Постанова
Іменем України
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 490/10490/19
провадження № 61-11840св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і їх обтяжень
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2023 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Лівінського І. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Центральний районний суд м. Миколаєва ухвалою від 07 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 10 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач не виконав вимог ухвали від 20 вересня 2021 року, якою його зобов`язано внести на депозитний рахунок суду грошову суму на забезпечення відшкодування майбутніх витрат відповідача у зв`язку з розглядом справи в розмірі 31 004,50 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Миколаївський апеляційний суд постановою від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2023 року скасував, а справу направив до суду першої інстанції для повторного вирішення питання щодо залишення позову без розгляду.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції не перевірив доводів ОСОБА_2, чи дійсно ОСОБА_1 систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, і чи можуть такі дії свідчити про зловживання ним процесуальними правами, тобто не дотримав усіх умов, визначених у частині четвертій статті 135 ЦПК України та передчасно залишив позов ОСОБА_1 без розгляду.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 липня 2023 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суд не врахував, що в матеріалах справи немає доказів щодо зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) позивача, водночас є докази на підтвердження відсутності достатнього майна позивача для можливості компенсування відповідачу понесені судові витрати в разі відмови в задоволенні позову.
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рознін В. А. подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі оскаржувану постанову. Разом з тим зазначив, що кошти на забезпечення судових витрат були сплачені, на підтвердження чого до місцевого суду подані відповідні документи.
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подав відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якому просив не брати до уваги посилання сторони позивача на внесення грошових коштів, адже вони внесені після прийняття оскаржуваної постанови.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 14 вересня 2020 року ОСОБА_2 заявив клопотання про забезпечення судових витрат, у якому просив зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду кошти в сумі 41 004,50 грн.
Клопотання ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що він уже сплатив 31 004,50 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, що відображено в акті опису виконаних робіт, доданого до клопотання. Крім цього, очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи. Також зазначав про неправомірну поведінку позивача щодо предмета спору, яка полягає у пред`явленні численних, а якщо точніше 39, позовів, у яких йому було відмовлено. Кожного разу з ОСОБА_1 на його користь стягувалися судові витрати, які досі не відшкодовані.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року клопотання ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом 20 днів з моменту отримання ним ухвали внести на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Миколаївській області грошову суму для забезпечення відшкодування майбутніх витрат ОСОБА_2, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі 31 004,50 грн.
11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернено на підставі статті 353 ЦПК України.
25 листопада 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про залишення позову без розгляду, у якій він посилався на невиконання ОСОБА_1 ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року в частині забезпечення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. Також зазначав про неправомірну поведінку ОСОБА_1, який своїми діями у будь-який спосіб затягує розгляд цієї справи, провадження у якій відкрито у лютому 2020 року. Зокрема, неодноразово не з`являється у судове засідання, не отримує кореспонденцію від суду, надсилає численні заяви про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, незважаючи на можливість такого ознайомлення завчасно, заяви про необхідність участі у судовому засіданні безпосередньо позивача, подання заяв, клопотань у день судового засідання та з порушенням процесуальних строків, що не дає змоги відповідачу без відкладення розгляду справи підготувати свої заперечення; повторне подання одних і тих самих клопотань, уточнень до позовної заяви, які вже були розглянуті раніше, створення штучних ситуацій із залучення нових представників напередодні або у день судового засідання, спроби зупинити судове засідання, подання скарг на процесуальні судові рішення, які не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.