ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1583/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 (суддя Присяжнюк О. О.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 (головуючий - Хачатрян В. С., судді Гетьман Р. А., Россолов В. В.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг"
про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3"
про стягнення коштів.
Короткий зміст і підстави подання позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1. 22.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Новаторг" (далі - ТОВ "Торгова компанія "Новаторг", Компанія, позивач, заявник) через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавахліб-3" (далі - ТОВ "Полтавахліб-3", Товариство, відповідач) про стягнення з відповідача 2 491 549 грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 29.06.2022 № БПР2906223, 263 149,95 грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 428 703,92 грн відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого за договором поставки від 29.06.2022 № БПР2906223.
2. 22.05.2023 ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Полтавахліб-3", у межах ціни позову 3 183 402,87 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (далі - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК").
Зазначена заява аргументована тим, що: 1) наразі відсутні підстави вважати, що Товариство виконає рішення суду добровільно, адже заборгованість існує протягом кількох місяців, про що безперечно відомо відповідачу, а також Компанія направила до ТОВ "Полтавахліб-3" вимогу від 17.03.2023 № 17/03/01 про негайне погашення заборгованості та штрафних санкцій, яку (вимогу) не було задоволено, тобто Товариство тривалий час не вживає жодних заходів, які були би направлені на погашення або врегулювання заборгованості перед позивачем; 2) згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство не є власником нерухомого майна, в зв`язку з чим вочевидь у випадку відсутності у відповідача коштів після задоволення позову рішення суду залишиться невиконаним; 3) оскільки відповідач не має наміру добровільно погасити борг, то позивач має обґрунтовані припущення, що, будучи обізнаним про це судове провадження, відповідач вчинить дії, спрямовані на перешкоджання виконанню рішення суду.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 (суддя Присяжнюк О. О.) відкрито провадження у справі № 922/1583/23 за позовом ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" про стягнення з ТОВ "Полтавахліб-3" заборгованості в загальній сумі 3 183 402,87 грн.
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, заяву ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" про забезпечення позову (вх. № 12911/23) задоволено повністю.
5. Ухвала та постанова мотивовані посиланням на положення статей 13, 74, 86, 136- 138, 140, 141, 144, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про доведеність передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, зокрема, арешт накладається на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, і таке забезпечення позову цілком відповідає збалансованості інтересів сторін і жодним чином не перешкоджає та не припиняє господарської діяльності відповідача, позаяк накладення арешту на грошові кошти є тимчасовим заходом, що триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, отже, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, а його можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів (чітко визначеної суми), якої стосується спір. Крім того, з огляду на відсутність у власності відповідача будь-якого нерухомого майна (згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), на яке можливо було би звернути стягнення в разі задоволення позовних вимог, суди зазначили, що в разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову дійсно існує реальна ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення про задоволення позову, якщо таке рішення буде ухвалено судом.
При цьому суди попередніх інстанцій врахували викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 висновки про те, що: 1) у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін; 2) у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися з позивачем, за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Водночас апеляційний суд, відхиляючи доводи скаржника про невідповідність накладеного арешту з розміром позовних вимог станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали (24.05.2023) у зв`язку з частковою сплатою Товариством заборгованості 27.04.2023, тобто до відкриття провадження в цій справі (08.05.2023), зазначив, що таке питання не є предметом розгляду в межах оскарження ухвали про забезпечення позову, оскільки стосується розгляду спору по суті позовних вимог, а також зауважив, що належність суб`єкта підприємницької діяльності до переліку об`єктів критичної інфраструктури не є підставою для його звільнення від виконання своїх договірних зобов`язань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Полтавахліб-3" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 74, 136, 137 ГПК України в подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 910/7029/21, від 18.02.2022 у справі № 910/12404/19, від 27.12.2022 у справі № 905/255/22; 2) позивачем не було надано жодних доказів щодо вчинення скаржником конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна, безпідставного витрачання ним коштів, приховування активів тощо; 3) наявність невирішеного спору щодо частково неоплаченого товару протягом декількох місяців , так само як і відсутність у власності скаржника нерухомого майна не є обставинами, які свідчать про можливість ухилення Товариства від виконання судового рішення; 4) суди під час накладення арешту на кошти відповідача не врахували тих обставин, що після подання позовної заяви, але до відкриття провадження в справі та до накладення арешту на кошти скаржника, а саме 27.04.2023 Товариство частково погасило заборгованість, тому на момент постановлення ухвали про накладення арешту розмір заборгованості становив 1 748 868 грн, а не 2 491 549 грн. Таким чином, на момент накладення арешту на кошти, розмір позовних вимог становив 2 440 721,87 грн, відтак накладення арешту на суму 3 183 402,87 грн не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Узагальнені доводи інших учасників справи
8. ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2023 (Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Зуєв В. А.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Полтавахліб-3" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.05.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі № 922/1583/23 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.10.2023 у зв`язку з відпусткою судді Зуєва В. А. справу № 922/1583/23 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.
З огляду на конкретні обставини справи, її складність, правову кваліфікацію відносин сторін, з яких виник спір, без чого неможливо розглянути касаційну скаргу та правильно застосувати норми процесуального права, а також з урахуванням Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" визначається розумність строку розгляду касаційної скарги відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 29.06.2022 між ТОВ "Торгова компанія "Новаторг" (постачальник) та ТОВ "Полтавахліб-3" (покупець) укладено договір поставки № БПР2906223, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого погоджується сторонами в специфікації, що є додатком до договору.
11. На виконання договору поставки від 29.06.2022 № БПР2906223 Компанія поставила Товариству товар на загальну суму 15 927 391,50 грн, проте покупець оплатив товар лише частково та з систематичними порушеннями строку оплати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 491 549 грн.
Позиція Верховного Суду
12. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
13. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
14. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
15. Відповідно до пункту 1 частини 1 та частин 2, 4, 14 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
16. Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
17. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
18. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
19. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.