ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 380/793/20
адміністративне провадження № К/9901/10521/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 (у складі головуючого судді Сасевича О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 (у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С.М., суддів: Глушка І.В., Запотічного І.І.) у справі № 380/793/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (далі - ТОВ "Львівгаз збут", позивач) звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП № 2999 від 20.12.2019 "Про накладення штрафу на ТОВ "Львівгаз збут" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем було безпідставно винесено оскаржувану постанову, оскільки ним було своєчасно надано регулятору звітність за ІІ квартал 2018 року, що засвідчується відповідним письмовим повідомленням із розпискою одержувача звітності, відтак, пп. 18 п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов порушено не було. Окрім того, ТОВ "Львівгаз збут" вважає, що воно належним чином виконало свій обов`язок зі сплати внеску на регулювання за І квартал 2018 року. Позивач наголошує на тому, що визначення розміру внеску здійснене відповідно до вимог чинного законодавства, враховуючи чистий дохід звітного періоду та відповідну ставку внеску на цей період. У зв`язку з чим, ним не було порушено пп. 20 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов. Також позивач вказує на те, що він не допускав з власної вини порушень абз. 5 п. 2.3 глави 2 Ліцензійних умов, оскільки ним було проведено розрахунки з оптовими продавцями газу та операторами газотранспортної системи на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій і компенсацій після надходження коштів з державного бюджету на фінансування пільг та субсидій.
Позивач також вважає, що ним не було порушено п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС у частині дотримання строків та періодів подання оператору газотранспортної системи номінацій, позаяк, відповідні затримки у 2017, 2018 роках були зумовлені технічними причинами й надалі всі строки в цій частини були дотримані та порушення не допускалися. ТОВ "Львівгаз збут" стверджує крім цього, що накладення штрафу за порушення п. 4.9 глави 4 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу в частині направлення інформації до НКРЕКП було необґрунтованим. Відповідні недоліки були зумовлені значним обсягом інформації та стислими термінами, а в подальшому відповідні порушення не допускалися.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 20.12.2019 № 2999 "Про накладення штрафу на ТОВ "Львівгаз збут" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання".
Стягнуто з НКРЕКП за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Львівгаз збут" витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Cуду від 12.04.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить в її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.
6. Відповідно до розпорядження № 1618/0/78-23 від 22.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 (рішення ВРП від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку"), що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв, призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бучик А.Ю., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.
7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзива на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1584 затверджено План здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік. Відповідно до такого Плану, у 2019 році повинна проводитися перевірка дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов у сфері енергетики ТОВ "Львівгаз збут" (дата початку заходу 02.12.2019, тривалість 10 днів). Постановою від 30.08.2019 №1779 НКРЕКП було вирішено провести відповідні перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у тому числі ТОВ "Львівгаз збут". На проведення перевірки позивача НКРЕКП видано посвідчення від 11.11.2019 № 422.
10. Планова перевірка ТОВ "Львівгаз збут" розпочалася 02.12.2019 і завершилася - 13.12.2019. За наслідками такої перевірки оформлено акт, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу від 13.12.2019 № 464.
11. В акті від 13.12.2019 № 464 про результати перевірки зафіксовано ряд порушень зі сторони ТОВ "Львівгаз збут", а саме:
пп. 18 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;
пп. 20 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата сплачувати щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, внески на регулювання, що визначаються НКРЕКП;
п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме, п. 4.9 глави 4 Стандартів та вимог в частині направлення інформації, визначеної у п.п. 4.1, 4.6 та 4.8 цієї глави, постачальником до НКРЕКП на паперових носіях та в електронному вигляді, а також до її територіальних органів за місцезнаходженням постачальника;
п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме виконання вимоги п. 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГТС щодо дотримання термінів подачі номінацій;
п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме дотримання п. 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491, у частині визначення суми внеску на регулювання за І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал та ІV квартал 2018 року;
абз. 5 п. 2.3 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оптовими продавцем, на якого покладені обов`язки для забезпечення загально суспільних інтересів, у строки та на умовах визначених договором купівлі-продажу природного газу;
пп. 22 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах визначених договором транспортування природного газу.
12. Постановою НКРЕКП від 20.12.2019 № 2999 "Про накладення штрафу на ТОВ "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання", на підставі акта від 13.12.2019 № 464, на позивача накладено штраф у розмірі 51000,00 грн за сукупністю всіх виявлених порушень, які зафіксовані в акті перевірки (який зазначений вище).
13. Позивач вважаючи прийняту постанову відповідача протиправною, звернувся до суду із зазначеним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було виконано свій обов`язок із своєчасного подання відповідної звітності. Щодо сплати внеску на регулювання за І квартал 2018 року, то суди дійшли висновку, що з урахуванням Порядку № 491 і ставки за постановою від 27.12.2017 № 1403, позивачем було обґрунтовано та правомірно визначено й сплачено внесок на регулювання, подано відповідну звітність. В частині порушень щодо несвоєчасних розрахунків із оптовими продавцями газу та операторами газотранспортної системи, суди вважали доводи ТОВ "Львівгаз збут" хибними, а тому, не знайшли підстав для висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо розрахунків за природний газ і його транспортування.
Разом з тим суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, оцінюючи заявлені вимоги та, зваживши на підстави позову і його предмет, зазначив, що спірною постановою від 20.12.2019 № 2999 на позивача було накладено штраф у розмірі 51000,00 грн сукупно за кілька порушень, проте окремі з цих порушень не знайшли належного підтвердження в ході судового розгляду цієї справи. Тому враховуючи, що застосована НКРЕКП відповідальність не може бути розмежована в залежності від порушення, допущеного позивачем, а суд не наділений повноваженнями притягувати до відповідальності за окремі порушення відповідно до приписів Закону України "Про ринок природного газу", суди дійшли висновку про визнання оскаржуваної постанови протиправною та скасування її в цілому.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми підпункту 18 пункту 2.2 глави 2, підпункту 20 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16.02.2017 № 201, пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491, не застосовані пункт 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності №5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) "Звіт про діяльність постачальника природного газу", затвердженої постановою НКРЕКП від 07.07.2016 №1234, а також неправильно застосовані норми постанови НКРЕКП від 07.07.2016 №1234 "Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення", статтю 13 Закону України "Про Національну комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та норми Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491, а висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права відсутній.
16. На думку скаржника, суди не врахували, що позивач несвоєчасно надав НКРЕКП звітність щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу за ІІ квартал 2018 року, оскільки така звітність була зареєстрована в регулятора (що вважається датою подання) зі спливом визначеного строку, а надання форми звітності N 5-НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) до територіального органу НКРЕКП у Львівській області не може свідчити про належне виконання Ліцензійних умов, оскільки Форма N 5 направляється постачальником до НКРЕКП на паперових носіях на адресу: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, та в електронному вигляді (файл Excel згідно з формою, розробленою НКРЕКП) на адресу: m5qas@nerc.qov.ua.
Крім цього, відповідач вказує на те, що ТОВ "Львівгаз збут" некоректно визначило розмір внеску на регулювання за І квартал 2018 року, занизивши його. На думку скаржника, позивачем обраховано відповідний внесок без дотримання чітких вимог закону та рішень регулятора.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідача ТОВ "Львівгаз збут" вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу НКРЕКП без задоволення, а оскаржувані нею судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із такого.
19. За правилами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Як передбачено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
22. Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
23. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1540-VIII).
24. Частиною 1 статті 1 Закону України № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
25. Згідно зі статтею 3 Закону України №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.