ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 540/5400/21
адміністративне провадження № К/990/3260/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Берназюк Я.О., Єзеров А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 (суддя - Бездрабко О.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 (головуючий суддя - Стас Л.В., судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення коштів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
17.09.2021 ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою, в якій просив:
- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 21275 грн., шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої йому неконституційним актом майнової шкоди, у вигляді недоотриманої заробітної плати у 2016-2019 роках;
- стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 10000 грн., шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державною казначейською службою України в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Також, позивач покликався на те, що неконституційним актом (п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України) йому завдано майнову шкоду у вигляді недоотриманих коштів щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2016-2019 роки, а також моральну шкоду.
У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 встановлено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст.122 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано. Позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що з 2014 року і по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Особовий склад частини постійно залучений до виконання планових або позапланових заходів бойової підготовки, навчань та тренувань різного роду як в пункті постійної дислокації, так і за межами пункту постійної дислокації. Тому, про порушення Державою Україна прав позивача та не виконання нею встановлених гарантій стало відомо з 06.09.2021, з моменту отримання відповіді від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. У позивача виникла можливість звернутись до адвоката за захистом своїх порушених прав лише у вересні 2021 року, під час перебування у відпустці. Вказує, що звернувся до суду одразу, як з`явився вільний від несення служби час, коли він не перебував на виконанні завдань, на варті тощо, та мав змогу без негативних для себе та Держави наслідків відлучитись від військової частини. З урахуванням викладеного, на думку позивача, ним не пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.10.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021, позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, а тому позовна заява підлягає поверненню.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З ухваленими судовими рішеннями попередніх інстанцій позивач не погодився, звернувся з касаційною скаргою, в якій покликаючись на порушення судами норм процесуального права просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, позивач покликається на те, що під час розгляду спору про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом, слід враховувати, що наслідком такої шкоди є недоотримання ним заробітної плати за час проходження військової служби у 2016-2019 роках, тобто, відшкодування шкоди є стягненням недоотриманої заробітної плати, яка недоплачена на підставі неконституційного положення. У зв`язку з чим, до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення ч. 2 ст. 233 КЗпП, а не КАС України, тобто строки звернення до суду у цій справі не застосовуються.
Також, позивач покликається на те, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки він звернувся з позовом після отримання 06.09.2021 відповіді від Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Також, скаржник покликається на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки в періоди з 19.07.2014 по 25.08.2014, з 14.12.2014 по 16.02.2015, з 21.03.2015 по 11.06.2015, з 03.08.2016 по 06.12.2016, з 22.01.2018 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 21.05.2018, з 01.11.2019 по 01.03.2020, з 02.03.2021 по 01.04.2021 він брав участь під час проходження військової служби в антитерористичній операції.
Відповідачі не скористались правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.