ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 215/4618/22
провадження № 61-10963св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава України в особі Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу в складі судді Камбул М. О. від 07 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П. від 04 липня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави України, в особі Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та шкоди завданої її здоров`ю бездіяльністю відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2016 року нею була подана скарга до начальника Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка не була розглянута, у зв`язку з чим вона за захистом своїх прав звернулася до суду, та 08 травня 2019 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, визнано протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка полягає у не розгляді скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року, зобов`язано відповідача розглянути всі вимоги скарги від 12 грудня 2016 року.
Незаконна бездіяльність відповідача завдала їй моральної шкоди та шкоди її здоров`ю, що проявилось у переживаннях пов`язаних із невиконанням судового рішення у передбачені законом строки. Унаслідок чого, вона не отримала у передбачені законом строки належних їй коштів, та була вимушена витрачати час для вирішення питань, пов`язаних із захистом своїх прав, що порушило її звичайний спосіб життя, внаслідок чого втратила душевний спокій.
На підставі наведеного вище, позивачка просила суд стягнути за рахунок державного бюджету на її користь в рахунок відшкодування завданої їй шкоди, яка спричинена бездіяльністю Державою Україна в розмірі 2 080 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка не довела, що діями відповідача їй завдано моральних чи фізичних страждань.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 березня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності заподіяння їй будь-якої шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача, що на підставі статті 81 ЦПК України, є процесуальним обов`язком позивачки.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд не дослідив зібрані у справі докази; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що не підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 5, 8 частини першої та пункти 1-3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 215/4618/22 з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, яке набрало законної сили, по справі № 215/73/17, адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Тернівського відділу Державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, яка полягає у нерозгляді скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2016 року; зобов`язано Державу Україна в особі начальника Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Поновмаренко Л. В. розглянути усі вимоги скарги від 12 грудня 2016 року, у задоволенні решти вимог відмовлено.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За положеннями статті 129-1 Конституції України обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.
Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.