ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 759/22386/19
провадження № 51-3948 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080007695, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також указаним вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання боєприпасів та вогнепальної зброї, порушуючи Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція), придбав пістолет з маркуванням "НОМЕР_4" " НОМЕР_1" та 14 (чотирнадцять) патронів з маркуванням "НОМЕР_3", які став незаконно носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 30 жовтня 2019 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_7, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Палладіна, 23А, був викритий працівниками поліції, яким останній добровільно видав з салону автомобіля марки "Опель", д.н.з. НОМЕР_2, належні йому пістолет "НОМЕР_4" " НОМЕР_1", який належить до короткоствольної, гадкоствольної вогнепальної зброї, та 14 (чотирнадцять) патронів з маркуванням "НОМЕР_3", 11 (одинадцять) з яких є боєприпасами до вогнепальної зброї та придатні до стрільби.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження. Вважає, що вилучений
у ОСОБА_7 пістолет є пристроєм для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. При цьому зазначає, що даних про те, що вказаний пістолет належить до одного з видів вогнепальної зброї - бойової нарізної військових зразків зброї або виготовленої за спеціальним замовленням, охолощенної, нейтралізованої, несучасної, спортивної, мисливської вогнепальної зброї в ході апеляційного розгляду не встановлено. Крім того, вказує, що вилучені у ОСОБА_7 патрони не є бойовими припасами, оскільки згідно з п. 8.9 Інструкції бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно ж із вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Наведені вимоги судами першої та апеляційної інстанцій було дотримано в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1
ст. 263 КК, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК.