ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 320/456/19
провадження № К/9901/26094/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року (у складі головуючого судді Горобцової Я.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Губської Л.В., суддів Карпушової О.В., Степанюка А.Г.) у справі №320/456/19,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. До Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому позивач просила:
визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної аудиторської служби України №38-о від 23.01.2019 про припинення державної служби та звільнення позивача з посади головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України;
поновити позивача на посаді головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України;
стягнути з відповідача на користь позивача моральну (немайнову) шкоду, заподіяну незаконним звільненням, в розмірі 20 000,00 грн.;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України.
2. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на день звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже оскаржуваний наказ є протиправним та незаконним, оскільки порушує вимоги частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, в т.ч. в період перебування працівника у відпустці. Позивач стверджувала, що винесення оскаржуваного наказу заподіяло моральну (немайнову) шкоду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що припинення державної служби відбулось з підстав, передбачених п. 3 частини 1 статті 84 Закону України "Про державну службу", а не у зв`язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, отже, приписи частини 3 статті 40 КЗпП України на спірні правовідносини не поширюються.
5. Суди попередніх інстанцій вказували, що вчинення посадовою особою, яка уповноважена на виконання функцій держави адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією є правовою підставою для звільнення із займаної посади в порядку, що визначається пунктом 3 частини 1 статті 84 Закону України "Про державну службу".
6. Таким чином, враховуючи те, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 у справі № 362/6622/18, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, набрала законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний наказ Державної аудиторської служби України № 38-о від 23.01.2019 "Про звільнення ОСОБА_1" видано на законних підставах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, із урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги від 02.10.2019, та касаційної скарги в новій редакції, просить змінити рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2019, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково:
визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної аудиторської служби України №38-о від 23.01.2019 про припинення державної служби та звільнення позивача з посади головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України;
поновити позивача на посаді головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель Державної аудиторської служби України;
в іншій частині рішення залишити без змін.
8. В обґрунтування поданої скарги касатор зазначає, що оскільки державний службовець є посадовою особою, припинення повноважень державного службовця, що визначено пунктом 3 частини 1 статті 84 Закону України "Про державну службу" є таким, що відповідає підставі, визначеній пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та охоплюється поняттям "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу".
9. Касатор вважає, що з врахуванням припису частини 2 статті 84 Закону України "Про державну службу" в частині того, що суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, то при звільненні з вказаної підстави скаржника як посадової особи підлягала застосуванню частина 3 статті 184 КЗпП України в частині заборони звільнення жінок, які мають дітей віком до трьох років; а отже, з вказаних підстав, наказ про звільнення є незаконним та підлягав скасуванню.
10. Касатор вказує, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 у справі № 362/6622/18 на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 176-2 КУпАП, а саме за несвоєчасне подання без поважних причин декларації за 2017 рік; вказаним судом було накладено стягнення у вигляді штрафу, без застосування стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування тощо.
11. ОСОБА_1, обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на частину 2 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", згідно якої особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку; перелік дисциплінарних стягнень визначений частиною 2 статті 66 Закону України "Про державну службу" та містить окрім звільнення інші заходи дисциплінарних стягнень, такі як зауваження, догана, попередження про невідповідність тощо.
12. Касатор вважає, що з урахуванням характеру порушення, яке полягало у поданні декларації з простроченням на 2 дні та накладення судом адміністративного стягнення не у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави, достатнім та співмірним було застосування до неї іншого дисциплінарного заходу ніж звільнення, тим більше під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3 років.
13. ОСОБА_1 в касаційній скарзі також просить передати справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для відступлення від висновків щодо застосування норм права частини 2 статті 1, пункту 3 частини 2 статті 84 Закону України "Про державну службу", пункту 4 частини 1 статті 36, частини 3 статті 184 КЗпП України, викладених у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 19.07.2018 по справі № 813/894/16 (адміністративне провадження № К/9901/18289/18) та від 17.07.2019 по справі № 140/1966/18 (адміністративне провадження № К/9901/10019/19); скаржник вважає, що висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у вказаних рішеннях є такими, що порушують принципи доступності та передбачуваності закону, а звільнення жінки під час перебування у декретній відпустці та позбавлення її засобів до існування за прострочення подання декларації про доходи на 2 дні, за що на неї вже накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, не можна вважати справедливим ні в розумінні національних, ні міжнародних стандартів тощо.
14. Касатор також зазначає, що ані стаття 84 Закону України "Про державну службу", ані Закон в цілому не містить норм, які б регулювали звільнення жінок-державних службовців у період вагітності або перебування у декретній відпустці, водночас положеннями загального трудового законодавства, зокрема частиною 3 статті 184 КЗпП України такі гарантії надані всім жінкам без винятків.
