ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 908/2663/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
прокуратури - Гриненко А.Є. (прокурор Офісу Генеральної прокуратури),
позивача - малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" - Єлисеєв С.С., адвокат (ордер від 25.10.2023 АР №1103382),
відповідача - комунальної установи "Запорізькій обласний центр молоді" Запорізької обласної ради - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - скаржник, Прокурор)
на рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 (суддя Дроздова С.С.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
у справі № 908/2663/22
за позовом малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" (далі - МП ТОВ "Янтарь", позивач, Товариство)
до комунальної установи "Запорізькій обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (далі - КП "Запорізькій обласний центр молоді", відповідач, Установа)
про стягнення 1 898 634,79 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до суду з позовом до Установи про стягнення з останнього 1 151 676,42 грн основного боргу, 517 442,08 грн інфляційних втрат, 104 313,49 грн 3 % річних та 125 202, 80 грн пені.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство зазначало про те, що належним чином та в повному обсязі виконало взяті на себе зобов`язання за договором від 06.05.2019 № 25. Разом з тим, відповідачем свої зобов`язання, в частині оплати за виконані позивачем роботи, не виконані, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яку Товариство просило стягнути на його користь, а також пеню, інфляційні втрати та річні.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 у справі №908/2663/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 151 676,42 грн. основного боргу, 517 442,08 грн. інфляційних втрат, 104 313,49 грн. 3 % річних та 26 601,48 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги Товариства дійшов висновку про те, що Установа не виконала свої зобов`язання за договором про закупівлю робіт за державні кошти від 06.05.2019 № 25 в частині сплати коштів за додаткові роботи, що є підставою для стягнення основної заборгованості, а також нарахованих позивачем, на підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інфляційних втрат та річних. У свою чергу, місцевий господарських суд, відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення на його користь нарахованої пені, вказав, що сторонами в договорі від 06.05.2019 № 25 не визначено відповідальність замовника за порушення умов договору, зокрема стягнення пені, відповідно умовами договору стягнення пені за порушення зобов`язання не встановлено, доказів встановлення пені за допомогою інших актів законодавства у договорі - відсутні та позивачем не надано.
Апеляційний господарський суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції про невиконання Установою взятих на себе зобов`язань за договором в частині сплати за виконані Товариством додаткові роботи, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача суми основного боргу та нарахованих, на підставі статті 625 ЦК України, сум інфляційних втрат та річних. Разом з тим, апеляційний суд не взяв до уваги доводи Прокурора про те, що погодження відповідачем виконання додаткових робіт відбулось з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі", оскільки не була застосована переговорна процедура закупівлі. При цьому зазначив, що апелянт (Прокурор) не оспорює та не спростовує факт виконання відповідачем додаткових робіт, а відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 908/2663/22 в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в зазначеній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги посилається на підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункт 6 частини другої статті 35, частину третю статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 626, 837, 877 ЦК України, пункти 5, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин третьої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для стягнення коштів за надання додаткових робіт з капітального ремонту будівлі за рахунок бюджетних коштів поза межами бюджетного зобов`язання та без погодження з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відповідно до законодавства про публічні закупівлі).
Також вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, приписів статей 13, 73, 76-79, 86, 236 ГПК України; посилається на не дослідження та не надання належної оцінки наявним у матеріалах справи умовам договору підряду, пункт 2.2 якого передбачає, що зведений кошторисний розрахунок є твердим та не підлягає змінам, після укладення даного договору підрядник не має права вимагати збільшення зведеного кошторисного розрахунку у зв`язку із будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування та/або робіт (послуг), що виконуються; крім того, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Бюджетного кодексу України (пункт 10.2 договору).
На думку скаржника, розглядаючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій не застосовували положення статті 143 Конституції України, статей 626, 837, 877 ЦК України, статті 48 Бюджетного кодексу України, статей 35, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", незважаючи на те, що правовідносини сторін є комплексними, містять елементи публічних правовідносин у сфері молоді, фізичної культури та спорту, бюджетних правовідносин, відносин у сфері публічних закупівель та є майновими господарськими правовідносинами з надання робіт суб`єктом господарювання. Тобто, скаржник вказує, що суди попередніх судових інстанцій під час розгляду даної справи невірно визначили матеріально-правове регулювання, яке поширюється на спірні правовідносини.
