П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 910/3208/22
Провадження № 12-47гс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Овсієнко Р. М.,
відповідач - Бичек В. А.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 (головуючий суддя Руденко М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Кропивна Л. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березанський переробний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер"
про стягнення грошових коштів.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Березанський переробний завод" (далі - Позивач, Завод) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Пауер" (далі - Відповідач, Товариство) з позовом про стягнення 114 705,95 дол. США основного боргу та 13 139,86 дол. США неустойки.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що компанія Orsett Trading SA (далі також Компанія) не виконала своїх зобов`язань за укладеним з Позивачем 02.02.2022 як продавцем контрактом № MW-CPT-02-02-22 (далі - Контракт), за яким цій Компанії був поставлений товар, який вона не оплатила, та акти приймання-передачі цього товару не підписала.
Звернення з цим позовом саме до Відповідача Позивач обґрунтовує умовами укладеної сторонами додаткової угоди № 2 до Контракту (далі - Додаткова угода), за якою ТОВ "Грейн Пауер" як гарант узяло на себе всі зобов`язання покупця за Контрактом - компанії OrsettTradingSA.
1.3. У липні 2022 року Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на умови розділу 12 Контракту, який містить арбітражне застереження, просив позовну заяву Заводу в цій справі залишити без розгляду.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2.1. Ухвалою від 27.09.2022 Господарський суд міста Києва (суддя Морозов С. М.) позов Заводу залишив без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Суд першої інстанції встановив, що сторонами Контракту з урахуванням Додаткової угоди укладено арбітражне застереження, яке є дійсним, не втратило чинності та щодо якого сторонами не встановлено неможливості його виконання.
При цьому вказав, що Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до визначеного міжнародного комерційного арбітражу і йому за вказаних підстав було відмовлено в розгляді спору, а в суду відсутні підстави вважати, що передбачене умовами Контракту арбітражне застереження не може бути виконане, отже, тлумачиться судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) у постанові від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.
2.3. Місцевий господарський суд виснував, що, враховуючи наявне в Контракті арбітражне застереження, заперечення Відповідача проти вирішення спору в господарському суді, викладене в поданому відзиві на позовну заяву, відсутність підстав вважати, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, позов у цій справі слід залишити без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
3. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 скасовано, матеріали справи передані на розгляд до господарського суду першої інстанції.
3.2. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку предмету та умовам Додаткової угоди до Контракту, дійшов висновку, що між сторонами - Заводом, Компанією та Товариством було укладено окремий договір (договір поруки) щодо забезпечення виконання зобов`язань за Контрактом, який стосується правовідносин продавця та гаранта у випадку невиконання боржником - Компанією своїх зобов`язань за укладеним Контрактом.
3.3. Апеляційний господарський суд вказав, що Додаткова угода до Контракту є окремим договором, який не містить арбітражного застереження, що було передбачене пунктом 12.1 Контракту. Також зазначив, що наявність у Контракті, укладеному продавцем та покупцем, арбітражного застереження не передбачає автоматичного поширення цього застереження на відносини з гарантом (поручителем) за договором поруки, який такого застереження не містить.
Суд виходив з того, що, оскільки сторони в Додатковій угоді, яка фактично є новим правочином щодо забезпечення виконання зобов`язань покупця, не визначили право, яке застосовується до спірних правовідносин, таке право має визначатися на підставі Закону України "Про міжнародне приватне право".
Пославшись на статті 32, 44, 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", а також на те, що в Додатковій угоді, яка є окремим правочином щодо забезпечення виконання зобов`язання, не передбачено арбітражного застереження, а Відповідач як сторона цього правочину знаходиться на території України у місті Києві, виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи та статей 3, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, суд апеляційної інстанції вважав, що саме Господарському суду міста Києва належить розглядати цей спір.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. У червні 2023 року Товариство (далі також Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 залишити в силі.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. На обґрунтування підстав оскарження відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України Скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 6-8 Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 553, 638 ЦК України та порушення положень пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, що мотивує таким.
5.1.1. Укладена сторонами Додаткова угода не містить обов`язкових умов, характерних для договору поруки. Відповідач не зобов`язувався забезпечити виконання зобов`язань компанією Orsett Trading SA, а виконання ним зобов`язань цієї Компанії за Контрактом має відбуватися виключно в разі оголошення її дефолту, неможливості виконання зобов`язань нерезидентом, що є відмінним від предмета договору поруки, за яким поручитель поручається за виконання саме боржником його зобов`язань.
