Постанова
Іменем України
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 646/8397/18
провадження № 61-4736св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Мирось Сергій Васильович, на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Шелест І. М. від 21 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гальонкіної С. А., Карпушиної Г. Л., Кузнєцової О. Ю.,
від 02 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовну заяву мотивовано тим, що 15 січня 2017 року між сторонами були укладені договори позики, відповідно до яких відповідачка отримала у борг грошові кошти у сумі 33 000 доларів США, які зобов`язалася повернути
31 січня 2017 року, та у сумі 10 000 доларів США, строком до 01 серпня
2017 року. Передача коштів підтверджується двома окремими борговими розписками.
Позивач вказував, що відповідач не виконала зобов`язання за договором позики у повному обсязі, а лише частково (сплатила 1 500, 00 доларів США), тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами позики у розмірі 41 500 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 21 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 41 500 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення коштів за договором позики, є всі підстави для стягнення з нього суми заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 березня 2023 року заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 жовтня
2019 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 41 500 доларів США.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідач має обов`язок перед позивачем щодо повернення взятих у борг коштів за договорами позики, однак усупереч вимогам цивільного процесуального законодавства розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування рішення та ухвалення нового.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач кошти за договорами позики не отримувала, між сторонами наявні партнерські (трудові) правовідносини. Зазначає, що на підтвердження своїх вимог позивач надав копії, а не оригінали розписок.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 січня 2017 року між сторонами були укладені договори позики, відповідно до яких відповідачка отримала у борг грошові кошти у сумі 33 000 доларів США, які зобов`язалася повернути 31 січня 2017 року, та у сумі 10 000 доларів США, строком до 01 серпня 2017 року. Передача коштів підтверджується двома окремими борговими розписками (а. с. 5-6).
Вказані кошти у визначений договором строк повернуто не у повному обсязі, а лише частково (сплачено 1 500 доларів США).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).
Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником коштів із зобов`язанням їх повернення.
У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За частиною першою статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.