02.09.2018 не є членом даного товариства;
- направити боржникам, виключеним зі складу членів товариства, листи досудового врегулювання питання стягнення заборгованості.
Вищенаведений протокол від 02.09.2018 підписаний головою правління СТ "Бірюза" - ОСОБА_5 та 6 членами правління товариства відповідача ( ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ).
4.6. Збори уповноважених делегатів СТ "Бірюза" відбулись 30.04.2019 з наступним порядком денним:
1) доповідь голови ревізійної комісії;
2) доповідь голови правління товариства;
3) вибори голови ревізійної комісії та членів правління;
4) різне;
5) прийняття бюджету товариства на 2019 рік, про що свідчить протокол від 30.04.2019 №1.
Відповідно до зазначеного протоколу від 30.04.2019 №1:
- по першому питанню: заслухали доповідь голови ревізійної комісії щодо обліку фінансової діяльності в товаристві за 2018 рік, доповідь складалася з двох частин, при цьому до фінансової діяльності голови правління ОСОБА_5 зауважень не було, інформація висвітлювалася своєчасно, у зв`язку з чим доповідь прийнято одноголосно;
- по другому питанню: заслухали голову правління ОСОБА_5 про фінансову діяльність товариства, стан матеріальної бази товариства, питання по усуненню недоліків в роботі, питання з електроенергії, її закупівлю та доставку до кожної ділянки, обов`язки голови правління та членів правління згідно зі статутом, питання по збору та вивезенню сміття, питання по технічному стану водопроводу та башень Рожновського, їх ремонту;
- по третьому питанню: обрали голову ревізійної комісії - ОСОБА_12, членів ревізійної комісії: ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; обрали членів правління: ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
- по четвертому питанню: за невиконання статуту товариства, а саме "своєчасне внесення членських внесків" протягом трьох років, зі складу товариства виключені члени товариства згідно зі списком, при цьому зазначено, що список додається та буде розміщений на дошці об`яв, термін погашення заборгованості до 01.06.2019 з подальшим висвітленням у засобах масової інформації;
- по п`ятому питанню: виступив голова правління по кожному пункту кошторису товариства та озвучив суму, прийняту правлінням, у розмірі 950 грн на рік; після дискусії стосовно ремонтних робіт і нагальних проблем члени товариства запропонували членські внески - 950 грн, цільові - 50 грн та проголосували одноголосно за цю пропозицію щодо розміру внесків.
У вказаному протоколі від 30.04.2019 №1, підписаному ОСОБА_15 (голова зборів) та ОСОБА_18 (секретар зборів), зазначено, що на даних зборах уповноважених делегатів СТ "Бірюза" були присутні 130 делегатів.
Додатком до протоколу від 30.04.2019 №1 є список виключених з кооперативу осіб (всього 110 осіб, у тому числі під порядковим номером 23 - ОСОБА_1 (ділянка №155) із зазначенням про заборгованість останнього у сумі 2 752 грн).
4.7. На веб-сайті газети "Южная правда" 07.06.2019 опубліковано повідомлення про те, що відповідно до протоколу зборів уповноважених членів СТ "Бірюза" від 30.04.2019 у зв`язку з систематичною заборгованістю по оплаті членських внесків зі складу даного товариства виключено низку його членів, зокрема, ОСОБА_1 (ділянка № НОМЕР_2 ).
4.8. Засобами поштового зв`язку (листом з описом вкладення) 10.08.2020 позивач надіслав СТ "Бірюза" запит на отримання інформації (копії рішення Жовтневої районної ради депутатів від 24.09.1988 №196; копії статуту СТ "Бірюза"; копій протоколів загальних зборів СТ "Бірюза"; копії протоколу зборів членів СТ "Бірюза" від 25.08.2017 №2; поштової адреси відповідача).
4.9. У матеріалах справи також містяться копії:
- рішення звітної конференції зборів уповноважених членів СТ "Бірюза" за 2016 рік, яке оформлене протоколом від 16.07.2017 №1, про призначення правління у складі: ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ;
- рішення конференції зборів уповноважених членів СТ "Бірюза", яке оформлене протоколом від 25.08.2017 №2, про дообрання членів правління даного товариства, а саме: ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_25, ОСОБА_8 ;
- квитанції до прибуткового касового ордеру про сплату ОСОБА_1 грошових коштів на користь СТ "Бірюза", а саме: від 30.06.2011 №916 на суму 520 грн (внесок за 2010 та 2011 роки), від 30.06.2011 №92 на суму 50 грн (призначення платежу - труби гл.водовода 2010 рік); від 30.08.2013 №692 на суму 856 грн (внесок за 2012 рік у сумі 413 грн і за 2013 рік у сумі 443 грн); від 30.06.2011 №930 на суму 232,50 грн (внесок за 2010 рік); від 30.06.2011 №932 на суму 371 грн (внесок за 3 квартал 2011 року); від 30.06.2011 №933 на суму 278 грн (призначення платежу - електроенергія за 762 кВ); від 30.06.2011 №107 на суму 50 грн (призначення платежу - труби гл.водовода 2010 рік); від 10.08.2013 №61 на суму 83 грн (призначення платежу - інвентаризація землі).
4.10. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з такого:
- предметом спору у даній справі (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) є вимога про визнання недійсним рішення зборів членів СТ "Бірюза", яке оформлене текстом під назвою "Протокол від 02 вересня 2018 року, с. Лупареве, засідання правління садівничого товариства";
- садівничий кооператив є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними;
- оскаржуване позивачем рішення, оформлене протоколом від 02.09.2018, прийнято саме правлінням товариства, тобто виконавчим органом юридичної особи. Жодних доказів, які б підтверджували, що 02.09.2018 відбулись загальні збори товариства, суду не подано. Отже, є безпідставним вимога позивача про визнання недійсним саме рішення зборів членів СТ "Бірюза";
- рішення правління товариства від 02.09.2018 прийнято простою більшістю від числа присутніх учасників та підписано членами правління товариства, які були обрані до складу товариства згідно з рішень загальних зборів від 16.07.2017 та від 25.08.2017;
- предметом розгляду у даній справі є виключно вимога про недійсність рішення правління товариства від 02.09.2018. В предмет доказування у даній справі не входить надання судом правової оцінки щодо порядку скликання та прийняття рішень загальними зборами товариства, які відбулись 16.07.2017, 25.08.2017, 30.04.2019, оскільки вказані рішення не є предметом спору у даній справі. Крім того, рішення загальних зборів товариства від 25.08.2017, від 30.04.2019 були предметом судового розгляду у інших господарських справах № 915/1115/20, №915/481/21;
- позивачем 01.09.2018 подано заяву про вихід з товариства, що не заперечується самим позивачем. За результатами розгляду заяви позивача від 01.09.2018 та відповідно до вимог пункту 3.8 статуту правлінням прийнято рішення про виключення позивача на підставі його добровільної заяви. Враховуючи, що позивач не заперечує факт звернення до товариства із заявою про добровільний вихід із товариства, в суду відсутні правові підстави для тверджень про порушення прав позивача відповідачем шляхом розгляду та задоволення заяви позивача про його добровільний вихід. Позивач не зазначав про намір поновити членство у товаристві. Відповідно до пункту 3.4 статуту позивач не оскаржував рішення правління на загальних зборах. Отже, безпідставними є твердження позивача про те, що відповідач не розглянув заяву позивача від 01.09.2018 про добровільний вихід відповідно до положень статуту СТ "Бірюза" та статті 13 Закону України "Про кооперацію";
- щодо посилань позивача на те, що він не отримав від СТ "Бірюза" відповідь/рішення про розгляд заяви про вихід з товариства, що не повідомлявся про проведення/скликання засідання правління, про порядок денний, про проведення зборів учасників СТ "Бірюза", то суд зазначає, що питання порядку скликання та проведення саме загальних зборів товариства не є предметом розгляду у даній справі, отже, відповідна правова оцінка судом не надається. Позивачем не зазначено, якою нормою статуту передбачено обов`язок відповідача повідомляти членів товариства про засідання правління. Крім того, неотримання позивачем від відповідача відповіді про розгляд його заяви про вихід з товариства не має наслідком недійсності самого рішення правління. В силу положень пункту 3.8 статуту рішення про виключення із числа членів товариства виноситься правлінням та після затвердження зборами уповноважених членів товариства доводиться до відома виключеної особи у письмовій формі поштовим повідомленням, тобто в спірному випадку повідомлення позивача відповідно до вимог статуту про його виключення з товариства повинно бути було здійснено після прийняття загальними зборами рішення від 30.04.2019. Проте, предметом судового розгляду у даній справі є недійсність саме рішення правління від 02.09.2018;