5.1.2. Додаткова угода не містить таких елементів договору поруки як розмір зобов`язання, умови припинення поруки, умови переходу до Товариства прав кредитора в разі виконання ним поруки, терміну дії поруки тощо, а отже, висновок суду апеляційної інстанції суперечить положенням статей 553, 638 ЦК України.
5.1.3. Законодавець передбачив обов`язок поручителя залучити до участі у справі боржника, що містить частина перша статті 555 ЦК України. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника та в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі як співвідповідача, і після залучення до участі у справі компанія Orsett Trading SA відповідно до розділу 12 Контракту матиме право вимагати передати спір на розгляд Міжнародного комерційного арбітражу GAFTA, який спеціалізується на розгляді спорів з виконання міжнародних торгових зернових контрактів, а отже, зможе кваліфіковано та швидко вирішити спір.
5.1.4. На порушення норм статей 6-8 Закону України "Про міжнародне приватне право" суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що сторони Контракту за своєю волею визначилися з вибором права, яке підлягає застосуванню, - право Англії, що з огляду на невід`ємність Додаткової угоди від Контракту свідчить про те, що до визначення змісту угоди та її тлумачення має застосовуватися право Англії. Близький за змістом висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19.
5.1.5. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України підстав для залишення позову у цій справі без розгляду та не мав підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 07.07.2023 Завод подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 залишити без змін.
6.2. Позивач вважає безпідставними твердження Відповідача про неправильне застосування апеляційним судом норм статей 553, 638 ЦК України, статей 6-8 Закону України "Про міжнародне приватне право", пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, аргументуючи свою позицію посиланням на висновки, викладені в постанові суду апеляційної інстанції у цій справі, які вважає правильними та обґрунтованими.
7. Розгляд справи Верховним Судом
7.1. Ухвалою від 19.06.2023 КГС ВС відкрив касаційне провадження та призначив касаційну скаргу Товариства до розгляду на 19.07.2023.
7.2. Ухвалою від 19.07.2023 КГС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 7 частини першої розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16.
У вказаній справі суди встановили, що позивач не був стороною третейського застереження, передбаченого в контракті, з огляду на що Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність взаємної згоди саме сторін спору на його вирішення комерційним судом (арбітражем), оформленої відповідним арбітражним застереженням, незалежно від попередньої домовленості про це, що унеможливлює розгляд такого спору судом.
7.3. Колегія суддів КГС ВС звернула увагу на те, що за обставинами цієї справи, яка розглядається, Покупець та Продавець уклали Контракт, яким погодили розгляд будь-яких спорів, що виникають у межах цього Контракту, в арбітражі відповідно до до GAFTA Arbitration Rules Nо. 125 (арбітражних правил) в редакції, що діє на дату цього Контракту, при цьому такі правила входять до складу цього Контракту і вважаються такими, про які обидві сторони вважаються поінформованими. Арбітражний розгляд буде проводитись у Лондоні англійською мовою із застосуванням англійського процесуального права. Контракт підписаний покупцем та продавцем.
У подальшому до Контракту між продавцем, покупцем та Товариством (гарант) було укладено Додаткову угоду, за якою гарант, будучи ознайомленим з умовами Контракту, узяв на себе зобов`язання Покупця, що випливають з Контракту.
Також упродовж розгляду справи гарант зазначив, що, підписуючи Додаткову угоду до Контракту, він був обізнаний з його умовами, про що прямо зазначено в тексті Додаткової угоди, у тому числі й щодо того, що цей Контракт складений та діє відповідно до законодавства Англії.
7.4. Колегія суддів звернула увагу на те, що Додаткова угода до Контракту не містить окремого арбітражного застереження, однак є невід`ємною частиною Контракту, а правовідносин, що виникли між сторонами Додаткової угоди, є похідними від зобов`язань, визначених положеннями Контракту.
При цьому покупець також є стороною Додаткової угоди і несе солідарну з гарантом відповідальність, тому залучення до участі у справі покупця у будь-якому процесуальному статусі матиме наслідком залишення позову без розгляду, що окремо свідчить про хибність підходу, за яким визначення юрисдикції ставиться у залежність саме від волі сторін спору, а не сторін основного Контракту, на виконання якого було укладено Додаткову угоду.
7.5. КГС ВС вважає, що дія арбітражної угоди може поширюватись на осіб, які прямо залучені до виконання Контракту. При цьому питання про те, чи поширюється на особу, яка не визначена в договорі, дія арбітражного застереження, є проблемою, яка повинна вирішуватись залежно від конкретних обставин, з проведенням дійсних і передбачуваних намірів сторін щодо участі в арбітражній угоді осіб, які не підписали договір, проте залучені до виконання основного договору, у зв`язку з виконанням якого виник спір.
