ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №460/10065/21
адміністративне провадження № К/990/4012/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 460/10065/21
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про зобов`язання вчинення певних дій, стягнення середнього заробітку
за касаційною скаргою Рівненської обласної прокуратури
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року, ухвалене суддею Щербакова В.В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Большакової О.О., суддів: Затолочного В.С., Качмара В.Я.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач), де просив:
1.1. зобов`язати відповідача виплатити компенсацію при звільненні за всі дні невикористаної щорічної відпустки (23 календарні дні);
1.2. стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 15.04.2021 по дату повного розрахунку 10.05.2021.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач, зазначив, при звільненні позивача з органів прокуратури 14.04.2021 з ним не було проведено повний розрахунок, а саме: не виплачено компенсацію за 12 дні невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 2019 по 2021 роки.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 19.06.2008 працював в органах прокуратури на різних посадах, згідно із наказом Генерального прокурора від 08.12.2015 № 766к призначений на посаду керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області
4. Наказом Генерального прокурора від 07.11.2016 № 26дк ОСОБА_1 було звільнено із посади керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури.
5. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, у справі № 817/2166/16 задоволено позов ОСОБА_1 : визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури від 07.11.2016 № 26дк; поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді з 08.11.2016; стягнуто з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2016 по 14.12.2017 на суму 207793,88 грн.
6. На виконання рішення суду у справі № 817/2166/16 наказом Генерального прокурора від 21.05.2018 № 64к ОСОБА_1 поновлено в органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 08.11.2016.
7. За наслідками касаційного перегляду судових рішень Рівненського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 817/2166/16 постановою Верховного Суду від 20.11.2019 судові рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
8. На підставі постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 817/2166/16 Генеральним прокурором прийнято наказ від 10.12.2019 № 506к, яким скасовано наказ Генерального прокурора від 21.05.2018 № 64к про поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури.
9. На підставі наказу від 10.12.2019 № 506к 10.12.2019 до трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 внесено запис № 22 про визнання недійсним запису № 21 про поновлення на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури.
10. Прокуратурою Рівненської області 12.12.2019 ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату - розрахунок при звільненні в сумі 2689,12 грн.
11. Наказом Генерального прокурора від 03.09.2020 № 410 "Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур" юридичну особу "Прокуратура Рівненської області" перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи у "Рівненську обласну прокуратуру".
12. За результатами нового розгляду справи рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі № 817/2166/16 в задоволенні позову ОСОБА_1 вiдмовлено повністю.
13. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 817/2166/16 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 07.11.2016; стягнуто з Прокуратури Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.12.2019 по 09.07.2020 у розмірі 508108,00 грн.
14. У зв`язку з цим, наказом Офісу Генерального прокурора від 23.10.2020 № 416к скасовано наказ Генерального прокурора України від 07.11.2016 № 26дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 07.11.2016.
15. Наказом Офісу Генерального прокурора від 14.12.2020 № 470к зазначено вважати припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 16.12.2020 у зв`язку з закінченням строку перебування на адміністративній посаді.
16. Наказом Рівненської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1332к призначено ОСОБА_1 з 16.01.2021 на посаду прокурора Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області на час відсутності основного працівника).
17. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 817/2166/16 касаційні скарги прокуратури Рівненської області та Офісу Генерального прокурора задоволено та залишено в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, якою задоволено позов ОСОБА_1 .
18. У зв`язку з цим, наказом Офісу Генерального прокурора від 13.04.2021 № 209к скасовано наказ Генерального прокурора від 23.10.2020 № 416к, яким поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 07.11.2016, та наказ Генерального прокурора № 470к від 14.12.2020, яким зазначено вважати припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області з 16.12.2020.
19. Наказом Рівненської обласної прокуратури від 14.04.2021 № 390к скасовано наказ Рівненської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1332к, яким призначено ОСОБА_1 з 16.01.2021 на посаду прокурора Березнівського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області (на час відсутності основного працівника).
20. ОСОБА_1 14.04.2021 видано трудову книжку.