- оскаржуваним рішенням правління товариства від 02.09.2018, крім іншого, розглянуто й задоволено заяви інших громадян про вихід з товариства, зокрема, вирішено виключити з числа членів товариства ще 7 громадян. При цьому, позивачем не зазначено та не доведено, в чому полягає порушення його прав в цій частині рішення;
- щодо посилань позивача на те, що відповідач не вжив заходи впливу, передбачені пунктом 3.6 Статуту (за несвоєчасну сплату членських внесків), не вжив заходи досудового врегулювання, не направив листи про погашення боргу, то суд зазначає, що в силу норм закону та статуту на членів товариства покладено обов`язок здійснювати оплату, визначених статутом кооперативу внесків. Відповідно до положень статуту СТ "Бірюза" розмір внесків та строки їх оплати встановлюються рішеннями загальних зборів. В свою чергу, факт оплати внесків за період членства в товаристві підтверджується первинними документами (квитанціями, прибутковими касовими ордерами, платіжними дорученнями тощо). В спірному випадку, в оскаржуваному рішенні правління від 02.09.2018 вирішено направити боржникам листи досудового врегулювання щодо питання погашення заборгованості, а також звернутись до суду із позовами про стягнення заборгованості. При цьому суд зазначає, що: 1) в самому рішенні правління від 02.09.2018 не зазначено розмір заборгованості по кожному боржнику; 2) рішення правління не є підставою виникнення заборгованості; 3) ненаправлення досудових вимог може свідчити про невиконання рішення правління від 02.09.2018, а не його недійсність. Позивач у даній справі просить суд визнати недійсним рішення правління, тобто в предмет доказування у даній справі входить: 1) доведення факту невідповідності оскаржуваного рішення вимогам закону, статуту; 2) порушення оскаржуваним рішенням прав позивача. Враховуючи вищевикладене, оскільки предметом спору у даній справі не заявлено вимог про стягнення коштів, в суду відсутні правові підстави для надання правової оцінки щодо встановлення факту наявності або відсутності у позивача заборгованості перед товариством та її розміру;
- щодо посилань позивача на те, що відповідачем в порушення вимог закону не надано позивачу інформацію (протоколи загальних зборів, статут), то суд дійшов висновку про порушення відповідачем статті 12 Закону України "Про кооперацію", пункту 3.4 статуту та прав позивача шляхом ненадання позивачу документів, які стосуються діяльності товариства (рішень загальних зборів, статуту) саме за період членства позивача в товаристві, оскільки до виходу позивача з товариства останній мав право на отримання та ознайомлення з вказаною інформацією. Проте суд дійшов висновку про відмову в позові про визнання недійсним оскаржуваного рішення правління від 02.09.2018 в частині відмови у наданні позивачу запитуваної інформації, оскільки в даному випадку позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав. Судове рішення про визнання недійсним рішення правління від 02.09.2018 в частині пункту 2 фактично не матиме жодних правових наслідків для позивача та не поновить його прав, оскільки на відповідача не покладаються жодні обов`язки, зокрема, щодо надання інформації (позивачем не заявлялась позовна вимога про зобов`язання/спонукання відповідача надати інформацію, відтак, судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню);
- щодо посилань позивача на те, що відповідач відмовився надати інформацію про вартість послуг охорони території СТ "Бірюза", користування дорогами, послуг (водою, електроенергією), кошторис на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю, розрахунок заборгованості на підтвердження зобов`язань щодо сплати членських внесків; розрахунок податку на землю; вартість послуг; відомості про заходи впливу до боржників тощо, то суд зазначає, що оскаржуваним рішенням правління товариства від 02.09.2018 не вирішувалось питання щодо відмови позивачу у наданні вищевказаної інформації. Отже, в цій частині твердження позивача є безпідставними;
- враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення його права в частині розгляду правлінням та задоволення заяви позивача про його добровільний вихід з товариства, а також обрано неналежний та неефективний спосіб захисту щодо відмови правлінням товариства в наданні інформації, суд дійшов висновку про відмову в позові у зв`язку з недоведеністю факту порушеного права;
- відсутні правові підстави для вирішення питання про застосування позовної давності у даній справі.
