ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 343/79/22
провадження № 61-4384св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2022 року у складі судді Кіндратишин Л. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Пнівчук О. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на майно.
Позовна заява мотивована тим, що з 18 червня 1983 року вона перебувала
з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 05 березня 2018 року розірвано. За час перебування у шлюбі були придбані та зареєстровані за відповідачем квартири та автомобіль. Питання щодо поділу спільного майна не виникало, оскільки між нею та відповідачем було досягнуто згоди щодо користування вказаним майном. Однак, з вересня 2021 року відповідач чинить їй перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирами.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати спільним майном подружжя квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 53,1 кв. м; квартиру
АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м; автомобіль марки PEUGEOT BOXER, 2001 року випуску;
- визнати за нею право власності на 1/2 частину кожної із вказаних квартир та
в цілому на автомобіль.
У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він тривалий час працював за кордоном на високооплачуваній роботі. У 2014 році він придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,1 кв. м. У 2015 році ним була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м. Крім зазначених квартир, у 1993 році за його кошти була придбана квартира АДРЕСА_3, загальною площею 63 кв. м, право власності на яку 02 листопада 2011 року зареєстровано за ОСОБА_1 . Отже, спільною сумісною власністю подружжя є три квартири, які підлягають розподілу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд:
- визнати спільним майном подружжя квартиру
АДРЕСА_1, загальною площею 53,1 кв. м; квартиру
АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м; квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 63,0 кв. м;
- провести розподіл спільного майна подружжя таким чином:
- виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею
53,1 кв. м, вартістю 536 310,00 грн;
- виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею
63,0 кв. м, вартістю 828 197,00 грн;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м, вартістю 685 800,00 грн (2/3 складає 457 200,00 грн);
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири
АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м, вартістю 685 800,00 грн (1/3 складає 228 600,00 грн);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 63 287,00 грн різниці вартості між частками спільного майна подружжя, виділеного у приватну власність (1 056 797,00 грн - сукупна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_1 ; 993 510,00 грн - сукупна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_2 )
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 листопада 2022 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на майно задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власністю:
- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,1 кв. м;
- квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м.;
- автомобіль марки Peugeot Boxer 2001 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_1 .
У порядку поділу спільної сумісної власності визнано за ОСОБА_1 1/2 частки на :
- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,1 кв. м;
- квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 68,9 кв. м.;
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Peugeot Boxer
2001 року, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3, загальною площею
63,0 м. кв.
У порядку поділу спільної сумісної власності визнано за ОСОБА_2 :
- 1/2 частки квартири АДРЕСА_3, загальною площею 63,0 м. кв.
В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно придбане за час шлюбу, належних, допустимих доказів, що таке є особистою власністю будь-кого з подружжя, сторонами не надано.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 у частині розподілу спільного майна подружжя та відшкодування різниці вартості між частками спільного майна, суд першої інстанції виходив з того, що визнання ідеальних часток сторін в цьому рухомому неподільному майні без його реального поділу та залишення рухомого неподільного майна у їх спільній частковій власності не буде відповідати інтересам сторін, так як не вирішить спір по суті.
Крім того суд першої інстанція зазначив, що у випадку якщо неподільну річ не можна реально поділити між сторонами відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки сторін у цьому майні без його реального поділу та залишає майно у спільній частковій власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 листопада 2022 року
в оскаржуваній частині залишити без змін.
Рішення суду в частині вирішення первісного позову сторонами не оскаржувався,
а тому в силу статті 367 ЦПК України в цій частині апеляційним судом не переглядався.
