ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 904/3455/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Коваль Л.А, Чередко А.Є.)
від 15.06.2023
за скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
на рішення та бездіяльність приватного виконавця Ванжи Олександра Володимировича
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомет Плюс"
до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
про стягнення 6 809 634,05 грн. заборгованості за поставлений товар, 853 553,96 грн пені, 104 533,56 грн 3% річних, 844 106,93 грн інфляційних втрат
Рух справи та короткий зміст скарги
1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомет Плюс" (далі - стягувач) 6 609 634, 05 грн заборгованості за поставлений товар, 426 776, 98 грн пені, 104 533, 56 грн 3 % річних, 844 106, 93 грн інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору у сумі 129 177, 43 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000, 00 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 заяву боржника щодо відстрочення виконання рішення суду від 11.01.2023 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 до 11.04.2023.
3. 10.02.2023 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 видано наказ про примусове виконання.
4. 13.02.2023 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою Олександром Володимировичем (далі - приватний виконавець) за заявою стягувача відкрив виконавче провадження.
5. 17.02.2023 боржник звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на рішення та бездіяльність приватного виконавця, в якій просив визнати неправомірними:
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2023 ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу;
- постанову від 13.02.2023 у ВП № НОМЕР_3 про арешт коштів боржника;
- постанову від 13.02.2023 у ВП № НОМЕР_3 про арешт майна боржника;
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 13.02.2023 у ВП НОМЕР_2;
- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 13.02.2023 у ВП № НОМЕР_3;
- бездіяльність приватного виконавця з неповернення наказу № 904/3455/22;
- та зобов`язати приватного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону "Про виконавче провадження".
6. Скарга обґрунтована таким:
- на момент відкриття виконавчого провадження у справі та прийняття оскаржуваних рішень виконавця щодо вжиття примусових заходів було відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 і така відстрочка не закінчилася;
- оскільки на момент ухвалення оскаржуваних рішень діяло відстрочення виконання рішення, то виконавчий документ у справі (наказ) підлягав обов`язковому поверненню стягувачу без відкриття провадження та застосування заходів примусового виконання;
- приватний виконавець мав реальну змогу самостійно встановити та перевірити обставини, що є перепоною для відкриття виконавчого провадження та зумовлюють повернення виконавчого документу, зокрема, шляхом аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень;
- боржник знаходиться на території Нікопольської міської громади, яка включена до наказу Мінрінтеграції від 23.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією", а тому дії приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій є неправомірними.
7. Приватний виконавець заперечував проти скарги боржника, тому що:
- підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання на підставі частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" були відсутні;
- за результатами розгляду заяви боржника про повернення виконавчого документу стягувачу та зупинення виконавчих дій 15.02.2023 зупинено вчинення виконавчих дій до закінчення наданої відстрочки, тобто до 11.04.2023, чим дотримано вимогм пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
8. Стягувач також заперечив проти скарги з таких підстав:
- жодних заходів примусового виконання рішення на території Нікопольської міської громади приватним виконавцем не вчинялись, а відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем, який не перебуває на території проведення воєнних (бойових) дій, оточення (блокування), не має жодних законних заборон для їх вчинення з метою виконання рішення суду;
- права боржника жодним чином не порушені, оскільки виконавче провадження № НОМЕР_3 зупинене, виконавчі дії виконавцем не проводяться;
- залишаються порушеними лише права стягувача, оскільки ухвалене господарським судом рішення вже майже 2 місяці не виконується.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 11.01.2023 Господарський суд Дніпропетровської області рішенням задовольнив частково позов та стягнув з боржника заборгованість за поставлений товар, пеню, 3 % річних, інфляційні втрати, витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
10. 26.01.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 до 11.04.2023.
11. 10.02.2023 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 видано наказ про примусове виконання.
12. 13.02.2023 приватний виконавець за заявою стягувача ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання зазначеного наказу.
13. Цього ж дня приватний виконавець ухвалив постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 812 922, 89 грн та відповідно до статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 500 грн.
14. Також 13.02.2023 приватний виконавець ухвалив постанову про арешт коштів та майна боржника, в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди та витрат виконавчого провадження в сумі 8 942 651,84 грн, яку для виконання направлено (та безпосередньо вручено під підпис) до банківських установ та для відома сторонам.
