Постанова суду № 160/11472/19 від 31.10.2023 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 160/11472/19

адміністративне провадження № К/9901/17527/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Драга Р.В.,

за участю представника відповідача Ваховської Г.О.,

розглянув як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у режимі відеоконференції справу №160/11472/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехоснастка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 (головуючий суддя Рищенко А.Ю.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.)

УСТАНОВИВ:

ТОВ "Спецтехоснастка" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2019 №0021761418, №0021801418, №0021791418, №0021731418.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі №160/11472/19 за касаційною скаргою податкового органу.

До суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача.

Ухвалою суду від 05.10.2023 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.10.2023.

У судовому засіданні представником відповідача підтримано вимоги касаційної скарги, вказано, що обґрунтування наявності підстав для скасування судових рішень, наведено у касаційній скарзі.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суд касаційної інстанції у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення №0021761418 є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток у сумі 1 473 246,00 грн., з огляду на те, що ТОВ "Спецтехоснастка" не порушувало п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України та не занижувало фінансовий результат і об`єкт оподаткування за 2016 рік.

Також, позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0021801418 в частині визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на суму 56 949,03 грн., оскільки виробничий комплекс та дільниця по виробництву технологічної оснастки, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належить до класу 1251 "Будівельні промислові" (за виключенням адміністративно-побутового комплексу 32, тротуару І, будівлі контори складу Є1, тротуару І), а відтак, не є об`єктами оподаткування відповідно до пп. "є" пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України.

Крім того, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0021791418 в частині визначеного податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 572 287,00 грн.: поставка товару неналежної якості /неминучий брак у виробництві, продаж основних засобів нижче балансової вартості (нежитлове вбудоване приміщення). При списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальниками-нерезидентами за які проведено не в повному обсязі, об`єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПК України та підстав для нарахування податкових зобов`язань, визначених п. 198.5 ст. 198 ПК України, не виникає, оскільки у такій ситуації податкові зобов`язання з ПДВ платником податку не нараховуються, з огляду на що у позивача був відсутній обов`язок включати відповідні суми до податкових зобов`язань з ПДВ.

Окрім іншого, як вказує позивач, підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення №0021731418, яким до ТОВ "Спецтехоснастка" застосовано фінансові санкції згідно із ст. 120-1 ПК України, за ненарахування податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0021791418, тому як у ТОВ "Спецтехоснастка" не було обов`язку складати та реєструвати податкові накладні на суми, визначені податковим органом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення.

Суди виходили з того, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Отримання поворотної фінансової допомоги не призводить до збільшення активів або зменшення зобов`язань і до зростання власного капіталу. Згідно із бухгалтерськими записами отримання позивачем поворотної фінансової допомоги (та її повернення) не призводить до виникнення доходів і витрат як у бухгалтерському, так і податковому обліку. Суди вважали, що ТОВ "Спецтехоснастка" не порушувало п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України та не занижувало фінансовий результат і відповідно об`єкт оподаткування за 2016 рік.

Також, суди встановили, що позивач правомірно скористався пільгою передбаченою п.п. "є" п.п. 266.2.2 ст. 266 ПК України, враховуючи, що об`єкти: Дільниця по виробництву технологічної оснастки, Виробничий комплекс, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості" (за виключенням адміністративно-побутового комплексу 32, тротуару І, будівлі контори складу Є1, тротуару І).

Крім того, судами зазначено, сама по собі операція відшкодування витрат на усунення недоліків товару (перегляд ціни), передбачена ст. 678 ПК України, не є операцією з постачання послуг у розумінні ПК України, а відповідно підстав для нарахування ПДВ не вбачається. При списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальниками-нерезидентами за які проведено не в повному обсязі, об`єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 ПК України та підстав для нарахування податкових зобов`язань, визначених п. 198.5 ст. 198 ПК України, не виникає, оскільки у такій ситуації податкові зобов`язання з ПДВ платником податку не нараховуються.

Щодо продажу основних засобів нижче балансової (залишкової) вартості - нежитлове вбудоване приміщення, суди вказали, що позивачем при продажу нежитлового вбудованого приміщення було замовлено звіт про незалежну оцінку його ринкової вартості, згідно якого ринкова вартість означеного нежитлового вбудованого приміщення складає 68760,00 грн., без врахування ПДВ, що нижче балансової (залишкової) вартості 628078,00 грн., на яку донараховано відповідачем податок на додану вартість.

Окрім іншого, суди посилались на відсутність у позивача обов`язку складати та реєструвати податкові накладні на суми, визначені податковим органом в акті перевірки. У свою чергу, штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну, однак своєчасно цього не зробив.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

В обґрунтування вимог касаційної скарги щодо договору про надання поворотної фінансової допомоги відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях спирались на те, що суму поворотної фінансової допомоги не слід визначати як прибуток, оскільки у Товариства існував обов`язок таку суму повернути, тобто, кошти, які були отримані та перебували у розпорядженні Товариства при поверненні відмінусовуються від фінансового результату. У свою чергу, відповідач вважає, що судами неправильно застосовано п. 134.1. статті 134 ПК України та п.п. 3.3 п.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зокрема, суди неправильно трактують згадані положення закону.

Також, відповідач не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині застосування останніми п.п. 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України. Податковий орган вказує, що Товариство повинно нарахувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для нежитлової нерухомості за ставками, встановленими рішенням Кам`янської міської ради.

