1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/7017/17

касаційне провадження № К/9901/61498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2018 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Автокапітал" до Київської міської митниці ДФС України, Головного управління державної казначейської служби в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення надмірно сплачених коштів, зобов`язання Київської міської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Автокапітал" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Київської міської митниці ДФС України (далі - відповідач, Митниця, митний орган), Головного управління державної казначейської служби в м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення надмірно сплачених коштів у сумі 404 532,99 грн, зобов`язати митний орган підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів у сумі 404532,99 грн і направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до ГУ ДКСУ у м. Києві.

Позов вмотивовано тим, що позивач надмірно сплатив митному органу суми штрафу та пені у розмірі 404532,99 грн, які підлягають поверненню, водночас відповідачем протиправно відмовлено у поверненні зазначених коштів.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018, позов задовольнив частково, зобов`язав Митницю підготувати висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів у розмірі 404532,99 грн, у тому числі штрафних санкцій у сумі 286201,02 грн, пені у розмірі 118331,97 грн та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами ГУ ДКСУ у м. Києві. В іншій частині позову відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судом частині, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач у встановленому законодавством порядку та у строк, визначений пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звернувся до відповідача з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, долучивши до неї відповідні рішення судів та платіжне доручення, які підтверджують факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів Державного казначейства України, натомість митний орган не направив такого висновку до ГУ ДКСУ у м. Києві.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує про неврахування судами, що позивачу було відмовлено у поверненні сплачених сум грошових зобов`язань у зв`язку із пропущенням строків, визначених пунктом 43.3 статті 43 ПК України.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час розгляду листа позивача про повернення надмірно сплачених коштів.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.10.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.10.2023.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до митного органу із заявою від 07.02.2017 №08/02 про повернення коштів, надмірно сплачених у 2011 році, в якій просив підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 404532,99 грн, у тому числі штрафних санкцій у сумі 286201,02 грн за податковими повідомленнями від 06.08.2010 №142, №143, пені у сумі 118 331,97 грн.

Вказана заява мотивована скасуванням у судовому порядку рішень митного органу, прийнятих відносно позивача, по яким було сплачено зазначені вище кошти.

За результатами розгляду вказаної заяви, митний орган листом від 28.02.2017 №17/02 повідомив позивача, що обґрунтована відповідь з порушеного позивачем питання надавалась листом від 09.11.2015 №6776/10/26-70-25-01-05.

Позивач з метою повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 404532,99 грн звертався до митного органу із заявами від 27.11.2013 №42/11, від 14.04.2014 №48/04.

Митний орган листами від 24.12.2013 №14.1/4-11/9936, від 06.05.2014 №5423/1/26-70-52-04 відмовив позивачу у поверненні надмірно сплачених коштів, з тих мотивів, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

На виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2014 у справі №826/5208/14, якою митний орган зобов`язано розглянути заяви позивача від 27.11.2013 №42/11, від 14.04.2014 №48/04 по суті, Митниця листом від 09.11.2015 №6776/10/26-70-25-01-05 повідомила про відсутність підстав для повернення коштів, у зв`язку з тим, що сума грошового зобов`язання, на яку нараховані пеня та штрафні санкції за податковими повідомленнями від 06.08.2010 №142, №143 не скасована за результатами судового оскарження.

Судами також установлено, що відповідно до податкового повідомлення від 06.08.2010 №142 позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 142876,14 грн, відповідно до податкового повідомлення від 06.08.2010 №143 позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 143324,88 грн, за прострочення терміну сплати податкового зобов`язання нараховано пеню у розмірі 118331,97 грн, на підставі акту про порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання від 05.08.2010 №14/15/31750520.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.08.2013 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2011, якою скасовано податкові повідомлення від 06.08.2010 №142, №143.

Відносини, з приводу яких виник даний спір регулюються Податковим кодексом України та Митним кодексом України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад -враховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За правилами частин 1-3 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми


................
Перейти до повного тексту