15. 15.02.2023 боржник звернувся до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документу стягувачу та зупинення виконавчого провадження НОМЕР_2. До цієї заяви було додано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 про відстрочення виконання рішення суду до 11.04.2023, на виконання якого виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
16. Приватний виконавець 15.02.2023 зупинив вчинення виконавчих дій до закінчення строку дії зазначених обставин, тобто до 11.04.2023.
17. Постанова обґрунтована тим, що повноваження щодо зупинення вчинення виконавчих дій та повернення виконавчого документа стягувачу - є дискреційними повноваженнями виконавця, а тому ним прийнято рішення лише про зупинення виконавчих дій без повернення виконавчого документу стягувачу, як того вимагає стаття 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. 13.03.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні скарги на рішення та бездіяльність приватного виконавця.
19. Ухвалу суду першої інстанції мотивовано таким:
- у приватного виконавця наявне право здійснювати виконання наказу, місце виконання якого знаходиться у межах Дніпропетровської області. При цьому офіс приватного виконавця знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Самарського Якова, 6, що відноситься до територіальної громади міста Дніпра, яка не внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
- приватний виконавець, отримавши заяву боржника, зупинив вчинення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду першої інстанції, що свідчить про правомірність дій виконавця;
- невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном.
20. 15.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував ухвалу суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив скаргу на рішення та бездіяльність приватного виконавця, а саме:
- визнав неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2023 № НОМЕР_3;
- визнав неправомірною постанову про арешт коштів боржника від 13.02.2023 у ВП № НОМЕР_3;
- визнав неправомірною постанову про арешт майна боржника від 13.02.2023 у ВП № НОМЕР_3;
- провадження у справі № 904/3455/22 в частині вимог про визнання неправомірними постанов про стягнення з боржника основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій від 13.02.2023 у ВП НОМЕР_2 закрив.
21. Постанову суду мотивовано таким:
- на момент відкриття виконавчого провадження мав місце юридичний факт, наявність якого не залежить від того, коли про це дізнався приватний виконавець. Існування цього факту має своїм наслідком відтермінування здійснення усіх примусових заходів щодо виконання судового наказу, що унеможливлює вчинення будь-яких виконавчих дій, починаючи з відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, списання коштів тощо;
- наказ від 10.02.2023 не міг бути пред`явлений до виконання, а виконавче провадження не могло бути розпочате (відкрите) до дати закінчення встановленого судом ухвалою від 26.01.2023 строку відстрочки, тобто до 11.04.2023;
- приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу згідно з пунктом 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказана норма не ставить можливість відкриття виконавчого провадження в залежність від стану поінформованості виконавця про наявність відстрочки виконання судового рішення, тобто виконавець не повинен відкривати таке незалежно від його обізнаності про такі обставини, обов`язок повідомлення яких, в свою чергу, покладається на сторони виконавчого провадження. Тому постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2023, а також прийняті в межах цього виконавчого провадження постанови про арешт коштів та майна боржника слід визнати неправомірними;
- неповідомлення стягувачем про обставини наявності відстрочки виконання цього рішення свідчить про відсутність умисної протиправної поведінки приватного виконавця щодо неповернення наказу, а тому скарга в частині визнання бездіяльності щодо неповернення виконавчого документу є необґрунтованою;
- скарга боржника в частині визнання неправомірними постанов про стягнення основної винагороди та витрат на проведення виконавчих дій підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у скарзі в цій частині вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи
22. 06.09.2023 приватний виконавець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
23. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження відстрочка виконання рішення не закінчилася, тому у приватного виконавця були відсутні правові підстави приймати постанову про відкриття виконавчого провадження, є необґрунтований, тому що виконавець не був обізнаний про відстрочення виконання рішення. Тому суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пункту 6 частини першої статті 34, пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";
- висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №520/4702/2020 та від 06.07.2023 у справі № 904/3109/22, щодо відсутності у виконавця обов`язку перевіряти інформацію в Єдиному державному реєстрі судових рішень під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження;
- підстави для повернення виконавчого документу, передбачені частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", визначені законодавцем для уже відкритих виконавчих проваджень, а тому така норма не може бути застосована до спірних правовідносин;
- підстави для повернення заяви стягувача без прийняття до виконання передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", однак такі підстави не встановлені.
24. 24.10.2023 до Верховного Суду від боржника надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог касаційної скарги.
25. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- оскільки на момент звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення було відстрочено його виконання, то існували підстави для повернення наказу стягувачу, оскільки згідно зі статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк для виконання наказу не настав;