ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1893/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ"
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Бабкіна В.М.)
від 09.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.)
від 20.06.2023
у справі №911/1893/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ"
до Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"
про стягнення 11 130 713,55 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Тітов І.С.
відповідача - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" (далі - ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (далі - ПрАТ "Березанський комбікормовий завод") про стягнення 11 130 713,55 грн заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, у тому числі: 7 630 855,75 грн основного боргу, 1 307 783,31 грн пені, 187 068,29 грн 3% річних, 1 225 157,94 грн інфляційних втрат, 728 917,70 грн штрафу згідно з пунктом 6.2.2 договору, 50 930,56 грн штрафу згідно з пунктом 6.2.3 договору.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №41АР167-1326-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.10.2020, відповідно до якого позивач у період з листопада 2020 року по листопад 2021 року (включно) постачав відповідачу природний газ, однак відповідач не сплатив вартість природного газу, який був поставлений у жовтні та листопаді 2021 року, у зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення заборгованість. Також вказав, що позивач заявляє про витрати на правничу допомогу, попередній розрахунок яких складає 10% від ціни позову.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2023 у справі №911/1893/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" 4 818 210,85 грн основного боргу, 445 236,85 грн пені, 990 608,29 грн інфляційних втрат, 118 163,96 грн 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 812 644,90 грн основного боргу, 862 546,46 грн пені, 68 904,33 грн 3% річних, 234 549,65 грн інфляційних втрат, місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача про те, що ціна газу має визначатись за умовами додаткової угоди №5. Також суд прийшов до висновку, що заявлений позивачем до стягнення штраф, нарахований згідно з пунктами 6.2.2, 6.2.3 договору, за правовою природою і згідно норм законодавства є збитками, але позивач не надав суду доказів понесених збитків (шкоди), не довів вини заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків, тому відмовив у задоволенні позовних вимог і в цій частині.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 рішення Господарського суду Київської області від 09.03.2023 у справі №911/1893/22 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, оскільки матеріалами справи не підтверджено підписання відповідачем запропонованих позивачем додаткових угод про зміну ціни, який поставлявся у жовтні та листопаді 2021 року. Стосовно відмови у стягненні нарахованого позивачем штрафу згідно з пунктами 6.2.2, 6.2.3 договору, суд апеляційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду щодо визначення його як збитки, які останній жодним чином не обґрунтував.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 09.03.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 у справі №911/1893/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у стягненні 2 812 644,90 грн основного боргу, 862 546,46 грн пені, 68 904,33 грн 3% річних, 234 549,65 грн інфляційних втрат, 728 917,70 грн штрафу згідно з пунктом 6.2.2 договору, 50 930,56 грн штрафу згідно з пунктом 6.2.3 договору та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зазначених вимог.
3.2. Підставами касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" визначило пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" підставою касаційного зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано частину восьму статті 181 Господарського кодексу України, частину першу статті 640, частину першу статті 641, частину першу статті 642 Цивільного кодексу України без урахування висновків, щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 19.03.2028 у справі №904/5844/17.
3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 230 Господарського кодексу України.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" заперечив проти вимог касаційної скарги та просить останню залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що позивач безпідставно обґрунтовує погодження відповідача зі зміненими цінами на газ у жовтні та листопаді 2021 шляхом підписання актів приймання-передачі природнього газу.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ", як постачальником, та Приватним акціонерним товариством "Березанський комбікормовий завод", як споживачем, 06.10.2020 було укладено договір №41АР167-1326-20 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ (газ), а споживач - прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені законом.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку, а саме: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (підпункт 2.5.1); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (підпункт 2.5.2); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (підпункт 2.5.3); у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку (підпункт 2.5.4).
У пункті 3.1 договору сторонами погоджено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди.
Відповідно до пункту 3.2 договору ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 4,95833333 грн, крім того, компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу, з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності, складає 5,09490933 грн. Податок на додану вартість становить 1,01898187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 6,11389120 грн.
Згідно з пунктом 3.3 договору зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4 договору).
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.
У відповідності з пунктом 4.3 договору, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в 5-денний строк після збільшення цього обсягу.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 4.4 договору).
Положеннями пункту 4.7 договору закріплено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" в інформаційній платформі оператора ETC, до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 9.1 договору).
