1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 730/1033/20

провадження № 51-3213км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального

суду у складі

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7,

розглянув у закритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 5 вересня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, і засудженого ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу суду, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270090000343, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2002 року за ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років, за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 3 лютого 2004 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком суду ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 3 ст. 152 КК на строк 10 років; за ч. 1 ст. 263 КК - на 5 років; за ч. 1 ст. 263-1 КК - на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6, будучи раніше засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК, після відбуття покарання на шлях виправлення не став і в період незнятої та не погашеної судимості вчинив новий умисний злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 діючи повторно, 16 липня 2019 року, у серпні 2020 року (перебуваючи за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ), 4 вересня 2020 року (у приміщенні будівлі по АДРЕСА_2 ), а також 8 та 11 вересня 2020 року (у господарському приміщенні та на присадибній території господарства по АДРЕСА_3 ), застосовуючи до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 фізичне насильство, погрози його застосування та психологічне насильство (удари кулаком по обличчю, залякування вогнепальною зброєю, залякування можливим застосуванням до членів сім`ї потерпілої фізичної розправи), вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло потерпілої з використанням геніталій, без її добровільної згоди.

Також, 20 вересня 2020 року ОСОБА_6 (перебуваючи у кімнаті будинку, що по АДРЕСА_3 ), діючи повторно, застосовуючи до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 психологічне, а також фізичне насильство, що полягало у заподіянні декількох ударів кулаком в обличчя, в результаті чого останній було спричинено легких тілесних ушкоджень, тричі вчинив аналогічні дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої, внаслідок чого останній було спричинено тілесні ушкодження в області статевих органів, які є легкими, що спричинили короткотривалий розлад здоров`я.

Крім того, влітку 2019 року ОСОБА_6, перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), маючи в користуванні одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю (28 калібру моделі "ИЖ-К), придбану без передбаченого законом дозволу, шляхом укорочення переробив її в обріз рушниці, який є вогнепальною зброєю та придатний для проведення пострілів.

Також, ОСОБА_6 за невстановлених обставин придбав вибухову речовину - димний порох (масою 186, 6 г), яку разом з вищезгаданою вогнепальною зброєю незаконно зберігав у господарському приміщенні за місцем свого проживання, до моменту їх вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку засудженого, потерпіла надала суду неправдиві показання, а інші докази, які покладено в основу вироку, є недопустимими, і вони не підтверджують його винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів. Проте, зазначені порушення залишились поза увагою апеляційного суду, тому його рішення підлягає скасуванню.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що розгляд кримінального провадження відбувся необ`єктивно, упереджено та з обвинувальним ухилом, тому рішення судів є незаконними і необґрунтованими. При цьому, судом було дано неправильну оцінку доказам, які, до того ж, не підтверджують винуватість засудженого та є недопустимими. Зазначає, що засуджений не був обізнаний про те, що потерпіла є неповнолітньою особою, стороні захисту не були відкриті речові докази в порядку ст. 290 КПК, та під час проведення обшуку не був присутній захисник, що є порушенням права засудженого на захист. Суд апеляційної інстанції не перевірив доводів сторони захисту та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

У запереченнях на касаційні скарги засудженого та його захисника, прокурор просить залишити їх без задоволення, а судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор заперечував проти задоволення цих скарг.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційних скаргах засудженого та його захисника, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідає встановленим обставинам та підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими доказами.

Водночас, як убачається з вироку суду, сам засуджений ОСОБА_6 винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та пояснив, що потерпіла сама постійно переслідувала його, чіплялась, обіймала, могла сісти йому на коліна, що також бачила її мати. У зв`язку з чим він намагався уникати потерпілу. Стверджував, що ОСОБА_8 його не боялась, оскільки неодноразово приходила до його будинку та їздила з ним на мопеді. Він не був обізнаний про те, що потерпіла є неповнолітньою особою. 20 вересня 2022 року його співмешканка ОСОБА_9 готувалась до дня народження потерпілої ОСОБА_8, а остання цілий день чіплялась до нього, сідала йому на коліна. Коли співмешканка побачила, що потерпіла сидить зверху на ньому, а він лежить на дивані, то вдарила дочку каструлею, від чого у неї утворився синець під оком.

Крім того, засуджений не заперечував, що зберігав порох за місцем свого проживання та факт наявності у нього мисливської рушниці, проте вказував, що рушниця не була придатна до стрільби. Стверджував, що обріз не виготовляв, та вважає, що працівники поліції навмисно обрізали рушницю і підклали її у господарське приміщення, оскільки він її зберігав на печі під матрацом. Зазначав, що у його співмешканки ОСОБА_9 на телефоні були фотографії сина з рушницею, однак його вкрали і докази зникли.

Разом з тим, твердження засудженого ОСОБА_6 про не причетність до вчинення злочинівне знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_8 надала послідовні показання щодо обставин вчинення ОСОБА_6 злочинних дій відносно неї.

