ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3891/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Дмуховський С.М.,
від відповідача: Турчиняк Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
на рішення Господарського суду Львівської області
в складі судді Кітаєвої С.Б.
від 13.10.2022
та постанову Західного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: головуючої - Скрипчук О.С., суддів - Марка Р.І., Матущака О.І.
від 21.03.2023
у справі за позовом Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
про визнання укладеним договору,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Червоноградтеплокомуненерго" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Львівгаз" (надалі - Відповідач, Скаржник) про визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, теплову енергію від 01.11.2021 між Позивачем та Відповідачем у редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, теплову енергію" від 29.03.2017 № 222 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1097, типової форми (надалі - Договір про реструктуризацію заборгованості).
2. Позовні вимоги обґрунтовано наступним:
- Позивач належить до теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, має перед Відповідачем заборгованість за послуги з розподілу природного газу, що утворилася до 01 червня 2021 року на підставі договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420NQU6WGT016, яка підлягає реструктуризації відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (надалі - Закон № 1730) шляхом укладення відповідного договору;
- Позивач зазначає, що вчинив усі необхідні дії для укладання Договору про реструктуризацію заборгованості в сумі 4 655 636,08 грн за розподіл природного газу, передбачені Законом № 1730. На виконання вимог Закону № 1730 Позивач звернувся до Відповідача з листом від 01.11.2021 вих. № 4343, у якому запропонував укласти Договір про реструктуризацію заборгованості. 02 листопада 2021 року Позивач направив на адресу Відповідача три примірники Договору про реструктуризацію заборгованості з додатками до нього. Водночас, розглянувши лист Позивача від 01.11.2021 № 4343, Відповідач листом від 29.11.2021 № 790-Сл-22103-1121 "Щодо договору реструктуризації заборгованості за послуги з розподілу природного газу" відмовив Позивачу у підписанні (укладанні) Договору про реструктуризацію;
- на переконання Позивача, усупереч вимозі частини восьмої статті 5 Закону № 1730 Відповідач безпідставно ухиляється від укладення Договору про реструктуризацію, чим порушує права та інтереси Позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 914/3891/21, позов задоволено повністю. Визнано укладеним з 15 листопада 2021 року Договір про реструктуризацію заборгованості між Позивачем та Відповідачем.
4. Суди встановили, що Позивач вчинив усі дії та виконав вимоги, що є необхідними для укладання Договору про реструктуризацію заборгованості, передбачені Законом № 1730, а саме:
- Позивача включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії;
- отримано від органу місцевого самоврядування погодження та гарантії виконання Позивачем зобов`язань за Договором про реструктуризацію заборгованості;
- проєкт Договору про реструктуризацію заборгованості складено відповідно до Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 222;
- заборгованість, включена у Договір про реструктуризацію заборгованості, відповідає вимогам Закону № 1730;
- сума за договором підтверджена актом звіряння.
5. Будь-яких заперечень щодо змісту запропонованого Позивачем Договору про реструктуризацію заборгованості Відповідачем зазначено не було. Ані примірники Договору про реструктуризацію заборгованості, ані протокол розбіжностей Відповідач Позивачу не повертав і не скеровував. Відмова від укладення Договору про реструктуризацію заборгованості є безпідставною й такою, що не підкріплена належними та допустимими доказами. Відповідач, не підписавши та не повернувши Позивачу примірники Договору про реструктуризацію заборгованості та не надавши протокол розбіжностей (за наявності заперечень щодо умов Договору про реструктуризацію заборгованості), порушив право Позивача на реструктуризацію заборгованості, передбачене Законом № 1730.
6. Відтак суди виснували, що у Позивача виникли правові підстави для оформлення та укладання Договору про реструктуризацію заборгованості з Відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
7. 25 квітня 2023 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 914/3891/21, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), пункту 6.7. типового договору розподілу природного газу, пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, частини другої статті 8, статті 129-1 Конституції України, частин першої та другої статті 18, статті 326, частин першої, третьої, п`ятої статті 331 ГПК України.