Відповідно до пункту 9.8 договору сторони погоджують, що у випадку складання документів в електронному вигляді із застосуванням сторонами кваліфікованого електронного підпису документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі, коригування до них) складаються сторонами датою фактичного приймання-передачі виконаного зобов`язання та надсилаються для підписання не пізніше 5 календарних днів з моменту здійснення господарської операції. Датою правочину, а також датою документа є дата їх складання незалежно від того, коли фактично вони підписані сторонами.
У період жовтня-грудня 2020 року сторонами були укладені додаткові угоди №1, №2, №4, якими вони збільшували ціну природного газу, а додатковою угодою №3 продовжили дію договору на 2021 рік та узгодили планові обсяги постачання природного газу у 2021 році.
Додатковою угодою №5 до договору від 31.08.2021, згідно з пунктом 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.09.2021: ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 19,00000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 19,13657600 грн. Податок на додану вартість становить 3,82731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 22,96389120 грн.
Позивач стверджує, що ним було поставлено, а споживачем прийнято без заперечень та зауважень природний газ за наступними актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 06.10.2020 № 41АР167-1326-20: № РГК80015750 від 30.11.2020 постачальник передав, а споживач прийняв у листопаді 2020 року природний газ в обсязі 58,44 куб.м на суму 450,80 грн, № РГК80018234 від 31.12.2020 постачальник передав, а споживач прийняв у грудні 2020 року природний газ в обсязі 15033,31 куб.м на суму 97 173,68 грн, № РГК81001257 від 31.01.2021 постачальник передав, а споживач прийняв у січні 2020 року природний газ в обсязі 24,59 куб.м на суму 198,29 грн, № РГК81016359 від 30.09.2021 постачальник передав, а споживач прийняв у вересні 2021 року природний газ в обсязі 4644,35 куб.м на суму 106 652,35 грн, № РГК81018064 від 31.10.2021 постачальник передав, а споживач прийняв у жовтні 2021 року природний газ в обсязі 67495,91 куб.м на суму 2 434 165,15 грн, № РГК81022317 від 30.11.2021 постачальник передав, а споживач прийняв у листопаді 2021 року природний газ в обсязі 142 320,92 куб.м на суму 5 196 690,60 грн.
Акти приймання-передачі природного газу за листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, вересень 2021 року та жовтень 2021 року у двох примірниках підписані уповноваженими представниками ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" та ПрАТ "Березанський комбікормовий завод", акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року № РГК81022317 був складений та направлений споживачу засобами електронного обміну документів MEDOC, що підтверджується квитанцією про доставку електронного документу від 08.07.2022.
Факт прийняття відповідачем газу за актом приймання-передачі від 30.11.2021 № РГК81022317, за доводами позивача, також підтверджується зареєстрованою податковою накладною № 4911 від 30.11.2021 на суму 5 196 690,60 грн, яка зареєстрована Державною податковою службою відповідно до квитанції № 1 за № 9402093013 від 31.12.2021.
Об`єм розподіленого природного газу також підтверджується даними з Інформаційної платформи, що адмініструється оператором ГТС - ТОВ "Оператор ГТС України", за листопад 2021 року в обсязі 142 320,92 м.куб.
Отже, на виконання умов договору на постачання природного газу № 41АР167-1326-20 від 06.10.2020, ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" надало ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" природний газ обсягом 229577,52 куб.м, вартістю 7 835 330,87 грн, що, за твердженням позивача, підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
ПрАТ "Березанський комбікормовий завод" було здійснено оплату на користь ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" в рахунок спожитого в листопаді 2020 року, грудні 2020 року, січні 2021 року, вересні 2021 року, жовтні 2021 року та листопаді 2021 року природного газу на суму 204 475,12 грн, що підтверджується довідкою № 02-01/01/1715 від 06.09.2022, виданою АБ "Кліринговий дім".
Зі змісту акта №РГК81018064 від 31.10.2021 вбачається, що постачальник передав, а споживач прийняв у жовтні 2021 року природний газ в обсязі 67495,91 куб.м за ціною 30,053324267 грн за 1 куб.м без ПДВ на загальну суму 2 434 165,15 грн (з ПДВ). Вказаний акт підписаний електронними цифровими підписами обох сторін.
