Постанова
Іменем України
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 705/2942/17
провадження № 61-8298св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - відділ державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 травня 2022 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л. у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Уманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (у зв`язку із реорганізацією, назву змінено на відділ державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС у м. Умані), про зняття майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що 04 липня 2015 року він уклав із ОСОБА_3 (після зміни прізвища - ОСОБА_2 ) договір оренди нерухомого майна, на підставі якого отримав в оренду два торгові приміщення в торговому центрі " Капітошка" (далі - ТЦ "Капітошка"), що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Зазначав, що 15 червня 2017 року йому стало відомо, що в орендованому ним приміщенні, а саме - в торговому залі, який знаходиться на першому поверсі ТЦ "Капітошка", під час вчинення виконавчих дій проведено опис належного йому майна. Проте копія постанови про опис та арешт майна на його адресу не направлялась. 27 червня 2017 року приміщення магазину було опломбовано, що перешкоджало його підприємницькій діяльності. При зверненні до орендодавця йому стало відомо, що ОСОБА_2 також не був ознайомлений із постановою про опис та арешт майна, тому вважав вказані дії державного виконавця незаконними.
Позивач вказував що не є боржником у виконавчому провадженні та, посилаючись на незаконність дій працівників виконавчої служби, просив суд скасувати арешт на товар, що перебуває в приміщенні ТЦ "Капітошка", накладений 15 червня 2017 року постановою старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Мельника В. В. про опис та арешт майна.
Короткий зміст рішень судів
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2017 року у складі судді Мазуренко Ю. В. у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 відхилено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Луспеника Д. Д., Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. В., Черняк Ю. В. касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 05 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Передаючи справу на новий розгляд до місцевого суду, Верховний Суд вказав, що суди не взяли до уваги положення частин другої - п`ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", щодо зняття арешту з майна з необов`язковим визнанням права власності на таке майно та не перевірили доводів про те, що, накладаючи арешт на майно, державний виконавець неправильно вказав його найменування, кількість та асортимент, тобто порушив порядок накладення арешту, що є підставою для зняття з нього арешту.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2021 року у складі судді Піньковського Р. В. позов задоволено. Скасовано арешт на товар, що перебуває в приміщенні ТЦ "Капітошка", накладений 15 червня 2017 року постановою про опис та арешт майна старшим державним виконавцем Мельником В. В.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що у зв`язку з накладеним арештом на товар, що перебуває у приміщенні ТЦ "Капітошка", позивач, який не є боржником у виконавчому провадженні, позбавлений права володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу ВДВС у м. Умані задоволено. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю у матеріалах справи доказів порушення державним виконавцем встановленого законом порядку накладення арешту, а також неможливістю достовірно встановити, що майно, описане та арештоване постановою державного виконавця від 15 червня 2017 року та товар, зазначений у наданих ФОП ОСОБА_1 видаткових накладних, це одне й те ж майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ФОП ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її з Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
20 вересня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження, зокрема, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), від 30 вересня 2020 року у справі № 175/1057/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 522/14240/15-ц та від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18.
ФОП ОСОБА_1, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судового рішення у касаційному порядку, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо: застосування приписів статей 352 та 362 ЦПК України при оскарженні рішення суду апеляційної інстанції учасником судового процесу права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якого не вирішувалися в судовому рішенні, на яке подається апеляційна скарга; щодо обов`язку апеляційного суду залишення апеляційної скарги без руху, і, в подальшому, її повернення у зв`язку із недодержанням особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статті 356 ЦПК України.
Стверджує, що ВДВС у м. Умані у поданій ним апеляційній скарзі не пояснив у чому полягає порушення його прав оскаржуваним рішенням і яким чином це рішення стосується безпосередньо його прав та обов`язків. У зв`язку із цим наголошує на існуванні підстав для закриття апеляційним судом апеляційного провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ВДВС у м. Умані надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін. Звертає увагу на необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої на підставі повно та всебічно досліджених доказів, наявних у матеріалах справи із наданням їм відповідної оцінки.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до договору оренди нерухомого майна від 04 липня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3, позивач отримав у строкове користування підвальне приміщення та торговий зал, загальною площею 278,6 кв. м, на першому поверсі магазину " Капітошка", що розташований на
АДРЕСА_1, для здійснення комерційної діяльності.
03 листопада 2016 року ОСОБА_3 змінив прізвище на ОСОБА_4, про що було складено відповідний актовий запис і вказаний факт підтверджується свідоцтвом про зміну імені.
Державна виконавча служба здійснювала виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, де боржником є ОСОБА_2, а стягувачем - ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника від 15 червня
2017 року старшим державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській областіМельником В. В. було проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаною постановою державним виконавцем описано та арештовано 982 найменування товару (нерухомого майна), яке передано ОСОБА_2 (боржнику у виконавчому провадженні) на відповідальне зберігання.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися
на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив із відсутності у матеріалах справи доказів в обґрунтування обставин порушення державним виконавцем законодавчо встановленого порядку накладення арешту, а також належності описаного майна ФОП ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.
Згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.