ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 520/14316/19
касаційне провадження № К/9901/468/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ральченко І.М.; судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.)
у справі № 520/14316/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГООБЛІК" (далі - ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК", позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2020 року № 00000110502 та № 00000100502.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з визначеними в акті перевірки контрагентами.
Ухвалою від 17 лютого 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.
26 березня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК", за результатами якої складено акт від 03 жовтня 2019 року № 195/20-40-05-02-08/24662711.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог, зокрема:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 3, 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пунктів 5, 6, 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток на 3 655 727,00 грн;
пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4 061 612,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив, що згідно з наданими до перевірки первинними документами, податковою звітністю та даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено документальне оформлення ПрАТ "ЕНЕРГООБЛІК" нереальних господарських операцій з придбання товарів у: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елерон НВП"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Несон"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Паллант Люкс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК Бриз"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Криос Гарант"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріс Трейд"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Алис"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Ламия Форс"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер ВПК"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Торг А"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіонмет"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Юа"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маркетмет"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамбла Групп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Авион Групп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай С"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Марібакс".
На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року:
№ 00000870502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 5 077 015,00 грн, з яких 4 061 612,00 грн за податковим зобов`язанням та 1 015 403,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
№ 00000860502, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 569 660,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 655 728,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 913 932,00 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПС України.
За наслідками розгляду скарги ПрАТ "ЕНЕРГОБЛІК" податкові повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року № 00000870502, № 00000860502 були скасовані.
10 січня 2020 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 00000110502, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 5 028 348,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням 4 022 679,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 005 669,75 грн;
№ 00000100502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 526 322,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 621 058,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 905 264,50 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).