ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 380/14623/22
провадження № К/990/7152/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (у складі головуючого судді Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Святецького В.В., суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.) у справі №380/14623/22,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просив:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.06.2018;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.06.2018, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали), шляхом подання в канцелярію суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказів поважності причин його пропуску;
інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 06.06.2018 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/2806/21.
3. На виконання вказаної ухвали представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив заяву щодо строків звернення до адміністративного суду та заяву щодо надання доказів.
4. У вказаній заяві представник позивача зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі №380/2806/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації, що підтверджується випискою з банку про виплату індексації на виконання рішення суду, та на підставі проведеної виплати було встановлено, що відповідач протиправно не врахував січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць); вказав, що відповідач умисно приховує інформацію про нараховану індексацію в розрізі місяців та років із зазначенням базового місяця.
5. Позивач просив зобов`язати відповідача надати до суду: витяг з наказу командира частини про зарахування позивача до списків особового складу частини; витяг з наказу командира частини про виключення позивача зі списків особового складу частини; відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період проходження служби по день фактичного розрахунку та виключення зі списків особового складу частини (в розрізі місяців та років з розбивкою по кожному виду грошового забезпечення, утриманнях які проводились, а також те, що перераховувалось на картковий рахунок) у відповідності до роздавальних відомостей; відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення в розрізі місяців та років із зазначенням місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), який враховувався при нарахуванні індексації грошового забезпечення.
6. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023, позовну заяву повернуто з тих підстав, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, оскільки не надав доказів, які б містили інформацію про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу, та інших доказів, що суперечить вимогам п.5 ч.5 ст.160 КАС України.
7. Окрім цього, щодо вимоги позивача про витребування у відповідача за власною ініціативою доказів на підтвердження обставин, заявлених ним у позовній заяві, суд першої інстанції зазначав, що як передбачено частиною першою ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; пунктом 4 ч.2 ст.80 КАС України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинні бути зазначені заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; при цьому, позивач у своєму клопотанні не вказав які заходи самостійно вжив для отримання згаданих доказів, не надав суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
8. Суд першої інстанції вважав, що заявлене клопотання про витребування доказів підтверджує лише те, що позивач фактично не знаючи чи його право порушене та який "базовий" місяць застосовано відповідачем при нарахування та виплаті індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.06.2018, звертається до суду з цим позовом, в якому стверджує, що "базовий" місяць застосовано невірно та порушено вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
9. Суд апеляційної інстанції погодився із наведеними висновками та додатково зазначав, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та у відповідності до норм КАС України повернув позовну заяву позивачу, оскільки останній не виконав вимоги ухвали суду від 24.10.2022 про залишення позовної зави без руху.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №380/14623/22, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
11. Скаржник зауважує, що повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції було застосовано пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України, проте не враховано, що зазначені норми закону не підлягають застосуванню, оскільки позивачем було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції від 24 жовтня 2022 року, якою позовну заяву було залишено без руху та 27 жовтня 2022 року подано до суду заяву щодо строків звернення до адміністративного суду та заяву щодо надання доказів.
12. Скаржник зазначає, що згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, а покладення обов`язку доказування на позивача - фізичну особу не допускається і встановлення відповідних вимог в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, свідчить про порушення судами частини другої статті 77 КАС України.
13. Позивач вказує, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, до суду було подано заяву про усунення недоліків, та в заяві щодо надання доказів зазначалося, що всі відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення знаходяться у безпосередньому володінні відповідача і позивач їх не має, а також позивач просив витребувати вищевказані докази у відповідача, як суб`єкта владних повноважень у володінні якого такі знаходяться. Натомість, як зазначає позивач, суд першої інстанції повертаючи позовну заяву вказав про те, що позивачем не виконано вимог ухвали суду та не надано доказів, які вимагав суд та які при цьому знаходяться у володінні відповідача.
14. На переконання позивача, лише після відкриття провадження у справі і дослідження усіх поданих сторонами доказів, свобода у поданні яких є складовою принципу змагальності сторін, суд з`ясовує чи підтверджується позиція позивача належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами що передбачено статтями 73, 74, 75, 76 КАС України.
15. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 28.02.2023 (сформована в системі "Електронний суд" 27.02.2023.
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі №380/14623/22.
19. Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
22. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
23. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України).
25. Положеннями статтями 160, 161 КАС України визначено форму та зміст адміністративного позову, встановлено вимоги до позовної заяви, а також документи, які слід додавати до такої.
26. Відповідно до приписів пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
27. Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
28. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (частина 5 статті 161 КАС України).
29. Параграф 1 Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає основні положення про докази.
30. Так, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
31. Положення статті 77 КАС України визначають обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, відповідно до частини 1 якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
32. Частина 2 статті 77 КАС України чітко визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.