4.11. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зокрема відзначив і таке:
- моментом виходу члена з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі кооперативу або вручення заяви цим особам органами зв`язку. Приписи цивільного законодавства та положення статуту кооперативу безпосередньо не пов`язують добровільний вихід члена кооперативу ні з рішенням зборів членів кооперативу, ні з внесенням змін до його установчих документів, тому зазначена заява є достатньою правовою підставою для припинення членства особи у кооперативі;
- з 01.09.2018 (дата подачі позивачем заяви про вихід посадовій особі відповідача - голові правління) членство ОСОБА_1 у СТ "Бірюза" припинилося у зв`язку з його добровільним виходом з цього товариства;
- факт припинення членства ОСОБА_1 у СТ "Бірюза" з 01.09.2018 внаслідок його добровільного виходу визнаний та підтверджений правлінням відповідача у протоколі від 02.09.2018, оскільки саме обставина виходу позивача з даного товариства стала підставою для прийняття правлінням рішення про відмову позивачеві у наданні протоколів загальних зборів, статуту товариства та поштової адреси зазначеного садівничого товариства;
- при формулюванні позовної вимоги у даній справі позивач помилково просить визнати недійсним саме рішення зборів членів товариства відповідача, а не рішення правління останнього;
- посилання позивача на те, що він не отримав від СТ "Бірюза" відповідь про рішення, прийняте за результатом розгляду його заяви про вихід з товариства, як і твердження ОСОБА_1 про те, що він не повідомлявся про проведення/скликання засідання правління, на якому було прийнято оскаржуване рішення, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, вихід члена з кооперативу пов`язується з моментом подання ним відповідної заяви про вихід посадовій особі кооперативу, а не з моментом прийняття уповноваженими органами кооперативу рішення за наслідком розгляду такої заяви; по-друге, ні статутом, ні чинним законодавством не передбачено обов`язку відповідача повідомляти особу, яка не входить до складу правління кооперативу, про дату, час, місце та порядок денний зборів правління; по-третє, неотримання позивачем відповіді/повідомлення про результати розгляду його заяви про вихід з товариства відповідача не зумовлюють недійсність оскаржуваного рішення правління;
- позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані на одержання запитуваних ним документів, пов`язаних з діяльністю товариства в період його членства, між тим право позивача на отримання інформації підлягає захисту шляхом спонукання товариства відповідача до виконання його обов`язку - надання відповідної інформації. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту свого права на отримання інформації, пов`язаної з діяльністю товариства відповідача, оскільки судове рішення про визнання недійсним рішенням правління СТ "Бірюза", яке оформлене протоколом від 02.09.2018, фактично жодним чином не поновить відповідних прав позивача.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №915/1552/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Вронська Г.О., Кондратова І.Д.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №915/1552/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №915/1552/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Кролевець О.А., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №915/1552/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023.
5.2. Об`єктом касаційного оскарження є постанова рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, якими відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі, у межах доводів та вимог касаційної скарги.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
6.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.5. ОСОБА_1, посилаючись, зокрема на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №910/1442/22, від 04.06.2018 у справі №914/271/17, від 30.06.2022 у справі №904/4718/21, від 08.05.2018 у справі №910/1873/17, від 21.02.2019 у справі №908/1141/15-г.
6.6. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.