9. На переконання Скаржника:
- при вирішенні спору суди повинні були цілеспрямовано та комплексно застосувати норми Закону № 1730 з урахуванням його цілей і завдань, урахувати інтереси не лише Позивача, але й Відповідача, зокрема встановити, чи існує заборгованість, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730, та чи врегульована така заборгованість. Урегулювання заборгованості Позивача перед Відповідачем відповідно до Закону № 1730 є можливим лише в разі врегулювання заборгованості Відповідача перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
- законодавством не передбачена можливість одночасної реструктуризації заборгованості споживача (теплопостачальної організації) перед оператором газорозподільних мереж за двома чинними договорами, укладеними на різних умовах реструктуризації заборгованості. Заборгованість, яку має намір врегулювати Позивач, вже врегульована договором реструктуризації заборгованості від 26.10.2021 № 26/10-01;
- питання про реструктуризацію заборгованості Позивача, що існувала станом на 01 червня 2021 року та щодо якої Господарським судом Львівської області ухвалено судове рішення, може бути вирішене лише в порядку та спосіб, передбачені статтею 331 ГПК України шляхом розстрочення виконання судового рішення.
10. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
11. Позивач підтримав правову позицію, висловлену ним у судах попередніх інстанцій, та, зокрема, зазначив, що:
- Закон № 1730 є спеціальним законом, прийнятим з метою поліпшення фінансового становища підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення України, запобігання їх банкрутству та підвищення рівня інвестиційної привабливості шляхом впровадження механізмів врегулювання їх кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії. Цим законом передбачено обов`язок Скаржника укласти Договір про реструктуризацію заборгованості з Позивачем, який виконав умови, встановлені Законом № 1730;
- заборгованість за договором від 01.01.2016 № 0942NQU6WGT016 є кредиторською заборгованістю перед Скаржником та відповідає вимогам Закону № 1730;
- Закон № 1730 не передбачає обмежень щодо укладання договорів реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ щодо заборгованості, яка попередньо була розстрочена, у тому числі на підставі рішення суду.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання" від 01.08.2017 № 189 Позивача включено у Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та йому присвоєно номер № 111.
13. На підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.01.2022 № 13 до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, були внесені зміни шляхом доповнення його новими пунктами та даними згідно з додатком. Так, обсяг кредиторської заборгованості Позивача перед Скаржником, утвореної станом на 01 червня 2021 року, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1730, становить 4 655 636,08 грн.
14. 01 січня 2016 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір розподілу природного газу № 094205CDFNCT016 шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до умов договору від 01.01.2016 на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498.
15. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 у справі № 914/2259/21 присуджено до стягнення з Позивача на користь Скаржника 4 655 636,08 грн основного боргу, 119 317,90 грн пені, 156 072,56 грн інфляційних втрат, 41 893,62 грн трьох процентів річних та 75 786,98 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору. Закрито провадження в частині заявленого до стягнення 1 821 733,08 грн основного боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16. Господарським судом Львівської області у справі № 914/2259/21 встановлено, що присуджена до стягнення сума основного боргу 4 655 636,08 грн виникла за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420NQU6WGT016. При розгляді справи досліджувалися обставини щодо надання послуг з розподілу природного газу у період з січня 2021 року по червень 2021 року. Суд встановив, що 13 липня 2021 року сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків за перше півріччя 2021 року. Кінцевим сальдо у розрахунку відображено заборгованість 6 477 369,16 грн. Позивач оплатив Скаржнику 1 821733,08 грн і ці кошти, як підтвердив Скаржник, зараховано із урахуванням призначення платежу, а саме за червень 2021 року. Відтак до стягнення з Позивача на користь Скаржника за договором розподілу природного газу підлягав несплачений основний борг у розмірі 4 655 636,08 грн, що мав місце у зазначеному періоді включно по травень 2021 року. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 у справі № 914/2259/21 сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
17. Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 9 місяців 2021 року між Позивачем та Скаржником за договором від 01.01.2016 № 09420NQU6WGT016, складеним та підписаним 26 жовтня 2021 року, заборгованість Позивача за договором за вказаний період становить 11 942 568,18 грн (погоджена обома сторонами; за даними Позивача, у тому числі 4 655 636,08 грн заборгованість станом на 01 червня 2021 року).
