1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 761/20381/21

провадження № 61-4215св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач),Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Легенда-12",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року, ухвалену у складі судді Фролової І. В., та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, від імені яких діяв адвокат Бутко Д. Г., звернулися до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Легенда-12" (далі - ОСББ "Легенда-12"), в якому просили суд:

- визнати незаконними дії ОСББ "Легенда-12" та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Легенда-12" від 29 серпня 2017 року, що викладені в протоколі від 29 серпня 2017 року № 1, у частині вирішення питань 2 та 3 порядку денного;

- визнати незаконними та скасувати правила пропуску до будинку АДРЕСА_1, затверджені загальними зборами ОСББ "Легенда-12" за протоколом від 29 серпня 2017 року № 1;

- зобов`язати ОСББ "Легенда-12" в подальшому утримуватися від прийняття рішень та затвердження правил, які будь-яким чином обмежують права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вільному доступі до квартири АДРЕСА_2 на законних підставах;

- зобов`язати ОСББ "Легенда-12" надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливість ознайомлення з протоколами усіх загальних зборів, усіх фінансових звітів та усіх статутів ОСББ "Легенда-12" з часу його створення і до дня ознайомлення;

- стягнути з ОСББ "Легенда-12" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн кожному.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСББ "Легенда-12" залишено без розгляду з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статі 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі повторно не з`явилися у судові засідання, а саме 15 листопада та 13 грудня 2022 року, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що в рамках розгляду справи судом першої інстанції сторін, в тому числі і апелянта, неодноразово повідомляли про час і місце розгляду справи за допомогою SMS-повідомлень. Зазначені повідомлення були фактично отримані сторонами (в тому числі і апелянтом) за результатами чого, проінформовані сторони неодноразово з`являлися в судові засідання (в тому числі і апелянт). За таких умов, зважаючи на численну і тривалу практику успішного інформування судом апелянта за допомогою SMS-повідомлень, з приводу чого ним не заявлялося до цього будь-яких заперечень, саме по собі посилання на відсутність заяви про згоду отримання SMS-повідомлень не може вважатися належним і розуміється судом лише як формальний привід для оскарження законної ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Бутко Д. Г., із застосуванням засобів поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для нового розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили з порушенням норм процесуального права, визначив як підставу касаційного оскарження наведених судових рішень те, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника, належно неповідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Станом на дату розгляду справи відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Воробйовій І. А., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 761/20381/21 ізШевченківського районного суду міста Києва; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

У травні 2023 року матеріали справи № 761/20381/21 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року, у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, у справі № 761/20381/21 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2023 року справу № 761/20381/21 призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року справу № 761/20381/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

04 жовтня 2023 року суддя-доповідач Коломієць Г. В. заявила у справі № 761/20381/21 самовідвід із підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року заяву про самовідвід судді-доповідача Коломієць Г. В. задоволено. Передано цивільну справу № 761/20381/21 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року справу № 761/20381/21 та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту