УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 11-395сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного СудуСитнік Олени Миколаївни від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 20 липня 2021 року № 1614/0/15/-21 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження" і
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) перебуває справа № 11-395сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 20 липня 2021 року № 1614/0/15/-21 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2021 року справу передано судді Великої Палати Анцуповій Т. О.
Велика Палата ухвалою від 02 вересня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на оскаржуване рішення, а ухвалою від 08 жовтня 2021 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 13 січня 2022 року.
09 лютого 2023 року ВРП ухвалила рішення № 32/0/15-23, яким звільнила Анцупову Т. О. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за власним бажанням.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2023 року справа була передана судді Великої Палати Прокопенку О. Б.
05 квітня 2023 року Велика Палата ухвалою задовольнила заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Прокопенка О. Б. та відвела його від участі в розгляді цієї справи (справа № 11-395сап21 за скаргою ОСОБА_1 ).
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2023 року справа була передана судді Великої Палати ОСОБА_4
Розгляд справи був призначений у судовому засіданні на 18 травня 2023 року.
09 травня 2023 року Велика Палата ухвалою задовольнила заяву ОСОБА_1 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.
18 травня 2023 року розгляд справи не відбувся (справа була знята з розгляду), надалі справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 11 год 00 хв 03 серпня 2023 року.
13 липня 2023 року ВРП ухвалила рішення № 710/0/15-23, яким звільнила суддю ОСОБА_4 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відставку.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2023 року справа передана судді Великої Палати Гриціву М. І.
З 03 серпня 2023 року розгляд справи відкладений на 14 вересня та 19 жовтня 2023 року.
19 жовтня 2023 року суддя Великої Палати Ситнік О. М. заявила самовідвід від участі в розгляді цієї справи, який мотивувала тим, що 26 липня 2022 року ОСОБА_1 опублікував пост на своїй сторінці у фейсбуці, у якому заявив про тісний контакт між нею та суддею ОСОБА_2., оскільки, перебуваючи на посадах суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вони тривалий час працювали в одному кабінеті, а також отримали квартири в одному багатоквартирному будинку.
Крім того, у 2020 року ОСОБА_1 зняв передачу в рубриці "ІНФОРМАЦІЯ_1", де вказав її як "ІНФОРМАЦІЯ_2" як доповідача у цивільній справі № 372/4583/14-ц.
На думку судді Ситнік О. М., зазначені обставини з боку стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у її неупередженості або об`єктивності при розгляді справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які виключають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Велика Палата перевірила наведені в заяві доводи судді Ситнік О. М. про самовідвід та дійшла висновку про те, що нема підстав для її задоволення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Зі сталої судової практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ, Суд) можна виснувати, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) належить визначати окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції" (Morel v. France)); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії" (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії" (Luka v. Romania)), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland)); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Ки проти Фінляндії" (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалеф проти Мальти" (Micallef v. Malta).