15. У відзиві на касаційну скаргу Державна аудиторська служба України вказує на необґрунтованості доводів касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
16. Відповідач зазначає, що пункт 1 частини 3 статті 84 Закону України "Про державну службу" визначає особливу - виключну та самостійну підставу для припинення державної служби - набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; припинення державної служби та звільнення позивача з посади сталися не за ініціативою суб`єкта призначення, а через втрату права на державну службу.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 11 вересня 2019 року.
18. Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №320/456/19.
17. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2022 дану адміністративну справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної фінансової інспекції України №47-о від 22.01.2015 "Про призначення ОСОБА_1" призначено з 22 січня 2015 року ОСОБА_1 на посаду головного державного аудитора відділу операційного аудиту суб`єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу Департаменту операційного аудиту, як таку, що успішно пройшла стажування, в порядку переведення з Державної фінансової інспекції в м.Києві. Підстава: висновок директора Департаменту операційного аудиту Жешко С.С. про результати стажування ОСОБА_1 від 20.01.2015, заява ОСОБА_1 від 21.01.2015, лист Держфінінспекції України від 21.01.2015 №09-18//81.
19. Наказом Державної фінансової інспекції України №863-о від 18.11.2015 "Про переведення працівників" переведено з 18 листопада 2015 року працівників апарату Держфінінспекції на рівнозначні посади у новостворені структурні підрозділи, за їх згодою, зі збереженням за ними присвоєних рангів державного службовця, розмірів раніше встановлених надбавок та доплат, зокрема, ОСОБА_1 з посади головного державного аудитора відділу операційного аудиту суб`єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу Департаменту операційного аудиту, на посаду головного державного аудитора відділу операційного аудиту суб`єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу управління операційного аудиту Департаменту державного фінансового аудиту.
20. Наказом Державної фінансової інспекції України №13-о від 06.04.2016 "Про переведення працівників" переведено з 06 квітня 2016 року на рівнозначні посади за їх згодою, із збереженням за ними присвоєних рангів державного службовця, розмірів раніше встановлених надбавок (винагород) та доплат у Департамент операційного аудиту Держаудитслужби працівників, зокрема, у відділ операційного аудиту суб`єктів господарювання у галузі транспорту та зв`язку ОСОБА_1, головного державного аудитора відділу операційного аудиту суб`єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу на посаду головного державного аудитора.
21. Наказом Державної аудиторської служби України №291-в від 18.10.2017 "Про надання відпустки ОСОБА_1" надано ОСОБА_1, головному державному аудитору відділу аудиту окремих господарських операцій суб`єктів господарювання у галузі транспорту та зв`язку Департаменту державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами на 126 календарних днів з 18 жовтня 2017 року по 20 лютого 2018 року.
22. Наказом Державної аудиторської служби України №36-в від 15.02.2018 "Про надання відпустки ОСОБА_1" надано ОСОБА_1, головному державному аудитору відділу аудиту окремих господарських операцій суб`єктів господарювання у галузі транспорту та зв`язку Департаменту державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21 лютого 2018 року по 20 грудня 2020 року.
23. Наказом Державної аудиторської служби України №122-о від 22.03.2018 "Про переведення працівників" переведено з 23 березня 2018 року працівників апарату Державної аудиторської служби України на рівнозначні посади за їх згодою, із збереженням за ними присвоєних рангів державних службовців та розмірів раніше встановлених надбавок, зокрема, ОСОБА_1, головного державного аудитора відділу аудиту окремих господарських операцій суб`єктів господарювання у галузі транспорту та зв`язку Департаменту державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, на посаду головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Управління моніторингу закупівель у господарській сфері Департаменту контролю закупівель з посадовим окладом 7500 гривень, як таку, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною.
24. Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2018 у справі № 362/6622/18 ОСОБА_1, за несвоєчасне подання 03 квітня 2018 року без поважних причин декларації за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави, визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
25. Наказом Державної аудиторської служби України №38-0 від 23.01.2019 "Про звільнення ОСОБА_1" відповідно до пункту 3 частини першої, частини другої статті 84 Закону України "Про державну службу", частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки" припинено державну службу та звільнено 23 січня 2019 року ОСОБА_1 з посади головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель у господарській сфері Управління контролю закупівель у господарській сфері Департаменту контролю у сфері закупівель у зв`язку з набранням законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Підстава: постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2018 року у справі за №362/6622/18 (провадження №3/362/1762/18), лист Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року (вхідний Держаудитслужби від 21 січня 2019 року №17-41).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-ІХ, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу III "Перегляд судових рішень".
27. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).