ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 135/1003/19
провадження № 51-3167км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019020000000043, за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тульчин Вінницької області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 21 317,52 грн витрат на залучення експертів.
Вирішено питання щодо скасування накладеного арешту та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, досудове розслідування щодо якої здійснюється в іншому провадженні, 12 березня 2019 року о 15:30 год, перебуваючи на автовокзалі (автостанції) м. Ладижина біля будинку на вул. Процишина, 10А/1, з метою подальшого незаконного збуту отримав посилку, в якій знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, розфасований у 24 згортках вагою 2,879 г, що є великим розміром, і який у нього о 15:35 год. був вилучений працівниками поліції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок в частині стягнення судових витрат змінено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 18 177, 32 грн. судових витрат на залучення експертів.
У решті вирок залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задоволено частково, вищезазначену ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок в частині стягнення процесуальних витрат змінено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави 18 177, 32 грн. процесуальних витрат, пов`язаних на залучення експертів.
У решті вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Стверджує, що досудове розслідування проведено з порушенням правил підслідності, оскільки ч. 2 ст. 307 КК України підслідна слідчим органам Національної поліції, а не слідчим УСБУ у Вінницькій області. При цьому прокурором вищого рівня було безпідставно визначено підслідність за слідчим органом УСБУ у Вінницькій області, не вирішено питання про спрямування вказаного провадження для розслідування до належного правоохоронного органу, а тому усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені слідчими УСБУ у Вінницькій області, не можна визнати законними.
Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимог ч. 2 ст. 439 КПК України в ході нового розгляду кримінального провадження не виконав вказівок Верховного Суду, які є обов`язковими для суду апеляційної інстанції, а саме недостатньо обґрунтував відмову в задоволенні апеляційної скарги сторони захисту в частині порушень правил підслідності органом досудового слідства.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 . заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи касаційної скарги сторони захисту, аналогічні доводам, які наводились в судах першої та апеляційної інстанцій, були ретельно перевірені цими судами та визнані безпідставними. З висновками судів нижчих ланок погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки вони є обґрунтованими та належно вмотивованими.
Зокрема, захисник стверджує, що досудове розслідування проведено з порушенням правил підслідності. Однак такі доводи є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК України, який набрав чинності 19 листопада 2012 року, слідчі органи Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених у тому числі працівником правоохоронного органу.
Згідно п.1 Розділу Х "Прикінцеві положення" Кримінально процесуального кодексу України положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
Абзацом 2 пукту 1 Розділу ХІ "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України визначено, що після введення в дію положень частини 4 статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідування.
20 листопада 2017 року закінчився п`ятирічний строк повноважень органів прокуратури щодо розслідування злочинів, підслідних ДБР.
Згідно з повідомленням директора Державного бюро розслідувань, яке було опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 221 (6337) 23 листопада 2018 року, Державне бюро розслідувань розпочало свою діяльність з 27 листопада 2018 року.