ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 671/909/22
провадження № 61-8660св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що є власником зазначеної квартири, у якій зареєстровані його син ОСОБА_3 та колишня невістка ОСОБА_2, шлюб між якими розірвано 22 жовтня 2021 року.
23 червня 2021 відповідачка переїхала для постійного проживання у житловий будинок АДРЕСА_2, проте заперечує проти зняття з реєстрації у його квартирі. Факт реєстрації ОСОБА_2 перешкоджає оформленню субсидії.
Посилаючись на те, що відповідачка понад рік без поважної причини не проживає у спірному житловому приміщенні та не приймає участі в його утриманні і не сплачує комунальні послуги, просив позов задовольнити.
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, в якому просила визнати за нею право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та вселити її до зазначеного житлового приміщення.
На обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із сином власника спірної квартири ОСОБА_1 - ОСОБА_3, вселилася у зазначене житлове приміщення в якості члена сім`ї. Власник ОСОБА_1 у квартирі не проживає, оскільки має інше житло.
Після розірвання у жовтні 2022 року шлюбу з ОСОБА_3 тимчасово переїхала проживати до своїх батьків, де, окрім них, проживає ще її брат із своєю сім`єю.
Вказувала, що спірну квартиру залишила через постійні сварки з колишнім чоловіком, а 23 червня 2021 року ОСОБА_3, з відома батька, забрав у неї ключі від вхідних дверей, вигнав її з квартири, а згодом встановив додатковий замок на вхідних дверях. На її звернення впустити в квартиру відповідачі заперечують та перешкоджають їй користуватися житлом і майном, яке там знаходиться.
Посилаючись на те, що іншого житла вона немає, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 понад рік відсутня у квартирі без поважних причин і не вчинила дій, які можуть бути оцінені як волевиявлення до користування квартирою для власного проживання.
Відмову у зустрічному позові суд мотивував також тим, що сторони є сторонніми особами і вселення ОСОБА_2 в однокімнатну квартиру є неможливим.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням і вселено її у квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив із того, що відповідачі за зустрічним позовом чинять перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спірним житловим приміщенням, її непроживання у квартирі зумовлено поважними причинами. Інтерес до цього житлового приміщення, як до місця проживання, вона не втратила. Тому суд дійшов висновку про те, що правових підстав для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, немає, та наявні підстави для задоволення її вимог про визнання права користування житловим приміщенням і вселення до нього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року в справі № 715/574/20, від 01 березня 2023 року в справі № 296/1389/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 447/455/17, від 04 липня 2018 року в справі №353/1096/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що вселення відбувається в однокімнатну квартиру, де зареєстрований та проживає його (позивача за первісним позовом) син, а також він, як власник, у разі необхідності також може проживати. Він та його син за рішенням суду повинні проживати в однокімнатній квартирі з особою протилежної статті, колишньою дружиною ОСОБА_3, яка на теперішній час не є членом їх сім`ї.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Волочиського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 671/909/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням та вселення.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 17 січня 2018 року.
У листопаді 2018 році в зазначену квартиру вселилася ОСОБА_2 як член сім`ї власника житла, зокрема як дружина сина позивача (за первісним позовом) ОСОБА_3 та зареєстрована за вищевказаною адресою з 11 січня 2019 року до теперішнього часу.
22 жовтня 2021 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвано.
Обґрунтовуючи підстави первісного позову, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачка понад рік не проживає у спірній квартирі, реєстрація місця її проживання за вказаною адресою обмежує його права як власника майна, створює перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом, спричиняє додаткові витрати з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки він позбавлений можливості оформити субсидію, у зв`язку з чим просив визнати її такою, що втратила право користування зазначеним житлом.
Як на підставу для задоволення зустрічного позову, ОСОБА_3 посилалась на наявність перешкод з боку ОСОБА_1 та його сина і її колишнього чоловіка ОСОБА_3 у користуванні спірною квартирою, яка є єдиним її житлом.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року в справі № 715/574/20, від 01 березня 2023 року в справі № 296/1389/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року в справі № 447/455/17, від 04 липня 2018 року в справі №353/1096/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституція України як Основний закон України передбачає як захист права власності, так і захист права на житло.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.