Доводи інших учасників справи
Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу Прокурора не надходили.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.10.2023 № 29.2-02/3080 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 908/2663/22 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
У судовому засіданні 02.11.2023 представник Товариства брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 30.10.2023.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000286-а) 06.05.2019 між Установою та Товариством укладено договір № 25 на капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (далі - договір).
Відповідно до розділу 1 договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 ( згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01 АС, та експертним звітом (позитивний) Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 № 52ПТ.2018-01АС, які є невід`ємною частиною цього договору.
На основі проектно-кошторисної документації та експертного звіту сторони складають та підписують з обох сторін зведений кошторисний розрахунок (Додаток № 3), календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), договірна ціна (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною нього договору.
Під час виконання вказаних будівельних робіт Товариство листом від 15.09.2019 звернулося до Установи з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором № 25. До відповідного листа долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на суму 1 151 676,42 грн.
Відповідно до отриманої відповіді від відповідача (лист № 149/3 від 20.07.2019), останній надав свою згоду на виконання вищевказаних робіт та гарантував їх оплату в зазначеному Товариством розмірі (1 151 676,42 грн).
Судами також встановлено, що на виконання досягнутої домовленості позивач виконав обумовлені додаткові будівельні роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором №25.
Роботи прийняті відповідно до листа вих. № 338 від 04.12.2019, який підписаний відповідачем та відповідно до якого Установа приймає виконані роботи. Разом з тим, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату виконаних робіт Установа провести оплату вказаних робіт на час підготовки листа не може. Доказів оплати виконаних позивачем робіт відсутні в матеріалах справи.
Отже, судами встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених договором №25, у розмірі 1 151 676,42 грн.
В свою чергу відповідачем не надано доказів погашення зазначеної суми боргу.
Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта № 0019 від 28.12.2021 (висновок замовляв позивач), яким встановлено, що усі роботи виконані у повному обсязі, як ті, що виконувалися відповідно до підписаного договору так і ті, що виконані відповідно до листа від 20.07.2019 вих. № 149/3 (акт виконаних робіт за листопад 2019 року) та прийняті відповідно до листа 338 від 04.12.2019.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів (за виконані позивачем додаткові роботи) за відсутності оформлених договірних відносин на проведення додаткових будівельних робіт (без проведення переговорної процедури закупівлі) та бюджетного асигнування об`єкта будівництва.
У доводах касаційної скарги Прокурор зазначає про відсутність висновку Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункт 6 частини другої статті 35, частину третю статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 626, 837, 877 ЦК України, пункти 5, 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин третьої, четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності правових підстав для стягнення коштів за надання додаткових робіт з капітального ремонту будівлі за рахунок бюджетних коштів поза межами бюджетного зобов`язання та без погодження з розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відповідно до законодавства про публічні закупівлі).
Прокурор послідовно зазначав як у суді апеляційної так і в доводах касаційної скарги про те, що Установа не є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, бюджетні асигнування на виконання додаткових робіт під час капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі не передбачалися, договір за результатами проведення нової переговорної процедури не укладався. Водночас зобов`язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Крім того Прокурор стверджував, що до спірних правовідносин повинні застосовуватись приписи статті 35 та 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а також приписи статті 48 бюджетного кодексу. Приписами статей 35 та 36 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлена пряма заборона на проведення закупівлі робіт без проведення процедури закупівлі. В даному випадку виконано додаткові роботи, які не були передбачені договором № 25, тобто всупереч приписам Закону України "Про публічні закупівлі", а саме без проведення процедури закупівлі (зокрема, як вважає Прокурор, переговорної) та оформлення відповідного договору про закупівлю.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається зі змісту розділу 1 договору №25, позивач зобов`язався, за завданням відповідача власними силами і засобами, на свій ризик, виконати роботи з Капітального ремонту фасаду та утеплення будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 ( згідно з ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата робіт Замовником здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.