ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 372/1134/22
провадження № 51-557 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111230000426, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 23 червня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, яке призначено за вироком Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року, суд призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Також суд прийняв рішення щодо розподілу процесуальних витрат і долі речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він на початку червня 2020 року, перебуваючи поблизу місця свого проживання, діючи умисно, знайшов на землі, тим самим незаконно придбав, переніс і став зберігати без мети збуту за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ) один поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом.
Надалі 12 квітня 2022 року в період з 16:19 до 16:43 працівники поліції під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 виявили та вилучили наркотичний засіб "канабіс", який він незаконно придбав і зберігав для власного вживання без мети збуту і загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 43,34 г.
Київський апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2022 року залишив без змін вирок місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що ОСОБА_6 вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком, тому суд повинен був призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, а не застосовувати положення ч. 4 ст. 70 цього Кодексу. Внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, на думку прокурора, засудженому призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення і його особі через м`якість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав, що слід задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК України, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
У касаційній скарзі прокурор зазначив про те, що місцевий суд під час призначення засудженому покарання неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і його особі внаслідок м`якості, а суд апеляційної інстанції, всупереч приписам ст. 419 КПК України не перевірив відповідних доводів, які були наведені в апеляційній скарзі прокурора, і не виправив допущених порушень. Ці твердження прокурора є слушними.