7.6. На переконання колегії суддів, зміна формального підходу до вирішення подібних питань виключить також можливість зловживання процесуальними правами (наприклад, про єдину мету укладення договору поруки як створення штучних підстав для обходу арбітражного застереження).
7.7. У зв`язку із цим колегія суддів КГС ВС вважала за необхідне відступити від наведеного вище висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8316/16.
7.8. Ухвалою від 05.09.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла цю справу та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 01.11.2023 з повідомленням учасників справи про те, що їх явка не є обов`язковою.
8. Встановлені судами обставини
8.1. 02.02.2022 між Заводом (Продавець) та Компанією ORSETT TRADING SA (далі - Покупець, Компанія) укладено Контракт, за умовами якого Продавець зобов`язався здійснити Компанії поставку товару (пшениця українського походження, врожаю 2021 року, насипом), а Покупець зобов`язався оплатити вартість поставленого товару шляхом переказу 95 % вартості поставленого товару на рахунок Продавця протягом 3 банківських днів після надання Продавцем копії рахунка та копії акта приймання-передачі товару, підписаного Продавцем.
8.2. За положенням пункту 12.1 Контракту будь-які спори, що виникають із або в межах цього Контракту, підлягають вирішенню в арбітражі відповідно до GAFTA Arbitration Rules Nо. 125 (арбітражних правил) в редакції, що діє на дату цього Контракту, при цьому такі правилами входять до складу цього контракту і вважаються такими, про які обидві сторони вважаються поінформованими. Арбітражний розгляд буде проводитись у Лондоні англійською мовою із застосуванням англійського процесуального права.
8.3. Згідно з пунктом 12.3 Контракту цей Контракт складений і діє відповідно до законодавства Англії.
8.4. 14.02.2022 Продавець, Покупець та ТОВ "Грейн Пауер" (далі також Гарант) уклали Додаткову угоду до Контракту, згідно з пунктом 1 якої Гарант приймає на себе всі зобов`язання Покупця, що витікають з Контракту з урахуванням всіх змін та доповнень до Контракту - як існуючих, так і майбутніх.
8.5. Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що зобов`язання, зазначені в пункті 1 Додаткової угоди, включають основне зобов`язання Покупця за Контрактом та будь-які додаткові зобов`язання, включаючи, але не обмежуючись, зобов`язанням зі сплати будь-яких податків, мит, штрафів, відшкодування збитків, передбачених положеннями Контракту та нормами чинного законодавства.
8.6. Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди у випадку, якщо з будь-яких причин Покупець не може виконати будь-які із зобов`язань, що витікають із Контракту цілком або частково (дефолт покупця), Гарант зобов`язується виконати такі зобов`язання, не виконані Покупцем, за письмовою вимогою Продавця.
8.7. За пунктом 5 Додаткової угоди у випадку порушення Покупцем зобов`язань, що витікають з Контракту, Продавець на власний вибір має право звернутись або до Покупця, або до Гаранта, або до обох з вимогою про виконання порушеного зобов`язання, а також будь-яких зобов`язань, що витікають з Контракту.
8.8. Згідно з пунктом 6 Додаткової угоди ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, а саме 14.02.2022.
8.9. Після отримання товару за Контрактом Покупець не здійснив оплату, у зв`язку з чим грошові зобов`язання Компанії перед Заводом станом на 11.04.2022 загалом становили 127 845,81 дол. США.
9. Позиція Великої Палати Верховного Суду
Межі розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду
9.1. У цій справі на вирішення Великою Палатою Верховного Суду передано питання поширення чинності арбітражного застереження (арбітражної угоди), викладеного в контракті, на спір за участю особи, яка не підписувала цей контракт, однак набула прав та обов`язків його сторони.
9.2. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду, якою той скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
9.3. З огляду на принцип автономності арбітражної угоди для вирішення питань про те, чи укладена між сторонами арбітражна угода і чи мав суд підстави залишити поданий у цій справі позов без розгляду, Велика Палата Верховного Суду не досліджує матеріально-правові відносини за Контрактом і Додатковою угодою, не здійснює їх правову кваліфікацію, оскільки це повинен робити суд чи арбітраж, компетентний розглядати спір із застосуванням відповідного матеріального права.
Стосовно передачі до арбітражу спору з приватноправових відносин з іноземним елементом
9.4. Для вирішення питань, переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду важливим аспектом справи є те, що спір у ній виник між юридичними особами за українським законодавством, однак з приватноправових відносин з іноземним елементом.
9.5. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;