ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 160/16888/20
адміністративне провадження № К/990/20756/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 (суддя - Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі №160/16888/20.
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод" (далі - ПрАТ "Дніпропетровський металургійний завод") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МГУ ДПС) від 09.12.2020 № 00002145009.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Східне МГУ ДПС звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Східне МГУ ДПС зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на ненадання належним чином первинної документації, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Дніпропетровський металургійний завод" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн по декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки Офісом великих платників податків Державної податкової служби складено акт від 19.11.2020 № 429/28-10-50-00-05393056, в якому відображено висновки про порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту "а" пункту 198.1 статті 198, абзаців 1-3 пункту 198.2, абзаців 1-2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту у серпні 2020 року на 295379 грн, що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 295379 грн.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на відсутність у контрагентів позивача в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань; оскільки під час перевірки не встановлено рух товару від виробника або від первісного продавця чи імпортера, яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій. Вважає, що встановлені перевіркою факти у сукупності та взаємозв`язку вказують на неправомірність документального оформлення позивачем операцій, з метою введення в обіг (легалізації) товарів, робіт (послуг), законне джерело походження та виконавці яких не встановлені, при складанні паперів за формою первинних документів, що виключає їх відображення в обліку підприємства й підстави для формування податкового кредиту за такими відносинами.
На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2020 № 00002145009, згідно з яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 295379 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Судами встановлено, у періоді, який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ "Крона Імпульс", ТОВ "Металл Прогресс", ТОВ "ВКФ "НАЙС", ТОВ "Стронг-Прайд", ТОВ "Укрмашпоставка", ТОВ "Компанія ДІОМ".
Так, 01.06.2020 між позивачем (покупець) та ТОВ "Крона Імпульс" (постачальник) укладено договір поставки № 373/2020.
Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується у встановлений термін поставити та передати у власність покупцю лом периклазовуглецевих виробів марки ЛМ, а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість на умовах даного договору.
У зв`язку з виявленням частини неякісного товару, придбаного у ТОВ "Крона Імпульс" складено акт від 25.08.2020 № 28 приймання продукції (товарів) по якості. Неякісний товар було повернуто постачальнику, що на підтвердження чого, в матеріалах справи наявні копії накладної на повернення товару від 26.08.2020 № ВН-0000001, відвесний про зважування на автовагах від 26.08.2020 № 138/08, накладної від 26.08.2020 № 004827 на відпуск матеріалів. На неякісний товар, у зв`язку з поверненням постачальнику було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 26.08.2020 № 1 до податкової накладної від 20.08.2020 № 102.