Зокрема вона зазначила, що ОСОБА_6 доводиться їй вітчимом та з березня 2019 року постійно проживає з матір`ю в їхньому будинку. Згодом він почав систематично застосовувати фізичне насильство до неї, матері та братів. 16 липня 2019 року ОСОБА_6 запропонував піти на полювання та вони поїхали до його будинку ( АДРЕСА_1 ), де він взяв рушницю з довгим стволом, зарядив в неї патрони і поставив біля печі. Вона в цей час сиділа на дивані, а ОСОБА_6 вимкнув світло, підсів до неї та почав обмацувати її. Коли потерпіла його відштовхнула, він вдарив її рукою по щоці, зняв одяг з нижньої частини тіла, казав щоб вона не боялася, оскільки нічого страшного не трапиться. Потерпіла розуміла, що він хоче вступити з нею у статевий зв`язок та була проти цього, однак боялась засудженого, бо він її вдарив і погрожував убити, ще вона знала, що в будинку знаходиться заряджена рушниця. Далі ОСОБА_6 вступив з нею в природний статевий акт, потім ще раз. Вона відчувала біль внизу живота і сильний страх. 17 липня 2019 року вона розповіла про цю подію своєму брату, а наступного дня написала записку матері - ОСОБА_9, проте вона їй не повірила.

Крім того, потерпіла у засіданні суду першої інстанції надала упевнені показання про інші випадки її зґвалтування засудженим, детально описавши всі обставини цих дій ОСОБА_6 . При цьому свою пасивну поведінку щодо дій засудженого пояснила погрозами з боку ОСОБА_6 застосуванням фізичного насильства, побоюванням за своїх молодших братів, а також обізнаністю про наявність у нього рушниці.

Так, ОСОБА_8 пояснила, що у серпні чи вересні 2020 року, вдень, ОСОБА_6 повіві її до свого будинку ( АДРЕСА_1 ). Далі він вдарив її, повалив на диван та вступив із нею у природній статевий акт. Після цього, ОСОБА_6 двічі зґвалтував її у хліві їхнього домогосподарства, де стоїть поломане ліжко.

У вересні 2020 року, ОСОБА_6 попросив її піти з ним до товариша, проте вона не погодилась, і тоді засуджений в присутності матері ударив її в груди та живіт, і тоді їй довелось піти з ним. Коли вони звернули на присадибну ділянку, засуджений потягнув її до кущів, почав чіплятися і вступив з нею у природній статевий акт. Також у кінці літа чи напочатку осені 2020 року, точного часу потерпіла не пам`ятає, ОСОБА_6 потягнув її у покинуте приміщення контори, де зґвалтував.

Відносно події 20 вересня 2020 року ОСОБА_8 пояснила, що її мати знаходилась у дворі домогосподарства, а ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп`яніння та лежав на дивані в кімнаті. Потім він її покликав та наказав цілували, потерпіла відмовилась, на що засуджений вдарив її кулаком під око. ОСОБА_6 наказав їй лягти зверху, щоб він отримав задоволення, і вона підкорилась. В цей час зайшла ОСОБА_9 та почала знімати все на телефон, а ОСОБА_6 сказав, що вона все не так зрозуміла. Ввечері маті пішла з дому, а потерпіла залишилась з братами і ОСОБА_6 . Приблизно о 21:00 засуджений наказав їй лягти біля нього і знову почав чіплятися. Потерпіла пробула з ним до 4:00 та за цей час засуджений більше двох разів вступив з нею у природні статеві зносини. ОСОБА_8 пояснила, що піти з дому не могла, оскільки була стурбована безпекою братів, адже ОСОБА_6 погрожував їх вбити. Одразу не повідомила в поліцію про зґвалтування, оскільки вважала, що якщо їй не повірила мати, то інші теж не повірять. Також пояснила, що не пам`ятає точного часу та дат всіх випадків зґвалтувань, однак зазначила, що більш точно вона говорила при допиті слідчій.

Показання потерпілоїОСОБА_8 є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з протоколами слідчих експериментів від 25 вересня та 1 жовтня 2020 року, з яких убачається, що остання розповіла та продемонструвала про обставини її зґвалтування ОСОБА_6 20 вересня 2020 року на дивані у спальні за місцем її проживання, двічі на початку вересня 2020 року у приміщенні господарської будівлі, у саду на краю присадибної ділянки господарства 11 вересня 2020 року, у приміщенні контори 4 вересня 2020 року. Також потерпіла повідомила про перший раз її зґвалтування засудженим, за місцем його проживання, де ОСОБА_6 погрожував їй мисливською рушницею.

Вже за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), потерпіла розповіла про обставини її зґвалтування 16 липня 2019 року та вказала на ліжко, де це відбулось. Повідомила, що засуджений застосовував до неї фізичне і психологічне насильство, та розповіла, що у нього була рушниця. Крім того, ОСОБА_8 повідомила про аналогічний випадок її зґвалтування ОСОБА_6 на тому ж дивані у серпні 2020 року.

Під час огляду місця події 24 вересня 2020 року за місцем проживання потерпілої ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 вказала на ліжко, де 20 вересня 2020 року ОСОБА_6 її зґвалтував. Також під час слідчої дії на місці події було вилучено речі.


................
Перейти до повного тексту