Крім того, як зазначає відповідач, суди попередніх інстанцій у відповідній частині мотивували рішення тим, що база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути подвійною, товар, отриманий від нерезидентів оподатковується і не може бути додаткового оподаткований після несуттєвого виробничого перетворення чи усунення браку. Поряд з цим, на думку відповідача, судами неправильно застосовано норми п.185.1 ст.185, п.186.4 ст 186, п.198.5 ст.198 ПК України до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, податковий орган просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення. яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що Товариство вважає доводи податкового органу необґрунтованими, вказує, що поворотна фінансова допомога не впливає на фінансовий результат, таким чином, Товариство не занижувало фінансовий результат та об`єкт оподаткування за 2016 рік. Крім того, позивач відзначає, що податковим органом не враховано положення п.п. "є" п.п 266.2.2 ст 266 ПК України, яким встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема: виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Також, позивач не погоджується з доводами касаційної скарги в частині застосування судами статей 185, 198 ПК України. Скаржник дійшов помилкового висновку, що відшкодування витрат на усунення недоліків товару - це постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, тому Товариство повинно сплатити ПДВ вдруге, як за постачання товару. Разом з тим, відбувся перегляд ціни товару в бік її зменшення у виді відшкодування нерезидентам витрат на усунення недоліків товару, що й було зафіксовано сторонами контракту у відповідних додаткових угодах, які є в матеріалах справи. З урахуванням зазначеного, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення. а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 26.03.2019 по 23.05.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Спецтехоснастка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 30.05.2019 №30047/04-36-14-18/13429839, яким встановлено порушення ТОВ "Спецтехоснастка":

п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 п. 138.2 ст. 138 ПК України, в зв`язку з чим зменшено збитки на загальну суму 2143412,00 грн.;

п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, 189.1 ст. 189, п. 190.2 ст. 190, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 711378,00 грн., та зменшено від`ємне значення за грудень 2018 на загальну суму 145732,00 грн.;

п. 201.10 ст. 201 розділу VI ПК України що несе за собою відповідальність визначену згідно п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України та буде донараховано штрафну (фінансову) санкцію;

п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 131418,32 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки ТОВ "Спецтехоснастка" звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із запереченнями. Рішенням №83849/04-36-14-18 від 18.07.2019 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виклало висновки акту перевірки від 30.05.2019 № 30047/04-36-14-18/13429839 у новій редакції:

п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, 189.1 ст. 189, п. 190.2 ст. 190, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 711378,00 грн., та зменшено від`ємного значення за грудень 2018 на загальну суму 145732,00 грн.;

п. 201.10 ст. 201 розділу VI ПК України що несе за собою відповідальність визначену згідно п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України та буде донараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 381839,97 грн.;

Тобто, рішенням № 83849/04-36-14-18 від 18.07.2019 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області збільшило суми недорахованих податкових зобов`язань.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 23.07.2019 винесені податкові повідомлення-рішення:

№0021761418, яким ТОВ "Спецтехоснастка" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за податковою декларацією №9271893421 за 2016 рік на суму 2125945грн., за податковою декларацією №9300990975 за 2017 рік на суму 2143723,00 грн., за податковою декларацією №93211264864 за 2018 рік на суму 2143723,00 грн.;

№0021801418, яким ТОВ "Спецтехоснастка" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 143465,18 грн., з яких 114772,14 грн. сума основного зобов`язання та 28693,04 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій;

№0021791418, яким ТОВ "Спецтехоснастка" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначено податкове зобов`язання у розмірі 662160,00 грн. та зобов`язання з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 165540,00 грн.;

№0021731418, яким ТОВ "Спецтехоснастка" нараховано штрафну санкцію у розмірі 381839,97 грн. за неподання податкових накладних.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення №0021761418, №0021801418, №0021791418 та №0021731418 від 23.07.2019 залишено без змін.

У справі, що розглядається, позивач погодився із розміром зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 670477,00 грн. У свою чергу, Товариство не погоджується з розміром зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток у сумі 1473246,00грн. у частині заниження фінансового результату по договору від 29.07.2014 № 29072014 про надання поворотної фінансової допомоги, узгодженої між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Спецтехоснастка", що відповідає сумі податку на прибуток у розмірі 18% - 265184,28грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 29.05.2014 між ТОВ "Спецтехоснастка" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір № 29072014 про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до умов договору, фізична особа ОСОБА_1 надає ТОВ "Спецтехоснастка" поворотну фінансову допомогу згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "Спецтехоснастка". Поворотна фінансова допомога надана в іноземній валюті в сумі 49 358,1 Євро та 493 030,71 дол.США.

Додатковою угодою від 22.12.2014 № 1 внесено зміни до договору про надання поворотної фінансової допомоги та розділ 3 договору викладено у такій редакції: "Загальна сума поворотної фінансової допомоги належить поверненню частинами в термін 30 календарних днів з моменту пред`явлення Стороною ( ОСОБА_1 ) відповідної письмової вимоги".

Сторони узгодили та ТОВ "Спецтехоснастка" отримало поворотну фінансову допомогу, тобто за закінченням терміну її надання, таку повернуло.

Стаття 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Суму поворотної фінансової допомоги не слід визначати як прибуток, оскільки, у товариства існував обов`язок таку суму повернути, тобто кошти які були отримані та перебували у розпорядженні товариства при поверненні відмінісовуються від фінансового результату. У разі не змінності суми поворотної фінансової допомоги, товариство таку суму повертає та відображає отримання фінансової допомоги від фізичної особи в бухгалтерському обліку.

Отримання поворотної фінансової допомоги не призводить до збільшення активів або зменшення зобов`язань і до зростання власного капіталу. Інакше вказуючи, отримання позивачем поворотної фінансової допомоги та її повернення не призводить до виникнення доходів і витрат як у бухгалтерському, так і податковому обліку.

................

Перейти до повного тексту