Відповідач 15.11.2021 направив позивачу вимогу, в якій вказав, що згідно додаткової угоди №5 ціна природного газу узгоджена сторонами в розмірі 22,96389120 грн за 1 куб.м з ПДВ, а у акті від 31.10.2021 ціна становить 36,0638910 грн за 1 куб.м з ПДВ, тому просив здійснити перерахунок отриманого природного газу за узгодженою сторонами ціною та внести відповідні розрахунки-коригування до податкової накладної. Вказаний лист був направлений на електронну пошту позивача та рекомендованим відправленням (отриманий 18.11.2021).
Позивач запропоновані відповідачем коригування не вніс, натомість 18.11.2021 направив відповідачу для підписання додаткову угоду №6 від 30.09.2021 до договору, в якій зазначено, що починаючи з 01.10.2021 ціна одного кубічного метру природного газу становить 36,06389120 грн, та додаткову угоду №7 від 29.10.2021, в якій зазначено, що починаючи з 01.11.2021 ціна одного кубічного метру природного газу становить 36,51389120 грн.
Також 18.11.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 167-Кл-1596-1121, з одночасним направленням на ім`я AT "Київоблгаз", оператора ГРМ, доручення про припинення (обмеження) подачі газу від 18.11.2021 № 167-Сл-1597-1121, у зв`язку із наявністю заборгованості за спожитий природний газ.
Листом від 19.11.2021 відповідач вказав, що не приймає додаткові угоди №6 від 30.09.2021 та №7 від 29.10.2021 як пропозицію для узгодження підвищення ціни на природний газ, оскільки ними встановлюється нова ціна за період, який вже минув і в якому споживач спожив поставлений газ за ціною, погодженою додатковою угодою №5 від 31.08.2021. Також просив відкликати повідомлення про припинення постачання, оскільки воно ґрунтується на безпідставно визначеній заборгованості, та здійснити перерахунок вартості отриманого природного газу за узгодженою сторонами ціною.
Зі змісту акта № РГК81022317 від 30.11.2021 вбачається, що постачальник передав, а споживач прийняв у листопаді 2021 року природний газ в обсязі 142320,92 куб.м за ціною 30,428242670 грн за 1 м.куб. без ПДВ на загальну суму 5 195 680,60 грн (з ПДВ). Вказаний акт не підписаний відповідачем.
Листом від 23.12.2021 позивач вказав, що з 20.11.2021 постачання природного газу припинено, однак, незважаючи на заперечення споживача на безпідставне підвищення ціни природного газу у жовтні та листопаді 2021 року, постачальник не здійснив перерахунок, тому відповідач вимагає здійснити перерахунок вартості отриманого природного газу за жовтень 2021 та скласти акт приймання-передачі спожитого у листопаді 2021 року природного газу за ціною, погодженою у додатковій угоді №5.
У зв`язку із викладеними обставинами, позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що відповідач зобов`язання за договором виконав частково, розрахувавшись за спожитий природний газ лише в сумі 204 475,12грн, у зв`язку з чим неоплачена сума становить 7 630 855,75 грн, що складається із неоплачених актів за жовтень 2021 року та листопад 2021 року, а саме: 2 434 165,15 грн (жовтень 2021 року) та 5 196 690,60 грн (листопад 2021 року), тому просив стягнути з відповідача суму основного боргу, 1 307 783,31 грн пені, 187 068,29 грн 3% річних, 1 225 157,94 грн інфляційних втрат. Також позивач просив стягнути з відповідача 728 917,70 грн штрафу згідно з пунктом 6.2.2 договору за перевищення підтверджених обсягів постачання газу та 50 930,56 грн штрафу згідно з пунктом договору за менше споживання газу від підтвердженого обсягу природного газу.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" підставою касаційного зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано частину восьму статті 181 Господарського кодексу України, частину першу статті 640, частину першу статті 641, частину першу статті 642 Цивільного кодексу України без урахування висновків, щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 19.03.2028 у справі №904/5844/17.
5.4. Положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямовано на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.
Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України; пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизувала:
- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15, від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16, від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 тощо);
- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 373/1281/16-ц, від 16.05.2018 у справі № 760/21151/15-ц, від 29.05.2018 у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 06.06.2018 у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 648/2419/13-ц, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
5.5. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 812 644,90 грн основного боргу, виходили з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").