21. Судами також установлено, що у період роботи з 11.12.2019 (день поновлення на посаді на виконання рішення суду) по 14.04.2021 (день звільнення з посади) позивачу було надано відпустки згідно з наступними наказами:
- від 07.12.2020 № 1249к - 14 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 09.12.2020 по 22.12.2020;
- від 30.12.2020 № 1331 - 13 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 02.01.2021 по 15.01.2021;
- від 21.01.2021 № 45к - 1 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 22.01.2021;
- від 08.02.2021 № 98к - 1 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 08.02.2021;
- від 10.02.2021 № 107к - 2 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 11.02.2021 по 12.02.2021;
- від 02.03.2021 № 153к - 1 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 03.03.2021;
- від 10.03.2021 № 166к - 1 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 11.03.2021;
- від 29.03.2021 № 359к - 1 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 29.03.2021;
- від 06.04.2021 № 377к - 3 к.д. за період роботи 11.12.2019 по 10.12.2020, відпустка тривала з 06.04.2021 по 08.04.2021;
21.1. Згідно з особою карткою працівника форми № П-2, з 19.06.2018 стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури становить понад 10 років.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
22. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, позов задоволено частково:
22.1. визнано протиправними дії Рівненської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації при звільненні за невикористані 23 календарні дні щорічної відпустки та зобов`язано Рівненську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 23 календарні дні щорічної відпустки;
22.2. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23. Задовольняючи позов в означеній частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що компенсація за невикористані дні відпустки, як компенсація за час затримки розрахунку при звільненні, за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
23.1. Судами зазначено, що факт роботи, перебування на посаді та здійснення повноважень ОСОБА_1 у період з 11.12.2019 по 14.04.2021 відповідачем не заперечується, при цьому, судами враховано, що судовим рішенням у справі 460/1984/20 підтверджено той факт, що з 19.06.2018 позивач має право поряд із щорічною оплачуваною відпусткою тривалістю 30 календарних днів на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів. У зв`язку із чим дійшли висновку, що останній має право на дотримання роботодавцем гарантій, передбачених статтями 83, 116 КЗпП України та статті 24 Закону України "Про відпустки".
23.2. Так, судами констатовано, що станом на день звільнення 14.04.2021 ОСОБА_1 не було використано дні щорічної основної та додаткової відпусток за наступні періоди роботи: з 11.12.2019 по 10.12.2020 - 8 календарних днів; з 11.12.2020 по 14.04.2020 - 15 календарних днів (з розрахунку 30 к.д. + 15 к.д./12 м.*4 м. (фактично відпрацьований час).
23.3. За цих обставин, судами відхилено доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, який зазначав, що датою звільнення позивача на даний час є 07.11.2016, оскільки рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі № 817/2166/16 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто, визнано правомірним наказ Генерального прокурора від 07.11.2016 № 26дк про звільнення позивача з посади та органів прокуратури.
23.4. Що стосується позовної вимоги про стягнення з Прокуратури Рівненської області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції зазначив, що для обрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню з роботодавця за затримку розрахунку при звільнені, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. А тому, оскільки фактичного розрахунку із позивачем в частині виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки відповідачем не проведено, на думку суду, позовні ці позовні вимоги є передчасними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
24. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій Рівненська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 460/10065/21, у якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, відповідач просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
25. Ця касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
25.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин не було ураховано висновки Верховного Суду викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 2а-8044/09/1370, зокрема щодо правових наслідків скасування судового рішення про поновлення на роботі.
25.2. Так, відповідач акцентує увагу на тому, що відповідно до постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 817/2166/16, скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 та залишено в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2020, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено, а тому, період часу з 07.12.2016 по 13.04.2021 не може вважатися вимушеним прогулом, та відповідно враховуватися до стажу роботи, що дає право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів.
25.3. Оскільки в спірних правовідносинах днем звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури є 07.11.2016, у зв`язку із цим, на думку касатора, позивач не має права вимагати від відповідача оплати йому додаткових відпусток у період після 07.11.2016. При цьому, на дату останнього звільнення (14.04.2021) ним повністю використано право на щорічну оплачувану відпустку, що підтверджується відповідними наказами про надання позивачу щорічних оплачуваних відпусток (основних та додаткових).
25.4. У цьому зв`язку відповідач указує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 5, 9, 24 Закону України "Про відпустки", частин першої, другої статті 82 Закону України "Про прокуратуру" стосовно наявності права працівника на невикористану основну та додаткову відпустку, в разі скасування судового рішення про поновлення працівника на роботі, та як наслідок застосування 116 КЗпП України щодо наявності підстав для виплати компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні.
25.5. При цьому, касатор уважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно враховано встановлені в межах справи № 460/1984/20 обставини щодо права позивача на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів, оскільки уважає, що в межах спірних правовідносин дата звільнення позивача залежала від наслідків вирішення публічно-правового спору у справі № 817/2166/16, адже саме в межах цієї справи вирішувалося питання правомірності наказу Генерального прокурора від 07.11.2016 № 26дк, яким ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області та з органів прокуратури. Натомість спір, що розглядається у цій справі та в межах справи № 460/1984/20, є похідним.
25.6. Крім того, касатор посилається на порушення процесуального права, яке полягає у недотриманні судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 2, 6, 242, 322 КАС України.
26. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 відкрите касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
27. Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
28. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023 про відкриття касаційного провадження отримано позивачем 05.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до "Електронного кабінету". Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до статті 345 КАС України.