Залишаючи рішення суду першої інстанції в оскаржувані частині в силі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено, що спірна квартира куплена нею в 1991 році виключно за кошти, які, за її словами, подаровані їй сестрою, оскільки пайові внески здійснювалися нею протягом 1989 - 1993 років у сумах, що не узгоджуються із розміром коштів, вказаних у заяві ОСОБА_3, як і не доведено, що доходи ОСОБА_2, отримані ним за вказаний період, не були спрямовані на сплату пайових внесків та придбання спірного житла.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що квартира АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та підлягає поділу на загальних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 березня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою (яка надійшла до суду 28 березня 2023 року) на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 листопада 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду
від 14 лютого 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частини задоволення зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що квартира
у м. Долина належить їй на праві власності та була придбана нею у 1991 році як членом житлово-будівельного кооперативу шляхом повної сплати пайових внесків у розмірі 218 847,00 карбованців. Дані кошти були їй подаровані її сестрою саме для придбання житла. Факт належності їй вказаної квартири підтверджується довідкою ЖБК "Карпати", ордером та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Той факт, що ОСОБА_2 не вважав дану квартиру спільною власністю подружжя, підтверджується відсутністю даного майна у його ж заповіті.
Також зазначає, що суди попередніх інстанцій виходили із загальних правил поділу квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу, передбачених статтею 146 ЖК України, та не врахували положення статті 15 Закону України "Про власність", згідно з якою член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, що надана йому в користування, набуває права власності на це майно. Застосування цього закону має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки тягне за собою різні правові наслідки.
Вказує, що судами суд безпідставно не взято до уваги той факт, що кошти, за які було сплачено внески, були її особистими коштами, які їй подарувала сестра, що додаткового підтвердив свідок.
Підставами касаційного оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2022 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 17 листопада 2021 року у справі № 554/920/19 (провадження № 61-9213св20), від 25 липня 2022 року у справі № 617/1848/19 (провадження № 61-8241св22).
Судові рішення в частині задоволення первісного позову не оскаржуються, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 18 червня 1983 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року розірвано.
За час шлюбу сторони придбали майно, з приводу поділу якого між ними виник спір.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22235101 від 28 травня 2014 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру загальною площею
53,1 кв. м з коморою площею 3,2 кв. м по АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є свідоцтво № НОМЕР_3
від 28 травня 2014 року. Ринкова вартість вказаної квартири станом на
30 листопада 2021 року становить 536 310,00 грн. Оцінку здійснено оцінювачем ОСОБА_5, про що надано відповідний сертифікат.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49501247 від 10 грудня 2015 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру загальною площею
68,9 кв. м по АДРЕСА_2 . Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно
№ НОМЕР_4 від 10 грудня 2015 року. Ринкова вартість даної квартири станом на
30 листопада 2021 року становить 685 800,00 грн. Оцінку здійснено оцінювачем ОСОБА_5, про що надано відповідний сертифікат.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 листопада 2011 року, виданого Долинською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету
від 13 липня 2011 року, ОСОБА_1 належить на праві власності трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 63,0 кв. м. Оціночна вартість вказаної квартири відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 становить 828 197,00 грн.
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та за даними довідки Територіального сервісного центру МВС № 2642 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області від 05 серпня 2022 року № 31/9/2/782, за ОСОБА_2 14 березня 2017 року зареєстрований автомобіль марки PEUGEOT BOXER, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є членом Долинського житлово-будівельного кооперативу "Карпати" (далі - ЖБК "Карпати") з 1989 року. У період з 1989 по 1993 рік нею сплачувалися членські внески за квартиру АДРЕСА_3 . Заборгованості зі сплати членських внесків немає. Вартість квартири становить 218 847 карбованців у цінах 1992 року або з урахуванням житлового фонду в діючих цінах 23 836,77 грн. Дані обставини підтверджуються довідками про право власності на квартиру, виданими ЖБК "Карпати", а факт сплати членських внесків підтверджується копіями повідомлень форми № ПД-4 про сплату ОСОБА_1 коштів ЖБК "Карпати".
На підставі рішення виконкому Долинської міської Ради народних депутатів № 54 від 08 квітня 1993 року ОСОБА_1 видано ордер № 181 на жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_3 на сім`ю з чотирьох чоловік: ОСОБА_1 - власник, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_8 - син.
02 листопада 2011 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Підставою видачі свідоцтва стало рішення виконавчого комітету Долинської міської ради від 13 липня 2011 року № 216 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1".