ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 127/20725/21
Провадження № 51-3866км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого (відеоконференція) ОСОБА_6,
законного представника (відеоконференція) ОСОБА_7,
захисників (відеоконференція) ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, представника потерпілого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6, захисника ОСОБА_8 зі змінами в інтересах засудженої ОСОБА_11 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року щодо ОСОБА_11 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020010000619 за обвинуваченням
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року ОСОБА_11 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 8 років.
Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зараховано ОСОБА_11 у строк покарання період її тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 24.05.2021 по 27.05.2021 включно, тобто по дату звільнення з Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" у зв`язку з внесенням застави. Вирішені питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Позовну заяву ОСОБА_7, подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 в частині стягнення з ОСОБА_11 матеріальної шкоди в розмірі 37 850 грн залишено без розгляду у зв`язку з відшкодуванням ОСОБА_11 всієї суми заявленої матеріальної шкоди.
Позовну заяву ОСОБА_7, подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10, в частині стягнення з ОСОБА_11 моральної шкоди в розмірі 2 638 000 грн. задоволено частково, оскільки ОСОБА_11 добровільно сплачено кошти в розмірі 170 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 330 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_11 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 24 травня 2021 о 09:20 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем марки "Haval Н2", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вулиці І. Богуна у місті Вінниці, зі сторони вулиці О. Кобилянської, в районі будинку № 198, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку, а саме наявність спуску та заокруглення проїзної частини, внаслідок чого виїхала на зустрічний тротуар, де допустила наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався цим тротуаром по ходу руху автомобіля. Після наїзду на пішохода відбувся наїзд на паркани домоволодінь № 196 та АДРЕСА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року вирок місцевого суду змінено. Дії ОСОБА_11 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України й із застосуванням положень ст. 69 КК України їй було призначено основне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Відповідно до положень ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано період перебування під вартою з 24.05.2021 по 27.05.2021 із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням обмеження волі. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженої внаслідок м`якості з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Посилається на те, що апеляційний суд, визнаючи недопустимими доказами протокол відбору зразків для дослідження від 24.05.2021 та висновок експерта від 24.05.2021 № 1513, в ухвалі не виклав належного мотивування про те, що ОСОБА_11 не перебувала у стані алкогольного сп`яніння та безпідставно не взяв до уваги інші докази, які підтверджували факт перебування засудженої в стані алкогольного сп`яніння.
Окрім того, вказує, що судом апеляційної інстанції істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону, оскільки надано іншу оцінку доказам, зазначеним у вироку суду першої інстанції, без проведення їх безпосереднього дослідження, а саме показанням свідка ОСОБА_12 та відеозаписам з портативних нагрудних камер працівників поліції.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно застосував щодо засудженої ОСОБА_11 положення ст. 69 КК України та не навів переконливих мотивів для застосування цих положень закону.
У касаційній скарзі представник потерпілого просить ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно визнав недопустимими доказами протокол відбору зразків для дослідження від 24.05.2021 та висновок експерта від 24.05.2021 № 1513, оскільки відбирання біологічних зразків у особи без участі понятих або не зазначення повних їх анкетних даних, не вказує на порушення вимог ч. 3 ст. 245 та ст. 241 КПК України у їх взаємозв`язку.
Також посилається на те, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про визнання недопустимим доказом протоколу відбору зразків для дослідження від 24.05.2021, оскільки інструкціями або медичними рекомендаціями не визначено обов`язковість зазначення у протоколі відбору зразків для дослідження кількості шприців, їх розміри, в яких було відібрано кров, а також зазначення про те, якою речовиною обробляють місце збору крові.
При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги на отриману прокурором відповідь № 33-22-368 від 13.03.2023, в якій вказувалося, що місце збору крові ОСОБА_11 оброблялося не речовиною, в якій є спирт, а пероксидом водню.
Також не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що протокол був підписаний особою з вказівкою прізвища " ОСОБА_13", а не " ОСОБА_14", вбачаючи, що ці неточності не можуть впливати на висновок експерта № 1513 від 24.05.2021.
Вважає, що апеляційний суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_11, оскільки в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, які було обґрунтовано покладено судом першої інстанції в основу вироку.
Не погоджується із рішенням апеляційного суду в частині застосування до основного покарання засудженій положень ст. 69 КК України. Наголошує про відсутності у ОСОБА_11 обставини, яка пом`якшує покарання, а саме щирого каяття.
Зазначає, що незастосування до ОСОБА_11 основного покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, не сприяє досягненню мети покарання, яка передбачена положеннями ст. 50 КК України.
У касаційній скарзі захисник вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та просить її змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу.
Вважає, що призначене ОСОБА_11 основне покарання із урахуванням положень ст. 69 КК України у виді обмеження волі є надто суворим, а тому, оскільки ОСОБА_11 працевлаштована, їй доцільно призначити покарання у виді виправних робіт. У зв`язку з цим просить ухвалу апеляційного суду змінити та призначити ОСОБА_11 основне покарання у виді виправних робіт строком на 2 роки із відрахуванням в дохід держави 20 % від суми заробітку.
У змінах до касаційної скарги захисник ОСОБА_8, посилаючись на ряд захворювань його підзахисної ОСОБА_11, зазначає про неможливість відбуття нею основного покарання у виді у виді обмеження волі, яке призначено судом апеляційної інстанції, а тому просить ухвалу апеляційного суду змінити та звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на три роки.
У запереченні захисник просить касаційні скарги представника потерпілого та прокурора залишити без задоволення.
У запереченні адвокат ОСОБА_6 просить залишити без задоволення змінену касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, представник потерпілого, законний представник підтримали касаційні скарги зі сторони обвинувачення й заперечили проти задоволення касаційної скарги зі змінами захисника ОСОБА_8 .
Захисники заперечили проти задоволення касаційних скарг прокурора та представника потерпілого й підтримали касаційну скаргу зі змінами захисника ОСОБА_8 .
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Мотиви Суду
Як передбачено положеннями ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини є предметом перевірки апеляційного суду.