ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/4670/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Другого Правобережного відділу Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (колегія суддів: Ходаківська І. П. - головуючий, Владимиренко С. В., Демидова А. М.) і ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2023 (суддя Бацуца В. М.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
про покладення на Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) Фізичної особи - підприємця Приймака Олександра Анатолійовича,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", 2) Фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича,
про стягнення 35 293,99 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
1.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2014 у справі № 911/4670/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК Трейдсервісгруп"), Фізичної особи - підприємця Приймака Олександра Анатолійовича (далі - ФОП Приймак О. А.) на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 2000,00 грн інфляційних збитків та судові витрати: 1720,50 грн судового збору, 3000,00 грн витрат на послуги адвоката; стягнуто з ФОП Приймака О. А. на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 21 631,85 грн - інфляційних збитків, 11 662,14 грн - 3 % річних.
1.2. 19.03.2014 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.
1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2022 у справі № 911/4670/13 скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 25.07.2022 № 25-5/07 на дії та постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби) у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 та у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 задоволено та визнано неправомірними дії державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13, скасовано постанови Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.07.2022 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 та у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 про повернення наказів Господарського суду Київської області від 19.03.2014 у справі № 911/4670/13 без виконання стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
1.4. ТОВ "НІКО-ТАЙС" 13.01.2023 звернулося до Господарського суду Київської області із заявою від 11.01.2023 № 11-1/01 про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9050,00 грн відповідно до вимог статей 123, 126, 124, 129, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 911/4670/13, заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати 3325,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката. В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що позивач (стягувач) неодноразово звертався до господарського суду зі скаргами на дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, в тому числі у справі № 911/4670/13; документи, що подавались ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у справі № 911/4670/13, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону; наведена в документах позиція є універсальною, та може бути використана заявником і в інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Суд першої інстанції зауважив, що значна кількість подібних справ за участю ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо стягнення з відділів державної виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність заявлених позивачем (стягувачем) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6650,00 грн вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та необхідності зменшення таких витрат до 3325,00 грн.
Суд першої інстанції, посилаючись на те, що юридична кваліфікація правовідносин у цій справі не є складною, зважаючи на численну кількість поданих стягувачем скарг на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби в інших справах, зазначив, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у сумі 2400,00 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у цій справі, не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, тому їх відшкодування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відшкодування "гонорару успіху" у зазначеному розмірі.
Суд першої інстанції, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; клопотання (відзив), поданий Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача (стягувача) про покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3325,00 грн.
2.3. Суд апеляційної інстанції визнав вмотивованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідно до критерію співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), відповідає сума стягнення 3325,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим апеляційний господарський суд зазначив про безпідставність вимог скаржника щодо повного покладення витрат на професійну правничу допомогу на стягувача, оскільки саме дії державної виконавчої служби призвели до подання скарги ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Господарського суду Київської області та подальшого задоволення її судом.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 911/4670/13, прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.
3.2. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 і постановленні ухвали Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/4670/13. Крім того, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 808/1849/18, у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
3.3. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/4670/13, а касаційну скаргу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - без задоволення. ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зазначає, що доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими, просить врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
4.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" щодо покладення на Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/4670/13.
4.3. Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.4. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
4.5. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
4.6. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
4.7. У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
4.8. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.9. Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.10. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
4.11. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
4.12. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
4.13. Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).
4.14. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
4.15. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, на яку посилається скаржник, в якій підтвердила свій висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.