18. 21 жовтня 2021 року Червоноградська міська рада прийняла рішення № 836 "Про погодження комунальному підприємству Червоноградської міської ради "Червоноградтеплокомуненерго" договору реструктуризації заборгованості за послуги з розподілу природного газу з АТ "Львівгаз" та надання місцевої гарантії щодо його виконання". Приймаючи зазначене рішення, Червоноградська міська рада керувалася статтями 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 5 Закону №1730 з метою забезпечення виконання зобов`язань Позивачем за Договором про реструктуризацію заборгованості з розподілу природного газу зі Скаржником.
19. Пунктами 1, 2 рішення від 21.10.2021 № 836 Червоноградська міська рада вирішила погодити Договір реструктуризації заборгованості, що утворилася станом на 01 червня 2021 року, в сумі 4 655 636,08 грн за послуги з розподілу природного газу Позивачу, що укладатиметься відповідно до вимог Закону № 1730, та надати гарантію для забезпечення виконання укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за послугу з розподілу природного газу (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість), що не погашена станом на 01 червня 2021 року, шляхом розстрочення на 84 календарні місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору, а також вирішила виступити гарантом зобов`язань Позивача перед Скаржником на суму заборгованості, що підлягає реструктуризації. Гарантія надана на суму реструктуризації заборгованості (без урахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).
20. Позивач надіслав Скаржнику лист від 01.11.2021 № 4343 про укладення Договору реструктуризації заборгованості. Посилаючись у листі на положення статті 5 Закону № 1730, Позивач зазначав, що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість за послуги з розподілу природного газу, що утворилася станом на 01 червня 2021 року в сумі 4 655 636,08 грн (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).
21. До зазначеного листа Позивач долучив три примірники Договору про реструктуризацію заборгованості від 01 листопада 2021 року (з відповідними додатками), підписані керівником Позивача, а також підписані (погоджені) уповноваженим представником органу місцевого самоврядування, копію рішення двадцятої сесії восьмого скликання Червоноградської міської ради від 21.10.2021 № 836 про надання гарантії та акт звірки взаємних розрахунків.
22. Позивач у зазначеному листі просив Скаржника підписати Договір про реструктуризацію заборгованості у строки, передбачені частиною восьмою статті 5 Закону України № 1730, та повернути на адресу Позивача два примірники договору.
23. Лист від 01.11.2021 № 4343 разом з додатками Позивач надіслав Скаржнику 02 листопада 2021 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чека, опису вкладення, експрес-відправлення та накладної № 0505034237314.
24. Розглянувши лист Позивача від 01.11.2021 № 4343, листом від 29.11.2021 № 790-Сл-22103-1121 "Щодо договору реструктуризації заборгованості за послуги з розподілу природного газу" Скаржник повідомив, що Договір про реструктуризацію заборгованості не може бути підписаний з його боку, оскільки сторонами був укладений договір реструктуризації заборгованості від 26.10.2021 № 26/10-01 на суму 11 942 568,18 грн, який діє до 31 грудня 2021 року. Крім того, Скаржник мотивував відмову в укладенні Договору реструктуризації заборгованості тим, що умови договору від 01.11.2021, які запропоновані Позивачем, не дають Скаржнику розуміння виконання статті 8 Закону № 1730 у частині "Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів", тому є неприйнятними для Скаржника, як кредитора, з огляду на загрозу невиконання власних зобов`язань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
25. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.
26. Спірні правовідносини стосуються визнання укладеним між Скаржником та Відповідачем Договору про реструктуризацію заборгованості, укладення якого передбачене Законом № 1730-VIII, та виникли з огляду на відмову Відповідача укласти вказаний договір.
27. Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
28. Відповідно до частин першої-третьої статті 179 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин (надалі - ГК України), майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
29. Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у статті 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
30. Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України, за змістом якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
31. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
32. Отже необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
33. Аналогічний висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 179 та статті 187 ГК України викладений у постановах від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20.
34. 30 листопада 2016 року набрав чинності Закон № 1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
35. Відповідно до статті 2 Закону № 1730 дія цього Закону поширюється на відносини із урегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
36. За змістом статті 1 Закону № 1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування. До такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду.
37. Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1730 реструктуризації підлягають кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01 червня 2021 року для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а також заборгованість за послуги з розподілу і транспортування природного газу та кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг споживачам, які утворилися станом на 01 червня 2021 року (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).