ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 825/1548/17
касаційне провадження № К/9901/730/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 (суддя - Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 (головуючий суддя - Епель О.В., судді - Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування вимоги,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-Трейд" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування пені за узгодженим грошовим зобов`язанням в розмірі 28892,87 грн; скасувати вимогу форми "Ю" від 18.08.2017 №657-17 про термінову сплату податкового боргу в розмірі 28892,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що платником в десятиденний строк було сплачено всю суму грошових зобов`язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 26.07.2017 №0002531400, №0002521400, №0002541400, № 0002521400, а тому у відповідача відсутні підстави для нарахування пені в розмірі 28892,87 грн та винесення відповідної вимоги.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 18.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, позов задовольнив: визнав протиправними дії Управління щодо нарахування платнику пені за узгодженим грошовим зобов`язанням в розмірі 28 892,87 грн, визнав протиправною та скасував податкову вимогу Управління від 18.08.2017 форми ʼʼЮʼʼ №657-17.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що позивачем було сплачено податкові зобов`язання, визначені йому контролюючим органом у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, у добровільному порядку та у строки, визначені податковим законодавством. Такі податкові повідомлення-рішення не включали в себе нарахування пені, а складалися виключно з податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, тому у відповідача не було жодних правових підстав для прийняття оскаржуваної податкової вимоги щодо нарахування позивачу пені.
Інспекція подала до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на положення підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вважає правомірною спірну вимогу, оскільки нарахування пені за вказаною нормою здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов`язання або винесення податкової вимоги, а з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження ( в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.01.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.10.2023 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у попередньому судовому засіданні і призначив справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 31.10.2023.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення 26.07.2017 №0002521400, №0002531400, якими позивачу збільшено суми грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на суму 37366,00 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 51898,00 грн, відповідно.
Суми податкових зобов`язань, нарахованих позивачу у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, підлягали сплаті протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання, тобто до 05.08.2017, і фактично були сплачені позивачем 03.08.2017 та в цей же день кошти були зараховані на відповідні рахунки в УКС у м. Чернігові.
Відповідачем 18.08.2017 було прийнято податкову вимогу фори "Ф" від № 657-17 щодо сплати позивачем пені із суми податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість за узгодженими грошовими зобов`язаннями у загальному розмірі 28892,87 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).