Постанова
Іменем України
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 464/2020/22
провадження № 61-12883св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаняк Світлана Степанівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року в складі судді Горбань О. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2023 року в складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги обґрунтовувала тим, що померлий ОСОБА_3 був її братом. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Вона як сестра померлого звернулась із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини, який завів спадкову справу, проте повідомив, що у майбутньому їй буде відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини з тих підстав, що дочка померлого, відповідачка по справі, подала заяву про прийняття спадщини.
Зазначала, що за життя ОСОБА_3 відповідачка знаходилась у неприязних стосунках із батьком, не підтримувала з ним жодних родинних стосунків. Покійний брат, який за життя періодично проживав із нею (позивачкою), мав ряд тяжких хронічних захворювань, внаслідок чого проходив тривале лікування та переніс хірургічну операцію. Вона постійно допомагала йому, доглядала за ним, купувала ліки, продукти харчування, сприяла у наданні медичної допомоги та підтримувала фінансово. Натомість, протягом тривалого часу відповідачка жодним чином не допомагала своєму батькові, ухилялась від надання допомоги, хоча мала можливість її надавати. Водночас вона здійснила поховання свого брата ОСОБА_3 та витратила на це свої кошти, а відповідачка не брала участі ні у лікуванні, ні у похованні свого батька. З наведених підстав просила суд усунути відповідачку від спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 липня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із їх недоведеності. Зокрема, суди керувалися тим, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів того, що її брат ОСОБА_3 за життя потребував допомоги саме від відповідачки, а також не довела, що він звертався до дочки за допомогою, а остання, будучи обізнаною про необхідність надання такої допомоги та маючи можливість її надати, свідомо та умисно ухилялася від надання допомоги батькові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду: від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 766/810/17, від 02 березня 2020 року у справі № 133/1625/18, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надала суду належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 був особою похилого віку, безпомічним, неспроможним через тяжкі хвороби самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку із чим потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. Звуження розуміння стану особи до лежачого хворого, висловлене судами у оскаржуваних рішеннях, суперечить принципам добросовісності, справедливості та розумності. Виходячи із моральних засад суспільства, саме дочка, а не сестра померлого, мала б таку допомогу йому надавати. Натомість дочка спадкодавця такої допомоги не надавала, умисно ухиляючись від своїх обов`язків, що є підставою для усунення її від спадкування.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3, а відповідачка ОСОБА_2 - його дочкою.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років. Причина смерті - мозковий інсульт.
Після смерті останнього відкрилася спадщина. За своє життя ОСОБА_3 заповіту не залишив.
З 2015 року ОСОБА_3 страждав на ряд захворювань, лікувався в різних медичних закладах. Йому призначено пенсію як особі з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до листа КНП "1 територіальне медичне об`єднання у м. Львові" № 411 від 13 травня 2022 року ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні з 21 листопада 2021 року до 24 листопада 2021 року з діагнозом "забій грудної клітки". У зв`язку з появою неврологічної симптоматики 25 листопада 2021 року переведений у неврологічне відділення, де пролікувався до 27 листопада 2021 року з діагнозом "інфаркт головного мозку. Набряк головного мозку. Ішемічна хвороба серця. Фібриляція передсердь. Гіпертонічна хвороба 3, ст.3, ризик 4. Забій грудної клітки (в побуті)".
Останнє місце проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 ЦК України).
У частині п`ятій статті 1224 ЦК України зазначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року в справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 404/2163/16-ц, від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.
Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від: 14 листопада 2018 року в справі № 712/4709/15-ц, від 04 березня 2019 року в справі № 321/1573/17-ц, від 17 липня 2019 року в справі № 676/5086/15-ц, від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.
Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.