ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 463/9227/22
провадження № 61-10265св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
заінтересована особа (стягувач) - акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на постанову Львівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Левика Я. А.,Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, суб`єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції), заінтересована особа - акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", (далі - АТ "ПУМБ"),на бездіяльність ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції.
Скарга мотивована тим, що 01 листопада 2012 року Личаківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі № 2/1312/2271/12, яким позов публічного акціонерного товариства "Перший Український Банк", правонаступником якого є АТ "ПУМБ", про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором задоволено. 14 грудня 2012 року судом видано виконавчий лист № 2/1312/2271, який пред`явлено банком до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Відділом примусового виконання рішень, яке було перейменовано у ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції, було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2/1312/2271/12, виданого 14 грудня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова, а саме: № НОМЕР_1 від 11 березня 2013 року (у межах якого 11 березня 2013 року було накладено арешт на майно боржника) та № НОМЕР_2 від 21 лютого 2014 року (другий раз відкрите виконавче провадження). 02 березня 2015 року вищевказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання.
Згідно з інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що в рамках примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі № 2-1312/2271 про стягнення із нього на користь банку заборгованості, було накладено арешт на все його нерухоме майно, який станом на час подання цієї скарги органом виконавчої служби не знятий. Зокрема, це запис про обтяження (накладення арешту) № 405069 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вид обтяження арешт нерухоме майно, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, який накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер: ВП № НОМЕР_1, виданий 11 березня 2013 року, видавник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .
З метою зняття вказаного арешту його адвокат 12 грудня 2022 року звернувся із запитом до ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції про отримання документів та просив скасувати неправомірний арешт, накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 11 березня 2013 року.
22 грудня 2022 року на адресу адвоката надійшов лист-відповідь (відмова) ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції від 15 грудня 2022 року № 40959/В-4, в якому зазначено, що у відділі на виконанні перебували виконавчі провадження № НОМЕР_1 та повторно № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1312/2271/12, виданого 14 грудня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова, про стягнення з нього на користь АТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором. У рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем накладено арешти на майно боржника на підставі постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 11 березня 2013 року та внесене відповідне обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цей час у відділі примусового виконання рішень відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1312/2271, виданого 14 грудня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова, про стягнення з нього на користь АТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором.
Зі вказаного листа-відповіді стало відомо, що з 02 березня 2015 року, тобто з часу повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист № 2-1312/2271, виданий 14 грудня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова, не пред`являвся стягувачем до виконання. На час видачі Личаківським районним судом м. Львова виконавчого листа № 2-1312/2271 та на час його повернення (02 березня 2015 року) діяли положення Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, згідно з якими виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання лише протягом одного року.
Таким чином, з моменту останнього завершення виконавчого провадження (02 березня 2015 року) минуло більше семи років, що унеможливлює пред`явлення стягувачем виконавчого документа до примусового виконання. Відтак, виконавчий лист, по якому він є боржником, не підлягає виконанню, а примусові заходи щодо забезпечення виконання виконавчого документа, у тому числі накладення арешту на його майно, не можуть застосовуватися. Подальше застосування арешту у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 порушує його право на розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність, а саме відмову ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції від 15 грудня 2022 року № 40959/В-4 щодо незняття арешту та неприпинення обтяження і виключення запису про обтяження (накладення арешту) щодо його майна;
- зобов`язати ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції скасувати арешт щодо нерухомого його майна, який накладений постановою про арешт майна боржника від 11 березня 2013 року № НОМЕР_1 шляхом припинення обтяження та виключення записів про обтяження (накладення арешту) щодо майна, а саме № 405069 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вид обтяження арешт нерухоме майно, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, який накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер: ВП № НОМЕР_1, виданий 11 березня 2013 року, видавник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року у складі судді Рудакова Д. І. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, подаючи скаргу на бездіяльність ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції, посилався на адвокатський запит його адвоката від 12 грудня 2022 року, в якому останній просив, зокрема, надати інформацію та копію документів щодо виконавчого провадження. На думку заявника відділ примусового виконання рішень допустив бездіяльність щодо незняття арешту з його майна. Разом з тим, адвокатський запит був спрямований на отримання інформації, а ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції надав обґрунтовану та повну письмову відповідь на нього. Підстави для зняття арешту саме державним виконавцем наведені у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", перелік яких є вичерпаним. Суд вважав, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, а тому скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 11 січня 2023 року скасовано. Скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність, а саме відмову ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції від 15 грудня 2022 року № 40959/В-4 щодо незняття арешту та неприпинення обтяження і виключення запису про обтяження (накладення арешту) щодо майна ОСОБА_1 .
Зобов`язано ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиціїскасувати арешт щодо нерухомого майна, який накладений постановою про арешт майна боржника від 11 березня 2013 року № НОМЕР_1 шляхом припинення обтяження та виключення записів про обтяження (накладення арешту) щодо майна, а саме № 405069 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вид обтяження арешт нерухоме майно, опис предмета обтяження: все нерухоме майно, який накладений постановою про арешт майна боржника серія та номер: ВП НОМЕР_1, виданий 11 березня 2013 року, видавник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 .
Скасовуючи ухвалу районного суду та задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній станом на 2013 рік, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до частини сьомої статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій, у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.
Згідно з витягу Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що 09 грудня 2013 року головний державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оскільки повідомленням від 20 листопада 2013 року запропоновано стягувачу залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення (квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), однак стягувач залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, бажання не виявив.
Отже, при поверненні виконавчого документу державним виконавцем у порушення вказаних вимог закону не знято арешт, накладений у межах вказаного виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 11 березня 2013 року, на майно боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу районного суду залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Личаківського районного суду м. Львова.Клопотання ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції про зупинення виконання судового рішення задоволено. Виконання постанови Львівського апеляційного суду від 06 червня 2023 року зупинено до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2023 року справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції, АТ "ПУМБ", на бездіяльність ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ Міністерства юстиції мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки не врахував, що Закон України "Про виконавче провадження" не надає права державному виконавцеві знімати арешт з майна боржника та скасовувати заходи забезпечення позову при поверненні виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, провадження № 61-26969св18, зазначено, що згідно зі статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувану не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу. Крім того, у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 263/1468/17, провадження № 61-31540св18, зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувану виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені частиною другою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09, провадження № 61-22895св19. При цьому, виконавець, який виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, або інша посадова особа державної виконавчої служби вже позбавлені права вчиняти будь-які виконавчі дії у цьому виконавчому провадженні без повторного пред`явлення стягувачем виконавчого документу до виконання та за обставин, коли стягувачем виконавчий документ повторно не пред`являвся, а при зверненні до суду боржником не порушувалося питання щодо визнання незаконними або скасування постанов державного виконавця.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 листопада 2012 року Личаківським районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі № 2/1312/2271/12, яким позов публічного акціонерного товариства "Перший Український Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. На виконання цього рішення судом 14 грудня 2012 року видано виконавчий лист № 2/1312/2271, який було пред`явлено банком до виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Відділом примусового виконання рішень було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 2/1312/2271/12, виданого 14 грудня 2012 року Личаківським районним судом м. Львова, а саме: № НОМЕР_1 від 11 березня 2013 року (у межах якого 11 березня 2013 року було накладено арешт на майно боржника) та № НОМЕР_2 від 21 лютого 2014 року (другий раз відкрите виконавче провадження). 02 березня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачу.