ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа №520/13288/19
касаційне провадження № К/9901/34302/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Присяжнюк О.В.; судді - Спаскін О.А., П`янова Я.В.)
у справі № 520/13288/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 00013481306, від 28 серпня 2019 року № 00013491306, від 28 серпня 2019 року № 00013501306, рішення від 28 серпня 2019 року № 13471306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу від 28 серпня 2019 року № Ф-00001141306 про сплату боргу (недоїмки).
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12 листопада 2020 року адміністративний позов задовольнив.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що, укладаючи договори продажу товарів від власного імені, позивач не була власником останніх відповідно до умов договору комісії від 23 травня 2016 року № 1, оскільки власником товарів була Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, яка виступала в зазначених господарських правовідносинах як комітент. При цьому ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки надано пояснення, в яких вказано, що після отримання оплати від покупця грошові кошти знімалися з рахунку в банку та в готівковій формі передавалися комітенту окремо за кожною оформленою поставкою товару, про що зроблено відповідну відмітку на накладній, за якою сплачувалися кошти за поставлений товар.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на правомірності декларування в періодах, охоплених перевіркою, чистого оподатковуваного доходу, який включає лише суму комісійної винагороди, отриманої за результатами господарських операцій із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Натомість контролюючий орган дійшов безпідставного висновку про завищення платником витрат на суму отриманої оплати за реалізований в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 товар, оскільки вказані суми коштів не формують дохід комісіонера.
Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1
01 грудня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, за наслідками якої складено акт від 09 липня 2019 року № 2362/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено недотримання платником вимог пунктів 177.1, 177.2, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на заниження загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності у 2016 - 2018 роках, при звірці показників, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, з даними відомостей про рух грошових коштів по розрахунковим рахункам № НОМЕР_2 (Акціонерне товариство "Альфа-банк") та № НОМЕР_3 (Акціонерне товариство "Ідея банк"), на 21738216,91 грн, що, в свою чергу, призвело до порушення статті 168, підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, статей 7, 8, 9, 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про недотримання позивачем правил пункту 180.1 статті 180, пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2, 183.10 статті 183, пункту 187.1 статті 187, пункту 189.4 статті 189 ПК України з огляду на здійснення за період січень 2016 року - грудень 2016 року операцій з постачання товарів/послуг на загальну суму 1945480,49 грн, тобто понад 1000000,00 грн, без реєстрації при цьому платником податку на додану вартість з 11 січня 2017 року.
На підставі зазначеного акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято: податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 00013481306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3912879,04 грн за основним платежем та 978219,76 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 00013491306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3970171,00 грн за основним платежем та 992542,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року № 00013501306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 326073,23 грн за основним платежем та 81518,30 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; рішення від 28 серпня 2019 року № 13471306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 50203,21 грн; вимогу від 28 серпня 2019 року № Ф-00001141306 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 292828,98 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Пунктом 177.10 статті 177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.