ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 760/26113/17
провадження № 61-6843св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року в складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в складі колегії суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення коштів.
Позов мотивувала тим, що 20 листопада 2013 року уклала з ПАТ КБ "ПриватБанк" договір банківського вкладу №SAMDN25000739267410 (вклад "Стандарт на 12 міс."), відповідно до умов якого вона внесла на депозитний рахунок відповідача кошти в розмірі 32 400 євро строком на 366 днів до 20 листопада 2014 року включно під 6,5% річних та періодичністю нарахування процентів за вкладом - 1 місяць. Того ж дня сторони уклали ще один договір банківського вкладу № SAMDN25000739267714 (вклад "Стандарт на 12 міс."), відповідно до умов якого вона внесла на депозитний рахунок відповідача кошти в розмірі 33 000 дол. США строком на 366 днів до 20 листопада 2014 року включно під 8,5% річних та періодичністю нарахування процентів за вкладом - 1 місяць.
Вказувала, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року, яке набрало законної сили, частково задоволено її позов до ПАТ "Комерційний Банк "Приватбанк": стягнуто суми вкладів за укладеними з банком договорами, нараховані проценти та три відсотки річних. 10 липня 2017 року зазначене судове рішення виконано шляхом перерахування грошових коштів у сумі 2 018 110,63 грн, з яких банк утримав комісію в розмірі 10 090,55 грн, в зв`язку з чим позивачка фактично отримала кошти в сумі 2 008 020,08 грн.
Оскільки депозитні кошти з нарахованими процентами повернуті їй лише 10 липня 2017 року, а судовим рішенням проценти за вкладами стягнуто станом на 01 травня 2015 року, позивачка вважає, що має право на стягнення з відповідача процентів за час користування банком грошовими коштами за період з 02 травня 2015 року до 09 липня 2017 року.
ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь:
4 212 євро - проценти за договором №SAMDN25000739267410 (вклад "Стандарт на 12 міс.") від 20 листопада 2013 року;
2 130,41 євро - три проценти річних;
222 588 євро - пеня;
5 610 дол. США - проценти за договором №SAMDN25000739267714 (вклад "Стандарт на 12 міс.") від 20 листопада 2013 року;
2 169,86 дол. США - три проценти річних;
226 710 дол. США - пеня;
10 090,55 грн - сплачена за переказ коштів комісія.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позов задоволено частково:
стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за договором № SAMDN25000739267410 (вклад "Стандарт" на 12 міс.") від 20 листопада 2013 року в розмірі 2 130,41 євро та три проценти річних за договором № SAMDN25000739267714 (вклад "Стандарт" на 12 міс.") від 20 листопада 2013 року в розмірі 2 169,86 дол. США;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат.
Свої рішення суди мотивували тим, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку його дії. Після закінчення дії договору права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Оскільки позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування коштами за договорами банківського вкладу та пеню після ухвалення рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, тобто після припинення між сторонами правовідносин за договорами банківського вкладу, то позов у цій частині за висновком судів задоволенню не підлягає.
Натомість стягненню з банку підлягають три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України, розрахунок яких виконаний позивачкою правильно та відповідачем не спростований.
Аргументи учасників справи
05 травня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просило їх скасувати в частині задоволених позовних вимог як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивувало тим, що ОСОБА_1 пред`явила позов до неналежного відповідача, тобто до особи, яка не є відповідальною за зобов`язаннями перед позивачкою. Наполягає на тому, що належним відповідачем у справі є ТОВ "ФК "Фінілон" на підставі укладеного з банком договору про переведення боргу. Вважає, що позивачка надала мовчазну згоду щодо переведення боргу на іншу особу, оскільки будь-яких заперечень з указаного приводу не висловлювала.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою від 22 травня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху.
На виконання вимог указаної ухвали АТ КБ "ПриватБанк" сплатило судовий збір та надало конверт на підтвердження дати отримання оскарженої постанови.
Ухвалою від 21 червня 2023 року Верховний Суд:
поновив банку строк на касаційне оскарження судових рішень;
відкрив касаційне провадження в справі;
витребував матеріали справи з суду першої інстанції;
у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року відмовив.
В ухвалі від 21 червня 2023 року з урахуванням положень статей 389, 394 ЦПК України Верховний Суд указав, що в касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 30 січня 2020 року в справі № 761/30025/16-ц, від 23 грудня 2021 року в справі № 910/13/21, від 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18-ц, від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18.
У жовтні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аналіз вимог та доводів касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються в касаційному порядку лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення трьох процентів річних. В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 20 листопада 2013 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ "ПриватБанк" договір банківського вкладу №SAMDN25000739267410 (вклад "Стандарт на 12 міс."), відповідно до умов якого внесла на депозитний рахунок відповідача кошти в розмірі 32 400 євро строком на 366 днів до 20 листопада 2014 року включно під 6,5% річних та періодичністю нарахування процентів за вкладом - 1 місяць.