РІШЕННЯ
Іменем України
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №990/12/23
адміністративне провадження № П/990/12/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника позивача - Бойченюк І.В.,
представника відповідача - Нарольської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,
УСТАНОВИВ:
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просить:
1) визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо розгляду матеріалів, які 04 листопада 2021 року були передані їй з Верховної Ради України - подання Вищої ради юстиції від 15.01.2016 №5/0/12-16 та доданих до нього матеріалів;
2) зобов`язати Вищу раду правосуддя утриматися від розгляду матеріалів, які 04 листопада 2021 року були передані їй з Верховної Ради України - подання Вищої ради юстиції від 15.01.2016 №5/0/12-16 та доданих до нього матеріалів, а також прийняття на підставі таких матеріалів рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про відсутність у Вищої ради правосуддя повноважень (компетенції) на підставі пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798-VIII) розглядати передане їй з Верховної Ради України подання Вищої ради юстиції від 15.01.2016 №5/0/12-16 та приймати рішення про звільнення його з посади судді, адже до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тобто станом на 30 вересня 2016 року, Верховною Радою України вже було прийнято рішення про звільнення його з посади судді за порушення присяги. Наведене, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав і умов, з якими приписи пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1798-VIII пов`язують можливість розгляду Вищою радою правосуддя відповідного подання і матеріалів.
У відзиві на позовну заяву Вища рада правосуддя просить відмовити у задоволенні позову. Спростовуючи доводи позивача, відповідач зазначає, що внаслідок визнання Верховним Судом незаконною і скасування постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1622-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді подання Вищої ради правосуддя від 15.01.2016 №5/0/12-16 залишилося нереалізованим, що обумовлює відновлення процедури його розгляду уповноваженим органом. Отже, Вища рада правосуддя з метою реалізації наданих їй Конституцією України повноважень та відповідно до пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1798-VIII зобов`язана розглянути подання від 15.01.2016 №5/0/12-16 з прийняттям відповідного рішення.
У відповіді на відзив позивач акцентує увагу на нормі частини другої статті 19 Конституції України та зазначає, що надане Вищій раді правосуддя конституційне повноваження ухвалювати рішення про звільнення судді з посади не означає, що остання може самостійно встановлювати порядок такого звільнення чи змінювати умови і обставини, передбачені законом, за наявності яких може бути прийнято рішення про звільнення. Позивач наполягає на тому, що за відсутності умов, передбачених пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1798-VIII, Вища рада правосуддя не вправі розглядати відповідне подання та матеріали щодо нього.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги позовної заяви, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. В наступному, представник відповідача просив закрити провадження у справі з підстав неналежності спору адміністративному суду. Заявлене клопотання вирішено окремим процесуальним документом.
Клопотання представника позивача щодо звернення до Науково-консультативної ради Верховного Суду для отримання наукового висновку щодо застосування пункту 14 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не розглядалося через віднесення цього інструменту наукового забезпечення, з огляду на приписи статті 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді, до дорадчого з питань діяльності Верховного Суду, а не до експертного органу з надання висновків за клопотанням учасників справи. Прикладом, зокрема, є приписи частини сьомої статті 347 КАС України, які передбачають, що після передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.
Заслухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, Суд установив такі обставини.
Указом Президента України від 07.10.2005 №1429/2005 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська строком на п`ять років.
Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 №2760-V ОСОБА_1 обрано суддею цього суду безстроково.
Указом Президента України від 15.06.2012 №395/2012 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
24 жовтня 2014 року Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції склала висновок №5/02-14, в якому зазначила про наявність ознак порушення присяги суддею Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1, та направила його до Вищої ради юстиції для подальшого розгляду та прийняття рішення.
17 грудня 2015 року Вища рада юстиції ухвалила рішення №1192/0/15-15 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з посади за порушення присяги.
Відповідне подання до Верховної Ради України внесене Вищою радою юстиції 15 січня 2016 року за №5/0/12-16.
Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1622-VIII ОСОБА_1 звільнено з посади судді Дарницького районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
Рішення Вищої ради юстиції від 17 грудня 2015 року №1192/0/15-15 і постанова Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1622-VIII були оскаржені ОСОБА_1 у різних судових провадженнях.
Адміністративна справа № 800/331/16 (800/13/16) з приводу оскарження рішення Вищої ради юстиції від 17 грудня 2015 року №1192/0/15-15 розглядалася судами неодноразово.
Остаточним рішенням Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у цій справі ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Вищої ради юстиції від 17 грудня 2015 року №1192/0/15-15.
Водночас рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі №800/516/16, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року №1622-VІІІ.
Листом від 28 жовтня 2021 року №27488/0/9-21 Вища рада правосуддя, посилаючись на пункт 14 Прикінцевих та перехідних положень і пункт 4 частини першої статті 131 Конституції України, звернулася до Апарату Верховної Ради України з проханням передати їй матеріали щодо звільнення, зокрема, судді ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з порушенням присяги.
Копія подання Вищої ради юстиції від 15 січня 2016 року №5/0/12-16 та додані до нього матеріали надіслані з Апарату Верховної Ради України на адресу Вищої ради правосуддя супровідним листом від 04 листопада 2021 року №04-26/17-2021/340341.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 09 листопада 2021 року для розгляду вказаного подання Вищої ради юстиції визначено члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 .
Даючи оцінку спірним правовідносинам, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у редакції, яка діяла до 30 вересня 2016 року) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення ним присяги.
Частиною першою статті 128 Конституції України (у зазначеній редакції) було передбачено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.