ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 754/3614/19
провадження № 61-8213св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Київська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чекригін Олександр Валерійович, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року у складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11 березня 2019 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, державного реєстратора реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - державний реєстратор) Чекригіна О. В., Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ГТУЮ у м. Києві), Департаменту
з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент
з питань реєстрації ВО КМР (КМДА), треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності.
Позов мотивований тим, що рішенням державного реєстратора
Чекригіна О. В. від 27 лютого 2014 року № 11252978 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 . Вказане рішення прийнято з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", оскільки
ОСОБА_1 надала державному реєстратору недостовірні відомості щодо підстав використання земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, а також щодо фактичної готовності об`єкта будівництва до експлуатації.
04 квітня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галущенко Н. М. посвідчив договір дарування № 442, згідно з яким
ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 вказані нежитлові приміщення, у зв`язку з чим до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права приватної власності ОСОБА_1 та реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на ці нежитлові приміщення.
Київська міська рада рішення державного реєстратора вважала незаконним, оскільки на момент реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно будівельні роботи, що самочинно здійснювалися ОСОБА_1, не були завершені, декларації про початок будівельних робіт від 28 листопада
2013 року та про готовність об`єкта до експлуатації від 31 січня 2014 року були нечинними, об`єкт не введено до експлуатації в установленому законом порядку.
З урахуванням уточнених вимог Київська міська рада просила визнати протиправним та скасувати рішення ГТУЮ у м. Києві від 27 лютого 2014 року № 11252978 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис № 4813974 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ); визнати протиправним та скасувати рішення ГТУЮ у м. Києві від 04 квітня 2014 року № 12192130 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис № 5237351 про реєстрацію переходу права власності (повне відчуження) на об`єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 ); припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення загальною площею 348,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване на підставі рішення ГТУЮ у м. Києві від 27 лютого 2014 року № 11252978 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року
у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності встановлених порушень Порядку для проведення реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна та Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час прийняття державним реєстратором Чекригіним О. В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Оскаржуване рішення про державну реєстрацію прийняте на підставі документів, визначених Порядком для проведення реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна.
Гаражні бокси мали адресу: АДРЕСА_1, магазин має таку саму адресу, отже, в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінилася, а доводи позивача, що для прийняття оскаржуваного рішення необхідно подавати документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, є необґрунтованими.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 закрито. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року залишено без змін.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в рішенні суду першої інстанції не було зроблено висновків про права та обов`язки ОСОБА_3 . Крім того, обставини, на які посилається ОСОБА_3 як на обґрунтування порушення її прав як власника житла за адресою: АДРЕСА_1, зокрема порушення будівельних, санітарних, протипожежних норм при здійсненні будівництва магазину за вказаною адресою, не перевірялися та не встановлювалися, оскільки це не стосується предмета позову.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу Київської міської ради, суд апеляційної інстанції виходив із того, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 31 січня 2014 року № КВ 142140310822 була чинною, адреса об`єкта нерухомого майна після реконструкції не змінювалася, а доказів зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі магазину позивач не надав.
Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 рокув частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 залишено без змін.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 серпня 2022 року Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що здійснене будівництво є самочинним, оскільки немає доказів того, що будівництво здійснювалось відповідачами на земельній ділянці, що була їм відведена в установленому законом порядку для цієї мети, а також, що об?єкт нерухомості збудовано за наявності належного дозволу чи належно затвердженого проєкту. Заявник указує, що суди не надали оцінки аргументам, наведеним у позовній заяві.
Доводи інших учасників справи
03 жовтня 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив,
у якому просить касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що суди надали оцінку всім аргументам позивача, зазначеним у позовній заяві.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року Київській міській раді поновлено строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Києва.
Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 08 червня
2022 року, якою залишено без змін рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 07 вересня 2021 року, до закінчення касаційного провадження.
04 жовтня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
31 жовтня 1995 року розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 43 "Про введення в експлуатацію об`єктів цивільного та комунального призначення у Ватутінському районі міста Києва" затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття
в експлуатацію прибудови із 12 гаражних боксів робочою площею 349 кв. м, корисною - 385 кв. м, до гаража на дільниці
АДРЕСА_2 .
05 липня 1996 року Київське міське бюро технічної інвентаризації на підставі акта від 31 жовтня 1995 року видало ВАТ "Київміськбуд-1" реєстраційне посвідчення № 1622-П про право власності на гаражні бокси за адресою:
АДРЕСА_1 .
29 жовтня 1996 року ВАТ "Київміськбуд-1" продало гаражні бокси
ОСОБА_4
18 листопада 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу гаражних боксів за адресою:
АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 5 рішення Київської міської ради від 06 липня 2000 року
№ 235/956 ОСОБА_1 оформлено право тимчасового довгострокового користування строком на 10 років земельною ділянкою площею 0,05 га для експлуатації та обслуговування гаражних боксів на
АДРЕСА_1 у зв`язку
з переходом права власності на гаражні бокси (договір купівлі-продажу від
18 листопада 1998 року № 6984, довідка-характеристика БТІ від 19 березня 1999 року№ 238936-11) за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, договір оренди земельної ділянки від 12 березня 2001 року
№ 62-5-00059.
28 листопада 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень під магазин на
АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_1
31 січня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, реконструкцію нежитлових приміщень під магазин на АДРЕСА_1, загальна площа будівлі 348,9 кв. м, замовник - ОСОБА_1 .
Рішенням державного реєстратора Чекригіна О. В. від 27 лютого 2014 року
№ 11252978 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1
04 квітня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галущенко Н. М. посвідчив договір дарування № 442, за яким
ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 нежитлові приміщення під магазин загальною площею 348,9 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 .
04 квітня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення права приватної власності ОСОБА_1 та реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення під магазин, загальною площею 348,9 кв. м, за адресою:
АДРЕСА_1, на підставі прийнятого приватним нотаріусом Галущенко Н. М. рішення про державну реєстрацію прав
№ 12192130. Номер запису про право власності 5237351.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону повною мірою не відповідають.
Відповідно до статті 328 ЦК України (тут і далі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.