Постанова
Іменем України
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 344/16831/20
провадження № 61-11614св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2023 року у складі судді Домбровської Г. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 60,3 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м; 1/2 частини господарського приміщення (гаражу) на АДРЕСА_2 загальною площею 26 кв. м; 1/2 частини садового будинку АДРЕСА_3 у Садівницькому товаристві Івано-Франківського управління бурових робіт "Буровик" (далі - Садівницьке товариство "Буровик"), що у с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області; 1/12 частини будинку на АДРЕСА_4, загальною площею 94,2 кв. м, житловою площею 40 кв. м.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що сторони з 08 липня 1974 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого спільно набули таке майно: квартира АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м; господарське приміщення (гараж) на АДРЕСА_2 загальною площею 26 кв. м; садовий будинок АДРЕСА_3 ; частина будинку АДРЕСА_4 загальною площею 94,2 кв. м, житловою площею 40 кв. м.
Спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, яке підлягає поділу між сторонами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішенням від 27 березня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності: на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м; на 1/2 частини господарського приміщення № ХІV (складова частина об`єкта нерухомого майна - господарське приміщення (вбудоване), загальною площею 26 кв. м на АДРЕСА_2 . В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру та господарське приміщення (гараж), оскільки не довів, що це майно придбано ним за особисті кошти, тому воно підлягає поділу між сторонами в рівних частинах. Позовні вимоги про поділ садового будинку АДРЕСА_3 та частини будинку АДРЕСА_4 є безпідставними, адже це майно не входить до переліку майна спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 31 липня 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 липня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 757/19753/15, від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16, від 22 лютого 2021 року у справі № 756/2527/16, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 295/6213/19.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Суди безпідставно віднесли спірну квартиру і господарське приміщення (гараж) до спільного майна подружжя, оскільки це майно він придбав за особисті кошти, вже після припинення фактичних шлюбних відносин, адже з 2013 року шлюб існував лише формально, що підтвердила і відповідач у судовому засіданні вказавши, що шість років до дня смерті її мами, яка померла у 2018 році, вона проживала разом зі своєю матір`ю у квартирі АДРЕСА_5 . Витрачені кошти на спірне майно він отримав від продажу земельної ділянки і садового будиночку, що належали йому на праві особистої власності; від брата, як вартість належної йому частини спадкового майна після смерті батьків; договору позики; виплати за полісом страхування життя.
Оскільки ОСОБА_2 фактично оскаржує судові рішення в частині задоволених позовних вимог, тому ці рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
16 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Гедзика В. М. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень. Відповідач не надав доказів, які спростовують презумпцію права спільної сумісної власності подружжя на спірну квартиру та господарське приміщення (гараж).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 08 липня 1974 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 березня 2021 року.
Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, від 13 серпня 2014 року № 02/8 СПД ОСОБА_4 як продавець зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 квартиру, яка буде створена ним у майбутньому, а покупець зобов`язався її прийняти відповідно до умов цього договору та оплатити її вартість. Загальна сума договору на момент укладення становить 325 820,00 грн, що еквівалентно 26 066,00 дол. США (пункт 4.2 договору).
На підставі акта прийому-передачі квартири від 20 січня 2016 року ФОП ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняв квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 60,3 кв. м.
18 березня 2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28829957, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірну квартиру.
Також, 27 квітня 2015 року між СПД ОСОБА_4 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (господарського приміщення), яке буде створено у майбутньому, № 17/04, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 господарське приміщення, яке буде створено ним у майбутньому (господарське приміщення № 17 на цокольному поверсі загальною площею 25,5 кв. м у житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 ), а покупець зобов`язався прийняти господарське приміщення відповідно до умов цього договору та оплатити його. Загальна сума договору на момент укладення становить 293 250,00 грн, що еквівалентно 12 750,00 дол. США (пункт 4.2 договору).